Зазираючи у вікна
3 грудня 2020 року, у день народження Григорія Сковороди, фасад 120-ти річної "Кам'яниці з драконами" — закинутої будівлі на бульварі Тараса Шевченка 19 у Києві, перетворився на галерею.
Інсталяція "Будинок, що спить" створена в рамках проєкту «Зазираючи у вікна». Виставку реалізовано Українською асоціацією професійних фотографів у співпраці з ГО Мапа Реновації. Висловлюємо подяку за підтримку Юлії Клименко та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
За задумом авторів, задля реалізації виставки, фасад будівлі було перетворено на галерею унікальних архівних портретів українців у традиційному одязі, які належать авторству видатного українського фотографа Івана Карпова (надані Шосткинським краєзнавчим музеєм). Заплющені за допомогою комп'ютерної графіки очі на фотографіях — символ філософії Григорія Сковороди та інтерпретація сучасного світу, де люди все більше віддаляються від реальності і поринають у світ, створений медіа та рекламою. Головним елементом експозиції став великий портрет Григорія Сковороди (наданий Національним літературно-меморіальним музеєм Г. С. Сковороди).
«Весь світ спить» — часто повторював Сковорода. І в цьому його філософія перегукується з буддизмом, де реальність порівнюється зі сновидінням. Дослідники життєвого і творчого шляху Григорія Савича засвідчують, що пізньої осені 1758 року йому наснився сон: невидима сила показала Сковороді огидні картини людського "різнопуття", які нагадували фантасмагорії Босха — триб життя вельмож і простолюду, купців і священиків. Цей сон, сприйнятий Григорієм за Боже об'явлення, спонукав філософа відцуратися світу і заглибитись у себе.
"Зазираючи у вікна" - проєкт, який дає можливість не тільки поглянути в обличчя давно минулої епохи, а й нагадати про фотографів початку попереднього століття, імена яких відомі тільки знавцям архівної фотографії.
Дар'я Корба, голова ГО «Мапа Реновації», архітектор:
Наша мета — привернути увагу суспільства та влади до проблеми занепаду цінних будівель та популяризувати творчість українських фотографів й історію української фотографії. Використання порожніх вікон закинутої будівлі як рам для фотографій — синтез фотомистецтва та архітектури. Вони збагачують один одну новими сенсами і ніби говорять до спостерігача: "свідоме зусилля зі збереження історії необхідне в усіх сферах культурного надбання нашого народу".
Будинок для проєкту також було обрано не випадково. Історія "Кам'яниці з драконами" починається наприкінці XIX століття. Її перший власник — педагог Іван Хильчевський, відомий як земляк та великий друг Пантелеймона Куліша — батька українського історичного роману та дослідника творчості Григорія Сковороди. Куліш у поемі «Грицько Сковорода» завершив процес художнього осмислення образу видатного українця, вписавши його не лише в контекст XVIII століття, а й у тисячолітню історію України.
Зазирнути у вікна історії — крізь призму образів, що несподівано отримують життя посеред міста: таку гру запропонували киянам та гостям столиці "Київське благодійне товариство", Українська Асоціація Професійних фотографів (UAPP), готель «Козацький» та сучасні художники, що переосмислили образ Тараса Шевченка у рік його 200-річчя та непростих часів для нашої Батьківщини.
Реалізувати виставку "Зазираючи у вікна" Київськом благодійному товариству вдалося за рахунок меценатських коштів – проект профінансував київський підприємець Михайло Данилко.
Автори сподіваються, що і для підтримки наступних етапів проекту знайдуться меценати або просто небайдужі жителі міста та поціновувачі мистецтва — як класичного, так і сучасного, яке намагається діалогізувати з класикою.
За словами заступника голови Київської міської державної адміністрації Руслана Крамаренка, сьогодні у «портфелі» «Київського благодійного товариства» вже кілька успішно реалізованих проектів, які дають надію, що традиції меценатства, які були започатковані у дореволюційному Києві, будуть відновлені сьогодні.
«Київ має гарний приклад меценатства в минулому. Нинішні бізнесмени теж можуть допомогти місту, а влада знає, що потрібно зробити. Думаю така незвичайна виставка сподобається киянам та туристам. Пропонована форма виставки в Україні ще не була задіяна, але вже активно практикується в інших країнах Європи для популяризації мистецтва фотографії та облагородження виду старої архітектури міста», - зазначив Руслан Крамаренко.
Віконні рами зіграють роль рам для фотографій: подібну техніку використовували при оформленні будівель у центрі Варшави, Вільнюса та інших європейських столиць. Автори проекту переконані, що паблік-арт, або урбаністичне мистецтво, — прекрасний спосіб привернути увагу до класичних мистецьких форм.
Ярославів вал 15 - це будівля, яка є пам'яткою архітектури та була зведена у радянські часи як готель «Звезда», а у дворі (вул. Ярославів Вал, 15б) з початку минулого сторіччя знаходиться садиба видатних киян - родини Сікорський. Іван Сікорський — відомий київський лікар, а його син Ігор - винахідник, який є "батьком" гелікоптера. У 1910 році Ігор Сікорський вперше піднявся у київське небо на літаку власної конструкції.
"Жива" виставка «Зазираючи у вікна» реалізувана за рахунок меценатських коштів "Київським благодійним товариством" та Ukrainian Association of Professional Photographers (UAPP). Проект пройшов конкурсний відбір експертної ради Товариства та був підтриманий добродіями міста.
Мета проекту – використовувати оригінальну форму подачі мистецтва: використання порожніх вікон будівель як рам для фотографій і перетворення фасадів старих порожніх будинків на живу виставку. Така техніка застосовувалася при оформленні будівель у центрі Варшави, Вільнюса та інших європейських столиць.
Мстислав Чернов. Голова правління Ukrainian Association of Professional Photographers (UAPP):
"Зазираючи у вікна - це крок до відродження традиційної Української фотографії. Для нас дуже важливо, що всі використані фотографії зроблені українськими фотографами, які працювали на території сучасної України, та відомими за свою майстерність у Росії та Європі. Урбаністичне мистецтво - це новий підхід до класичної фотографії, який зробить її цікавою та актуальною, і ми сподіваємося, що воно знайде підтрімку у меценатів та просто небайдужіх до свого міста людей."
