Панорамні знімки війни Дмитра Малишева
What’s a Rich Text element?
What’s a Rich Text element?The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.
The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.Static and dynamic content editing
Static and dynamic content editingA rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!
A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!How to customize formatting for each rich text
How to customize formatting for each rich textHeadings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.Дмитро Малишев — фотограф, віднедавна — учасник УАПФ, який понад 10 років займається панорамною фотографією. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Дмитро документує наслідки російських злочинів у форматі VR. На цей час він зробив більше ніж 1700 панорамних фотографій у понад 30 населених пунктах.
«VR — це дуже корисний сервіс, який може повністю показати зруйновані об'єкти і знищені населені пункти. Він дає унікальні можливості для відображення конкретного місця. На мій погляд, це найбільш емоційний формат, який може перенести людину в це місце, в цю локацію, і дати змогу відчути все те, що там коїлось», — говорить Дмитро.
Фотограф зауважує, що робить не просто панорамні знімки, а сферичні: «Тобто така зйомка охоплює 360 градусів. Як воно виглядає? Уявіть собі таку кулю, всередині якої знаходиться глядач і дивиться навкруги, тобто бачить простір навколо. Так людина може зануритися в певну локацію: бути в цій зруйнованій і згорілій квартирі. По факту людина сама стає режисером, обираючи бажаний ракурс. Вона може все роздивитись навколо себе. Вона може глянути собі під ноги й побачити залишки особистих речей мешканців. А потім може підняти голову вверх і побачити поламані перекриття, які нависають над нею».
Дмитро почав займатись панорамною фотографією у 2013 році та віртуальними турами з 2015-го, відколи Google Street View прийшли в Україну. Google Street View — функція панорамного перегляду вулиць по всьому світу, що надається через розширення Карти Google та Google Земля.
«Із 2016 року разом з українським офісом Google Street View ми відзняли багато об'єктів. Ми навіть знімали Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України й багато чого іншого. В той самий час до мене звернулися з ДП «Антонов», і я знімав український літак «Мрія». Це був віртуальний тур: як зовні, так і всередині. Там і пасажирські приміщення, і кабіна пілотів, і все решта було відзнято».
З усіх зйомок, які доводилося знімати Дмитру, саме документування знищеної «Мрії» у форматі VR було для нього найемоційнішим моментом. У 2016 році він пишався, що отримав можливість зробити єдиний у світі віртуальний тур найбільшого вантажного літака, який створили саме українці. Ще до вторгнення Дмитро вів перемовини з ДП «Антонов», аби оновити віртуальний тур, адже за ці кілька років відбувся технічний прогрес. З’явились нові кращі об’єктиви та програмне забезпечення, тому була можливість відзняти українську «Мрію» ще якісніше. Фотограф таки отримав доступ до зйомки у 2022 році, проте уже з іншою ціллю.
«Розбита, спалена, підірвана «Мрія» — літак АН-225. У нас з ДП «Антонов» були великі плани на 2022 рік, проте мені довелося знімати, я так кажу, мертву «Мрію». Звісно, коли я потрапив на цю локацію, відверто скажу, в мене були сльози на очах. Я стояв, дивився неї, а вона лежить, як людина, просто мертва. Я був у повному шоці, як можна було таке допустити, адже літак АН-225 є надбанням не тільки України, а всього світу. Це єдиний такий літак! Це було дуже емоційно для мене», — зізнається Дмитро.
Фотограф активно робить панорамні знімки та віртуальні тури для проєкту 360war.in.ua, автором якого є Тарас Волянюк. Це мапа, де можна побачити наслідки російської агресії у певних локаціях: «Це історія, яку треба фіксувати. Це документалістика, аби люди не забули. Ось така ідея проєкту», — каже Дмитро.
Команда знімає переважно зруйновану чи пошкоджену росіянами цивільну інфраструктуру: школи, садочки, багатоквартирні житлові будинки. У безпекових цілях Дмитро ніколи не висвітлює те, що пов’язане з військовими об’єктами та може загрожувати національній безпеці.
Війна, на жаль, продовжується, росіяни щоденно обстрілюють українців, а отже й кількість місць, які треба зафіксувати в цифровому вигляді, теж зростає. Дмитро говорить, що зворотний зв’язок від людей додає сил продовжувати працювати у цьому напрямку.
«У нас бували випадки, коли люди коментували відзняті місця. До прикладу, коли ми опублікували знімки з села Довгенське Харківської області, то люди почали писати: «Це будинок моєї бабусі», «Недалеко від цього будинку загинув мій чоловік». Хтось писав: «Ми там мали оборону». А якось написала вчителька зруйнованої школи: «Ми до останнього готували їжу для військових у цій школі», — каже він.
На запитання, що саме Дмитро мріє відзняти у форматі VR, він відповів — Маріуполь та Крим: «Коли у 2015 році в Україну зайшов Google Street View, росіяни вже анексували Крим. А там дуже багато неймовірних туристичних, історичних, культурних місць. Ось така проста мрія».
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар