«Я не знаю, коли ти отримаєш це повідомлення», — пише мені подруга. «Від тебе завжди вчасно», — відписую я. Фото з історією очима Олени Гусейнової
What’s a Rich Text element?
What’s a Rich Text element?The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.
The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.Static and dynamic content editing
Static and dynamic content editingA rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!
A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!How to customize formatting for each rich text
How to customize formatting for each rich textHeadings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
22 березня російські ракети летіли на Харків. 15 ракетних ударів по місту. Пожежі на електропідстанціях. Харків повністю знеструмлений.
21 березня ввечері ми з моєю харківською подругою запланували зустріч онлайн. Але виявилося, у подруги не працює камера. Я чула її голос, але бачила тільки чорний екран.
— Так діла не буде, — сказала вона і набрала мене з телефона.
Я бачила, як вона посміхається. І вона теж бачила, що я її бачу. І що я теж посміхаюсь. Ми говорили про те, чому розівчилися робити паузу перед тим, як сказати щось, що може налякати. І про те, чому ми так багато говоримо, а розказаних історій залишається так мало. Ми довго говорили. Вона рухалася квартирою. Запалювала світло на кухні. Гасила світло на кухні. І запалювала його у вітальні. А потім у неї розрядився телефон.
22 березня я написала подрузі, повідомлення довго висіло непрочитаним, але ближче до вечора вона відписала: «Тут у нас апокаліпсис». Я запропонувала приїхати в Київ. «Хочу бути в Харкові», — відписала вона.
На фото Олександра Осіпова центр Харкова, спуск з університетської гірки, темряву розрізає світло автомобільних фар. Я розпізнаю флагшток і приспущений на знак жалоби прапор та обриси Благовіщенського собору. Моя подруга називає його «Пряник». Через усі ті деталі на поліхромному фасаді, через горизонтальні ряди червоної цегли й світлої штукатурки, яких на цьому фото не видно. «Пряник» стоїть чорний. Він присутній, але наче втрачається в темряві. І розпалює моє бажання розгледіти хоч натяк на пряничну оздобу.
Осіпов підписав це фото «Блекаут в Харкові». Ще два роки тому «блекаут» для мене означав тільки штори в готелях, які занурювали кімнату в глуху темряву. Востаннє я бачила такі на вікнах готелю в Харкові:
— Ти затулила штори? — запитав мене колега.
— Ні, я не люблю коли в кімнаті темно зранку, — сказала я.
— Затули, вони стримають скалки, — і я затулила.
Я вмію приготувати вечерю, коли немає світла й газу, вмію відписати на робочий мейл, коли немає інтернету, я вмію висушити волосся біля каміна і в ньому ж зварити каву. Я вмію розказувати історії про налобні ліхтарики й консервований тунець за вином на міжнародних літературних фестивалях. Я вмію робити дотепною темряву, яка ковтає пряничні собори і можливість зідзвонитися з подругою. Але власну темряву я не вмію приховати, як і сумнів, що штори з ефектом «блекаут» врятують під час ракетного обстрілу.
Я вдивляюся у фотографію Осіпова і фіксую кожне джерело світла, фіксую як нестачу і відсутність. Але і як ілюзію його близькості. А ще думаю про те, що було б добре «зловити» машину зліва на пів секунди раніше.
«Я не знаю, коли ти отримаєш це повідомлення», — пише мені подруга.
«Від тебе завжди вчасно», — відписую я.
Ми вдячні work.ua за підтримку фотографічної спільноти та допомогу в підсиленні українських голосів.
Олександр Осіпов – український фотограф, який від початку повномасштабного вторгнення знімав харків’ян, що чинять спротив російським військам, творять мистецтво під обстрілами, малюють у метро та грають концерти у підвалах. Завдяки його роботі світ дізнався про незламний Харків, який зберігає красу у найтемніші часи.
Олена Гусейнова – українська письменниця, радіоведуча, радіопродюсерка. З 2016 року працює на Радіо Культура (Суспільне). Наразі є головною редакторкою Редакції радіотеатру та літературних програм. З 26 лютого 2022 року Олена працювала ведучою у прямому ефірі цілодобового інформаційного радіомарафону на Українське радіо (Суспільне). Авторка двох поетичних книжок "Відкритий райдер" (2012), "Супергерої" (2016). Пише есеїстику та малу прозу.
Читайте також: «Дрончику» достатньо одного життя: Олена Гусейнова та фото тижня
.jpeg)
