Спраглі за Україною. Слобожанський контрнаступ на світлинах Сергія Коровайного

6 вересня 2022 року Збройні сили України розпочали контрнаступ на Харківщині. Вже 8 вересня українські військові звільнили двадцять населених пунктів, серед яких Балаклія, Куп’янськ та Ізюм. У другій половині вересня ЗСУ прорвали лінію російського фронту вздовж річки Оскіл та перейшли на її лівий берег. Внаслідок несподіваного прориву позицій російських окупантів, до 12 вересня українські військові звільнили значну частину Харківської області.

Сьогодні Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини Сергія Коровайного, який задокументував звільнені міста та села Харківської області від армії РФ.

‍

Контрнаступ

29 серпня Україна оголосила про неминучий контрнаступ на півдні України. Повідомлення стало частиною дезінформаційної кампанії, спрямованої на відволікання російських військ від Харкова. РФ передислокувала тисячі своїх військ, у тому числі елітні підрозділи, до Херсонської області, залишивши свої війська у Харкові значно ослабленими та вразливими для нападу.

‍

‍

Слобожанський контрнаступ Сил оборони України розпочався 6 вересня 2022 року. Зосередивши необхідні сили на північ від Балаклії в районі Вербівки, українські війська перейшли в наступ у напрямках Балаклія – Волохів Яр – Шевченкове – Куп'янськ і на схід від Балаклії. На наступний день, 7 вересня, ЗСУ просунулися щонайменше на 20 км на територію, контрольовану РФ та відвоювали близько 400 квадратних кілометрів Харківщини.

‍

‍

‍

‍

Інститут вивчення війни (IWS), що базується у Вашингтоні, у своєму звіті від 7 вересня повідомив: «Ймовірно, 7 вересня українські війська використали тактичну несподіванку, щоб просунутися щонайменше на 20 км на контрольовану Росією територію на сході Харківської області, відвоювавши приблизно 400 квадратних кілометрів території».

Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний наголосив, що Балаклія була важливим вузлом комунікацій на півдні Харківської області. Залужний зазначив, що деокупація міста створила сприятливі умови для розвитку наступу на Куп’янськ.

‍

‍

Прорив

Внаслідок несподіваного прориву позицій російських окупантів, українські військові звільнили значну частину Харківської області. 8 вересня було звільнено місто Балаклія. 10 вересня Куп’янськ та Ізюм були відвойовані українськими військами, які просувалися до Лимана. Видання The New York Times наголосило, що «падіння стратегічно важливого міста Ізюм, що на сході України, є найнищівнішим ударом для РФ з моменту її принизливого відступу з Києва». Коли українські війська увійшли до міст Балаклія та Ізюм, вони виявили численні місця масових поховань.

‍

‍

12 вересня Сили оборони звільнили села Великий Бурлук і Дворічна, увійшли у Святогірськ на півночі Донецької області. ЗСУ звільнили майже всю Харківську область, за винятком смуги за річкою Оскіл. 13 вересня українські військові створили плацдарм через річку Оскіл поблизу селища Борова. До середини вересня українські війська прорвали лінію оборони РФ вздовж річки оскіл та 17 вересня Збройні сили України перейшли на лівий берег Осколу. 18 вересня ЗСУ та військовий губернатор Луганської області Сергій Гайдай у своїх Telegram-каналах підтвердили, що Україна перетнула та контролює лівий берег Осколу. 30 вересня українські війська звільнили Ямпіль – ключове селище за 8 км на південний схід від Лиману. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, контрнаступи України доводить, що українські військові можуть швидше завершити війну з більшою кількістю західної зброї.

‍

‍

‍

Звільнення

Фотограф Сергій Коровайний документував життя на Харківщині одразу після її звільнення від російських військових.

«Найбільше мені запам’яталось, наскільки у деокупованих селах та містечках люди були спраглими звичайних для українців речей – доступу до сервісів, наприклад Нової Пошти, до нормального мобільного зв’язку, інтернету, – пригадує Сергій Коровайний. – У пунктах, де працював старлінк, завжди було багато людей з телефонами – вони дзвонили своїм рідним і це було дуже зворушливо».

‍

‍

‍

‍

‍

Сергій Коровайний документував звільнення Харківщини разом із командою видання The Wall Street Journal.

«У той час тривали бої за Лиман, закінчувалась Харківська офензива і мені дуже хотілось їхати на фронт. Проте у виданні уже були сформовані команди, які знімали військових. У такій ситуації потрібно бути командним гравцем і орієнтуватись на завдання від медіа. Тому я фотографував гуманітарні історії», – пояснює Сергій Коровайний.

‍

‍

Фотографу запам’яталась величезна кількість російських прапорів, які окупанти завезли на Харківщину.

«Військові РФ всюди малювали свій триколор на вулицях міст. Прапори були в робочих кабінетах, у шкільних класах, на вулицях – це було максимально огидно, – розповідає Сергій Коровайний. – Ми багато працювали у школах – мій колега-журналіст робив матеріал про те, як росіяни впроваджували свою освіту. На дошках позалишались їхні написи, в кабінетах – підручники. Було дуже неприємно це все бачити».

‍

‍

Сергій Коровайний декілька разів був свідком, як українські військові прибирали російські прапори зі звільнених населених пунктів Харківської області.

«Пригадую, як військові перемальовували знак міста Куп’янськ на український мотив та дописували у назву апостроф, – говорить фотограф. – Під Куп’янськом на блок-пості був підбитий український БМП. Люди принесли туди квіти – і це також було дуже зворушливо».

‍

‍

Фотограф із колегами спілкувався із людьми, які були в російському полоні. Сергій додає, що працювати на звільнених територіях водночас радісно і дуже складно, адже місцеві мешканці пережили дуже складні часи.

«Здавалось, що для людей звільненої Харківщини уже все погане позаду. Натомість з того часу я ще декілька разів приїжджав та працював над історіями з Ізюма, Куп’янська та невеликих сіл, до яких фронт наступав дуже близько. Люди там досі живуть у дуже складних умовах, без світла, води, в неполагоджених будинках. Дуже б хотілося, щоб ці страждання людей пошвидше закінчилися», – говорить Сергій Коровайний.

‍

‍

‍

Сергій Коровайний – український документальний фотограф, активно висвітлює події російсько-української війни. Співпрацює з міжнародними виданнями, зокрема Wall Street Journal, Washington Post, The Guardian, Financaial Times та іншими. У своїх проєктах фокусується на темах російсько-української війни, екології, та різних аспектів української сучасності. Здобув освіту у США на магістерській програмі з Visual Storytelling як стипендіат Програми імені Фулбрайта. У 2018 році приєднався до The Gate, провідного українського фотоагентства. Роботи Сергія експонувалися на численних персональних та колективних виставках в Україні, США та ЄС.

Соціальні мережі фотографа: Instagram, Facebook

‍

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар

‍

Читайте також: Уламки життя. Наслідки обстрілу гуманітарної колони в Запоріжжі на світлинах Сергія Коровайного

Проєкт реалізовується завдяки підтримці The Foundation for Polish-German Cooperation.‍