"Чудова новина! Вдалося відновити 98% інформації", — з цих слів співробітника сервісного центру могла б починатися історія «NA4JOPM8» Ігоря Чекачкова. Назва проекту — серійний номер жорсткого диска з об'ємом пам'яті 3Тб та з 250 000 фотографіями всередині, хронологією в десять років — починаючи з 2007 року.
Насправді, відновити файли вдалося тільки з помітними пошкодженнями: зображення накладалися одне на одне, руйнуючись насиченими кольоровими смугами. Трагедія, пережити яку вдалося кількома етапами (спочатку відклавши диск подалі, потім переглянувши всі пошкоджені файли, і, нарешті, — відбираючи з них матеріал), трансформувалася в серію — фотокнигу і виставку.
Про свій підхід Ігор Чекачков каже: "… фотографія, яка мені найбільш цікава, це та, коли я, нічого не вигадуючи, реагую". «NA4JOPM8» — свого роду реакція, яка на перший погляд постає як втручання. Серія — реакція на втрату, спроба прийняти знищення десятирічного архіву, в якому поєдналися репортажна фотографія і найбільш особисті знімки. Вона реалізувала художній задум, який Ігор Чекачков виношував кілька років — зв'язати в єдиному фотографічному образі приватне і публічне.
"Чудова новина! Вдалося відновити 98% інформації", — з цих слів співробітника сервісного центру могла б починатися історія «NA4JOPM8» Ігоря Чекачкова. Назва проекту — серійний номер жорсткого диска з об'ємом пам'яті 3Тб та з 250 000 фотографіями всередині, хронологією в десять років — починаючи з 2007 року.
Насправді, відновити файли вдалося тільки з помітними пошкодженнями: зображення накладалися одне на одне, руйнуючись насиченими кольоровими смугами. Трагедія, пережити яку вдалося кількома етапами (спочатку відклавши диск подалі, потім переглянувши всі пошкоджені файли, і, нарешті, — відбираючи з них матеріал), трансформувалася в серію — фотокнигу і виставку.
Про свій підхід Ігор Чекачков каже: "… фотографія, яка мені найбільш цікава, це та, коли я, нічого не вигадуючи, реагую". «NA4JOPM8» — свого роду реакція, яка на перший погляд постає як втручання. Серія — реакція на втрату, спроба прийняти знищення десятирічного архіву, в якому поєдналися репортажна фотографія і найбільш особисті знімки. Вона реалізувала художній задум, який Ігор Чекачков виношував кілька років — зв'язати в єдиному фотографічному образі приватне і публічне.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
