Back

Незадокументований злочин. Три роки після удару росіян по драмтеатру в Маріуполі

March 1, 2025
2
хвилини читання

What’s a Rich Text element?

What’s a Rich Text element?

The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.

The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.

Static and dynamic content editing

Static and dynamic content editing

A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!

A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!

How to customize formatting for each rich text

How to customize formatting for each rich text

Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.

Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Дедлайн
March 1, 2025

16 березня 2022 року російські військові скинули дві авіабомби на Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, де ховалися сотні мирних жителів. Цей удар став одним із наймасовіших воєнних злочинів за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Масштаби трагедії 

Серед усіх жахів, що відбулися під час війни в Україні, російське бомбардування Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі 16 березня залишається найсмертоноснішим з відомих нападів на цивільних осіб.

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

Розслідування Associated Press встановило, що ця атака була значно кривавішою, ніж вважалося раніше: було вбито близько 600 людей всередині та зовні будівлі. Це майже вдвічі більше за раніше заявлені цифри, і багато вцілілих людей оцінюють число загиблих ще вище.

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

Розслідувачі AP Лорі Гіннант, Мстислав Чернов та Василиса Степаненко відтворили події в театрі того дня на основі розповідей 23 вцілілих, а також рятувальників та людей, які добре знали, як театр став бомбосховищем. AP також використало два комплекти планів будівлі, фотографії та відео, зроблені до, під час та після удару, а також відгуки експертів, які перевірили методологію дослідження.

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

Реконструкція подій

Журналісти AP дійшли висновку про значно вищу цифру, реконструювавши 3D-модель плану будівлі, яку неодноразово переглядали безпосередні свідки трагедії, більшість із яких були всередині театру, і які докладно описали розташування людей під час атаки.

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

Усі свідки заявили, що принаймні 100 осіб перебували в польовій кухні просто неба, і ніхто з них не вижив. 

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

Вони також розповіли, що кімнати й коридори всередині будівлі були переповнені, приблизно одна людина на кожні три квадратні метри вільного простору. Багато вцілілих оцінили, що на момент авіаудару в театрі перебувало близько 1000 осіб, але найбільша кількість людей, яких бачили серед врятованих, включно з рятувальниками, — приблизно 200. Вцілілі виходили переважно через головний або бічний виходи; інша сторона та задня частина театру були зруйновані.

Розслідування AP спростовує російську брехню про те, що театр нібито підірвали українські військові, або що він використовувався як база ЗСУ. Жоден зі свідків не бачив там українських військових. Жоден зі свідків не сумнівається, що театр був знищений російським авіаударом, точно спрямованим на цивільний об’єкт, де перебували діти.

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

На асфальті біля входів театру було величезне слово «ДІТИ», написане білою фарбою за тиждень до вибуху. Цей напис був видимий навіть із супутників. За кілька днів до атаки російська авіація розбомбила пологовий будинок у Маріуполі, через що кілька вагітних жінок були змушені переселитися до театру. 16 березня російський літак скинув бомбу прямо на сцену та польову кухню, зруйнувавши центральну частину будівлі.

Трагедія без свідків

Журналіст і документаліст Мстислав Чернов разом із фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко працював у Маріуполі під час облоги. Команда покинула місто 15 березня — за день до удару по драмтеатру. В численних інтерв’ю Чернов зізнається, що шкодує, що не зміг зафіксувати цей злочин, аби розказати про нього світу і довести злочинні дії росіян. 

«Якщо 20 днів це пекло, то що таке 86?» Чернов 

В інтерв’ю «Детектору медіа» Чернова запитали, чи планував він включити авіаудар по театру у свій фільм «20 днів в Маріуполі».

«Драмтеатр» і «Азовсталь» — події, про які мені дуже хотілося розказати, але я їх не бачив на власні очі. Ми вже вибрали стиль розмови з глядачем. Питання було: що саме допоможе нам, не говорячи про Драмтеатр й «Азовсталь», показати, що трагедія продовжувалася?» — відповів Чернов. 

Він пояснив, що шукав художній засіб, аби передати масштаб катастрофи: «Виходом став один кадр із цифрою «86». Ми мали титри, які розповідали про події після нашого від’їзду. Але ми вирішили прибрати все, щоб глядач побачив лише одну цифру. І цього достатньо, щоб у голові розірвалася бомба: якщо 20 днів — це те, що вони пережили, то що таке 86?».

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

«Ми знали людей, які загинули в драмтеатрі», Чернов 

В інтерв’ю BBC Чернов поділився, що мріє колись повернутися до звільненого Маріуполя, аби зняти наступну частину фільму: «Маріупольці, які подивилися «20 днів у Маріуполі», кажуть: «Ми хочемо колись побачити цей фільм у реставрованому драмтеатрі у центрі Маріуполя».

Він також розповів, що разом із командою дуже шкодував, що покинув місто за день до трагедії.

«Ми знали людей, які жили там. Деякі жінки, які врятувалися після бомбардування пологового будинку, переїхали в гримерки драмтеатру. І, на жаль, вони були вбиті бомбами»,  — зізнався документаліст. 

Чому важливо мати журналістів у зонах конфлікту

Попри те, що Мстислав Чернов разом із командою провів власне розслідування — протягом місяця вони реконструювали сцену атаки, побудували 3D-модель театру, опитали десятки свідків — він наголошує: цього недостатньо: «Там не було журналістів. Це ще раз доводить, наскільки важливо, щоб професійні журналісти постійно працювали в зонах конфлікту. Без них розслідування воєнних злочинів просто не буде можливим».

Знищення доказів росіянами 

Після окупації Маріуполя російські військові почали демонтаж театру, щоб приховати кількість жертв. Російська пропаганда заявляла, що там нібито був український штаб, хоча всі свідки кажуть, що це неправда. Російські ЗМІ оприлюднили кадри руїн без тіл загиблих, хоча свідки підтвердили, що вони були, і їх або спалили, або вивезли.

Cкриншот з розслідування Associated Press  про удар військових РФ по драмтеатру в Маріуполі

Маріуполь став епіцентром російського терору, де під час облоги загинули понад 20 000 мирних мешканців Місто залишається відрізаним від світу, і справжня кількість жертв може бути ще вищою. Українці вимагають справедливості та міжнародного трибуналу для російських злочинців.

Мстислав Чернов — український фотограф, журналіст Associated Press, режисер, воєнний кореспондент, президент Української асоціації професійних фотографів, почесний член Українського ПЕН та письменник. Висвітлював Революцію Гідності, війну на сході України, наслідки збиття Boeing 777 Malaysia Airlines, сирійську громадянську війну, битви при Мосулі в Іраку, російське вторгнення в Україну 2022 року, включаючи блокаду Маріуполя. За цю роботу отримав нагороди Deutsche Welle Freedom of Speech Award, Премію імені Георгія Ґонґадзе, Knight International Journalism Awards, Biagio Agnes Award, Bayeux Calvados-Normandy Award, Elijah Parish Lovejoy Award, Free Media Awards. За підсумками 2022 року увійшов у рейтинги «Люди НВ 2022 у рік війни» і «14 пісень, фото та артоб'єктів, що стали символами українського спротиву» від «Forbes Україна», а відеоматеріали з Маріуполя стали основою фільму «20 днів у Маріуполі», який у 2024 році вперше в історії української кінематографії був нагороджений премією «Оскар».

Соціальні мережі фотографа:  Facebook  Instagram

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар

Новини

Приєднуйтесь до події

Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Продовжувати читання

Новини
March 2, 2025
Тиждень руйнувань і смертей: наслідки російських атак на Харків і Запоріжжя у світлинах документалістів
Новини
March 1, 2025
Незадокументований злочин. Три роки після удару росіян по драмтеатру в Маріуполі
Новини
February 27, 2025
Що публікувала міжнародна преса у лютому? Підбірка фото учасників УАПФ
переглянути всі проекти UAPP

Наші партнери

Розповідаємо світові про Україну крізь призму фотографії.

Приєднуйся і підтримуй спільноту українських фотографів.

UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.

Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.

UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу. 

Доєднатися і підтримати нас