Українське документальне кіно воєнного часу — нова віха в історії українського кінематографа. Важливість воєнних документалок та їхнє визнання на світовому рівні важко переоцінити. Перемога кожної української стрічки здатна привертати увагу та впливати на міжнародну підтримку України.

Війна змінила життя тисяч українців, і серед них — фотожурналіст Анатолій Степанов, який понад 11 років документує боротьбу України. Він був там, коли все почалося у 2014-му: коли у Слов’янську з’явилися перші озброєні бойовики, коли у Пісках використовували мішки з пшеницею як укріплення, коли Дебальцеве здригалося від артилерійських обстрілів. Його кадри — це не просто фотографії, а свідчення війни, які стануть історичними документами. У цьому інтерв’ю новий учасник Української асоціації професійних фотографів розповідає, як знімати війну, про найбільш знакові знімки у своєму доробку й про те, чому фотожурналістика — це відповідальність, яка не дозволяє робити помилки.

Російські війська продовжують атакувати цивільну інфраструктуру України, використовуючи дрони-камікадзе, ракети й артилерію. За останній тиждень січня 2025 року українські міста зазнали руйнівних ударів і втрат серед мирного населення. Сьогодні Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини документалістів, зроблені протягом минулого тижня в Сумах, Одесі й Запоріжжі, які свідчать про чергові воєнні злочини росіян проти цивільного населення.

Підсумки січня 2025: світові медіа публікують роботи фотографів Української асоціації професійних фотографів. УАПФ із гордістю відзначає українських фотодокументалістів, які фіксують ключові події в Україні й продовжують привертати увагу світу до російсько-української війни.

Новий документальний фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримав нагороду за найкращу режисуру в конкурсі міжнародної документалістики на кінофестивалі Sundance Film Festival.

Дмитро Купріян — фотограф, військовослужбовець і митець, а також новий учасник Української асоціації професійних фотографів, який бачить красу навіть у найскладніших обставинах. Його об’єктив фіксує не лише моменти війни, а й її наслідки для людей, місць та історії. У цьому інтерв’ю для УАПФ Дмитро розповідає про свої унікальні проєкти, шлях від медіа до мистецтва та як фотографія допомагає зберігати пам’ять і переосмислювати реальність.