Армія РФ захопила місто Тростянець Сумської області на початку повномасштабного вторгнення – 1 березня 2022 року. Сили оборони України звільнили місто від російських військових менше ніж через місяць – 26 березня.
Сьогодні Українська асоціація професійних фотографів публікує фотографії Олега Переверзєва, зняті навесні 2022 року у місті Тростянець. Фотограф одним із перших приїхав у звільнене місто та зняв наслідки російської окупації.
Увечері 24 лютого на околиці міста Тростянець зупинилась колона російської військової техніки. Місто розташоване лише за 30 кілометрів від кордону з Росією. У перший вечір армія РФ обстріляла Тростянецький районний краєзнавчий музей, що є пам’яткою архітектури. За словами місцевих, російські військові стріляли в усе, що видавалося їм гарним.
Уранці 25 лютого у Тростянці та сусідній Охтирці розпочалися бої. Українські військові підірвали міст через річку Ворсклу, щоб перешкодити просуванню військ РФ по трасі Суми – Полтава. Наступного дня українська артилерія знищила колону російської техніки, яка рухалась в обхід зруйнованого моста. Утім 28 лютого колона російської військової техніки зайшла до Тростянця з боку міста Лебедин та зайняла залізничний вокзал «Смородине».
Наступного дня – 1 березня 2022 року, армія РФ зайшла в Тростянець трьома колонами і повністю окупувала місто. Російські військові знесли танком ворота у Круглий двір, розбили картинну галерею. У місті були пошкоджені майже всі лінії електропередач та розбиті дороги, зник інтернет, не транслювалось телебачення та радіо. Армія РФ розмістила військову техніку у житлових кварталах міста і мешканці Тростянця фактично стали заручниками.
Протягом березня російські військові грабували магазини та трощили офісні приміщення. За час окупації міста загинули цивільні мешканці. Наприклад, у ніч з 8 на 9 березня артилерія РФ обстріляла колишній завод «Електробутприлад». Загинули троє людей, серед них 13-річний хлопець. У місті не було опалення, води та продуктів. Люди користувались колодязями, щоб набрати воду. Школи, садочки та місцевий ресторатор пекли хліб та роздавали безкоштовно людям. На початку березня виїхати з Тростянця було неможливо – не було евакуаційних коридорів. «Зелені коридори» почали діяти з 10 березня.
У ніч проти 16 березня військові 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр» змогли знищити гаубичний дивізіон російських військ, що розташовувався на залізничному вокзалі у Тростянці. 18 березня українські військові знищили колону ворожої техніки біля Тростянця. У складі колони був дослідний танк Т-80УМ2 «Чорний орел, який був на озброєння РФ лише в одному екземплярі. Пізно ввечері 22 березня у Тростянці почалися бої та артилерійські обстріли, у місті зайнялася масштабна пожежа. У місті вже майже місяць не було води, електроенергії та можливості доправити ліки.
Інтенсивні бойові дії за звільнення Тростянця розпочалися 25 березня. 26 березня українські війська 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» звільнили місто Тростянець від армії РФ. Місто зазнало значних втрат та руйнувань. Російські військові замінували багато цивільних об’єктів.
Фотограф Олег Переверзєв потрапив у Тростянець на другий день після звільнення міста і знімав там протягом 28-29 березня. До цього часу він майже тиждень перебував у Харкові. У перші дні до Тростянця було складно добиратися. Міст через річку Ворсклу у районі села Климентове був пошкоджений, а понтонна переправа виявилась не проїзною для автівки фотографа. «Від Охтирки до Тростянця їхали в об’їзд, через навколишні села, слідом за мікроавтобусом волонтерів, які везли гуманітарну допомогу», – пригадує Олег Переверзєв.
При в’їзді місто здавалась неушкодженим. Сліди руйнувань починали з’являтись ближче до привокзальної площі. На самій площі та біля вокзалу стояла пошкоджена та спалена воєнна техніка, було зруйновано багато будівель. Проїзд до залізничної станції перекривала велика траншея. Саме звідти починали роботу журналісти, які приїжджали в місто.
«Попри значні руйнування там не було відчуття небезпеки та тривоги, яке відчувалось кількома днями раніше на Салтівці, в Харкові, або пізніше в Бородянці, – ділиться Олег Переверзєв. – Хоча я був одним з небагатьох фотографів, що потрапили в Тростянець одразу після його звільнення, вважаю, що зняв дуже мало. В місті не працював мобільний зв’язок і на випадок термінового виїзду я мав бути поруч з авто. Складно було зосередитись на зйомці, коли треба тримати в полі зору фотографів які з мною приїхали та періодично повертатись до машини». Олег Переверзєв допомагав із транспортом фотографам Максиму Дондюку та Джеймсу Нахтвею.
Олег Переверзєв – український документальний фотограф. Публікувався у Ukrainer та багатьох інших виданнях.
Соціальні мережі фотографа:
Facebook
Instagram
Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.
Проєкт реалізовується завдяки підтримці ЗМІN.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катя Москалюк
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Армія РФ захопила місто Тростянець Сумської області на початку повномасштабного вторгнення – 1 березня 2022 року. Сили оборони України звільнили місто від російських військових менше ніж через місяць – 26 березня.
Сьогодні Українська асоціація професійних фотографів публікує фотографії Олега Переверзєва, зняті навесні 2022 року у місті Тростянець. Фотограф одним із перших приїхав у звільнене місто та зняв наслідки російської окупації.
Увечері 24 лютого на околиці міста Тростянець зупинилась колона російської військової техніки. Місто розташоване лише за 30 кілометрів від кордону з Росією. У перший вечір армія РФ обстріляла Тростянецький районний краєзнавчий музей, що є пам’яткою архітектури. За словами місцевих, російські військові стріляли в усе, що видавалося їм гарним.
Уранці 25 лютого у Тростянці та сусідній Охтирці розпочалися бої. Українські військові підірвали міст через річку Ворсклу, щоб перешкодити просуванню військ РФ по трасі Суми – Полтава. Наступного дня українська артилерія знищила колону російської техніки, яка рухалась в обхід зруйнованого моста. Утім 28 лютого колона російської військової техніки зайшла до Тростянця з боку міста Лебедин та зайняла залізничний вокзал «Смородине».
Наступного дня – 1 березня 2022 року, армія РФ зайшла в Тростянець трьома колонами і повністю окупувала місто. Російські військові знесли танком ворота у Круглий двір, розбили картинну галерею. У місті були пошкоджені майже всі лінії електропередач та розбиті дороги, зник інтернет, не транслювалось телебачення та радіо. Армія РФ розмістила військову техніку у житлових кварталах міста і мешканці Тростянця фактично стали заручниками.
Протягом березня російські військові грабували магазини та трощили офісні приміщення. За час окупації міста загинули цивільні мешканці. Наприклад, у ніч з 8 на 9 березня артилерія РФ обстріляла колишній завод «Електробутприлад». Загинули троє людей, серед них 13-річний хлопець. У місті не було опалення, води та продуктів. Люди користувались колодязями, щоб набрати воду. Школи, садочки та місцевий ресторатор пекли хліб та роздавали безкоштовно людям. На початку березня виїхати з Тростянця було неможливо – не було евакуаційних коридорів. «Зелені коридори» почали діяти з 10 березня.
У ніч проти 16 березня військові 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр» змогли знищити гаубичний дивізіон російських військ, що розташовувався на залізничному вокзалі у Тростянці. 18 березня українські військові знищили колону ворожої техніки біля Тростянця. У складі колони був дослідний танк Т-80УМ2 «Чорний орел, який був на озброєння РФ лише в одному екземплярі. Пізно ввечері 22 березня у Тростянці почалися бої та артилерійські обстріли, у місті зайнялася масштабна пожежа. У місті вже майже місяць не було води, електроенергії та можливості доправити ліки.
Інтенсивні бойові дії за звільнення Тростянця розпочалися 25 березня. 26 березня українські війська 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» звільнили місто Тростянець від армії РФ. Місто зазнало значних втрат та руйнувань. Російські військові замінували багато цивільних об’єктів.
Фотограф Олег Переверзєв потрапив у Тростянець на другий день після звільнення міста і знімав там протягом 28-29 березня. До цього часу він майже тиждень перебував у Харкові. У перші дні до Тростянця було складно добиратися. Міст через річку Ворсклу у районі села Климентове був пошкоджений, а понтонна переправа виявилась не проїзною для автівки фотографа. «Від Охтирки до Тростянця їхали в об’їзд, через навколишні села, слідом за мікроавтобусом волонтерів, які везли гуманітарну допомогу», – пригадує Олег Переверзєв.
При в’їзді місто здавалась неушкодженим. Сліди руйнувань починали з’являтись ближче до привокзальної площі. На самій площі та біля вокзалу стояла пошкоджена та спалена воєнна техніка, було зруйновано багато будівель. Проїзд до залізничної станції перекривала велика траншея. Саме звідти починали роботу журналісти, які приїжджали в місто.
«Попри значні руйнування там не було відчуття небезпеки та тривоги, яке відчувалось кількома днями раніше на Салтівці, в Харкові, або пізніше в Бородянці, – ділиться Олег Переверзєв. – Хоча я був одним з небагатьох фотографів, що потрапили в Тростянець одразу після його звільнення, вважаю, що зняв дуже мало. В місті не працював мобільний зв’язок і на випадок термінового виїзду я мав бути поруч з авто. Складно було зосередитись на зйомці, коли треба тримати в полі зору фотографів які з мною приїхали та періодично повертатись до машини». Олег Переверзєв допомагав із транспортом фотографам Максиму Дондюку та Джеймсу Нахтвею.
Олег Переверзєв – український документальний фотограф. Публікувався у Ukrainer та багатьох інших виданнях.
Соціальні мережі фотографа:
Facebook
Instagram
Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.
Проєкт реалізовується завдяки підтримці ЗМІN.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катя Москалюк
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.