У книгарні «Збірка» на Золотоворітській, 2а кожна книжка — це більше, ніж просто друкований текст. Кожне видання на полицях зберігає свою особливу історію, переплетену з людськими долями, мистецтвом і випадковими відкриттями. У книгарні представлені такі напрями як: мистецтво та дизайн, архітектура, культура та історія, соціологія та психологія, фотокниги та книги про фотографію. Засновниця книгарні Наталія Кузьменко перетворила свою любов до літератури на унікальний простір, де минуле й сучасність зливаються, а кожне видання стає частиною київської душі. Ми розпитали у засновниці книгарні про її незвичайний проєкт, зокрема про фотокниги.
— Наталіє, як виникла ідея проєкту?
— Вперше я задумалась про книгарню студенткою філологічного факультету ХНУ імені Каразіна 10 років тому. Я розробила бренд-стратегію і навіть придумала назву «Book Bro». У 20 років, мені здавалось, що це був зухвалий неймінг. Проте поки я шукала інвесторів, у приміщенні ХНАТоБ (Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка — прим. ред.), яке я хотіла орендувати, відкрили бар. Зараз це приміщення забили фанерою знадвору, здається, воно пустує. Минуло 10 років, я звільнилась із ЗСУ й повернулася до мрії відкрити книгарню. В якийсь момент переді мною постав вибір: купити вживаний кабріолет BMW 3 2013 року, або відкрити книгарню. Останнє взяло вгору, один з чинників — відсутність паркомісця у дворі. Через три місяці на Золотоворітській, 2а з’явилась книгарня «Збірка», з паркомісцем. До речі, ми виграли це місце у секс-шопа, який також хотів орендувати його. Духовне перемогло тілесне.
— Чому ви називаєте «Збірку» саме незалежною книгарнею?
— Незалежна книгарня — це формат немережевої, локальної книгарні, яка не належить видавництвам. Ключова відмінність — це свобода вибору, кураторський підхід до підбору книг і можливість власнику одноосібно приймати рішення щодо цінностей, принципів і настрою місця.
— Як вам вдається наповнювати полиці новими виданнями?
— Загалом все непросто: пошук книг, бажано рідкісних, контакт з їхніми власниками. А далі: документи, замовлення, доставка, пояснення кур’єрам, як нас знайти, розвантаження ящиків, оформлення поставки, дзвінки в редакцію «Reporters» із повідомленням, що вони не те вислали, і знову повторити всі попередні кроки, і тоді нарешті викласти книжки на полиці. Або все можна вирішити простіше і найняти людину, наприклад Машу, яка все це зробить за вас.
— Тут можна придбати якісь видання чи це швидше формат бібліотеки / музею / галереї?
— Ми продаємо все, що є в книгарні. Навіть книжки з моєї власної полиці. Питання ціни.
— Розкажіть про формат «гостьовий книгар»?
— Формат «Гостьовий книгар» з’явився як ідея у відповідь на мою критичну потребу у вихідних. Хоча б раз на тиждень мені треба відпочити, аби хтось мене підмінив. Тому я почала запрошувати знайомих, які б підтримали цю ініціативу. В ролі книгарок вже спробували себе комунікаційниця Оля Носко та Марічка Бліндюк. Щодо наступних гостей ми лише складаємо графік. Якщо ви хочете спробувати себе, напишіть в наш інстаграм @zbirka_bookshop.
— Розкажіть про якісь особливі для вас фотовидання. Можливо, є книги з цікавою історією?
— Найбільш особливе фотовидання для мене — це мій перший фотоальбом, і він не продається.
Фактично про кожну книгу можна розповісти цікаву історію. Наприклад, якось під час вечірки я з легкої руки погодилась на авантюру з часткового спонсорства додруку тиражу важливої книги про українське мистецтво від братів Щербаківських («Видавництво Олександра Савчука», Харків). На ранок голова боліла і від вечірки, і від виставлених рахунків, які потрібно було оплачувати. Проте вибір був вдалим, всі замовлені «Збіркою» книги з цього тиражу ми продали.
Найцікавіше починається, коли фотографи розповідають історію знятої фотографії: додають контекст, розширюють поле, обрамлюють основну частину власне світлини зачином та кінцівкою, створюючи неповторну історію поза межами кадру. Мені пощастило почути такі історії від Олександра Ляпіна про фотографії з книги «Дірки», Михайла Палінчака про фотографії з книги «Незалежні», історії Дмитра Стойкова про фотографії з книги «Flow», Владислава Мусієнка про його фотографії з Майдану теж у книзі «Незалежні», Олександра Чекменьова про фотографії з книги «Донбас».
— Розкажіть про видання у «Збірці», присвячені фотографіям.
— Напрям фотокниг курує фотограф Михайло Палінчак. Він знаходить найкращі з доступних фотокниг по всьому світу й ставить на полиці «Збірки». Щодо цікавих видань, то у нас кожен знайде своє. Люди по-різному оцінюють книжки. В цьому книжки дещо схожі з фотографіями. Ролан Барт в книзі «Сamera lucida» дуже влучно про це пише. Він пояснює, що цінності фотографії надає реципієнт. Те, що для вас може бути звичайним, для іншого — надважливо.
Якось я викуповувала книжки з приватної бібліотеки й серед купи дорогих і рідкісних книг про мистецтво знайшла фотокнигу з вуличною фотографією Києва 90-х років. Це була звичайна книга каталожного типу в м'якій обкладинці. Власник бібліотеки зголосився продати мені всі книжки, крім цієї, з коментарем «ні за які гроші не продам», що вкрай мене здивувало. Виявилось, що на одній з фотографій його бабуся і мама в молодості щасливо крокують Хрещатиком, зараз обидві вже покійні, і ця фотографія є теплим спогадом, певним пунктумом для власника в книзі. Натомість якось у букіністки я дуже дешево купила фотокнигу Мартіна Парра, він їй був просто не цікавий. Фактично про кожну книжку з полиці в мене знайдеться історія, проте нехай вони поки що залишаться нерозказаними. Відлежаться.
Зараз книгарня «Збірка» працює щоденно: з 12:00 до 20:00 у будні дні, і з 10:00 до 21:00 у вихідні.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
У книгарні «Збірка» на Золотоворітській, 2а кожна книжка — це більше, ніж просто друкований текст. Кожне видання на полицях зберігає свою особливу історію, переплетену з людськими долями, мистецтвом і випадковими відкриттями. У книгарні представлені такі напрями як: мистецтво та дизайн, архітектура, культура та історія, соціологія та психологія, фотокниги та книги про фотографію. Засновниця книгарні Наталія Кузьменко перетворила свою любов до літератури на унікальний простір, де минуле й сучасність зливаються, а кожне видання стає частиною київської душі. Ми розпитали у засновниці книгарні про її незвичайний проєкт, зокрема про фотокниги.
— Наталіє, як виникла ідея проєкту?
— Вперше я задумалась про книгарню студенткою філологічного факультету ХНУ імені Каразіна 10 років тому. Я розробила бренд-стратегію і навіть придумала назву «Book Bro». У 20 років, мені здавалось, що це був зухвалий неймінг. Проте поки я шукала інвесторів, у приміщенні ХНАТоБ (Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка — прим. ред.), яке я хотіла орендувати, відкрили бар. Зараз це приміщення забили фанерою знадвору, здається, воно пустує. Минуло 10 років, я звільнилась із ЗСУ й повернулася до мрії відкрити книгарню. В якийсь момент переді мною постав вибір: купити вживаний кабріолет BMW 3 2013 року, або відкрити книгарню. Останнє взяло вгору, один з чинників — відсутність паркомісця у дворі. Через три місяці на Золотоворітській, 2а з’явилась книгарня «Збірка», з паркомісцем. До речі, ми виграли це місце у секс-шопа, який також хотів орендувати його. Духовне перемогло тілесне.
— Чому ви називаєте «Збірку» саме незалежною книгарнею?
— Незалежна книгарня — це формат немережевої, локальної книгарні, яка не належить видавництвам. Ключова відмінність — це свобода вибору, кураторський підхід до підбору книг і можливість власнику одноосібно приймати рішення щодо цінностей, принципів і настрою місця.
— Як вам вдається наповнювати полиці новими виданнями?
— Загалом все непросто: пошук книг, бажано рідкісних, контакт з їхніми власниками. А далі: документи, замовлення, доставка, пояснення кур’єрам, як нас знайти, розвантаження ящиків, оформлення поставки, дзвінки в редакцію «Reporters» із повідомленням, що вони не те вислали, і знову повторити всі попередні кроки, і тоді нарешті викласти книжки на полиці. Або все можна вирішити простіше і найняти людину, наприклад Машу, яка все це зробить за вас.
— Тут можна придбати якісь видання чи це швидше формат бібліотеки / музею / галереї?
— Ми продаємо все, що є в книгарні. Навіть книжки з моєї власної полиці. Питання ціни.
— Розкажіть про формат «гостьовий книгар»?
— Формат «Гостьовий книгар» з’явився як ідея у відповідь на мою критичну потребу у вихідних. Хоча б раз на тиждень мені треба відпочити, аби хтось мене підмінив. Тому я почала запрошувати знайомих, які б підтримали цю ініціативу. В ролі книгарок вже спробували себе комунікаційниця Оля Носко та Марічка Бліндюк. Щодо наступних гостей ми лише складаємо графік. Якщо ви хочете спробувати себе, напишіть в наш інстаграм @zbirka_bookshop.
— Розкажіть про якісь особливі для вас фотовидання. Можливо, є книги з цікавою історією?
— Найбільш особливе фотовидання для мене — це мій перший фотоальбом, і він не продається.
Фактично про кожну книгу можна розповісти цікаву історію. Наприклад, якось під час вечірки я з легкої руки погодилась на авантюру з часткового спонсорства додруку тиражу важливої книги про українське мистецтво від братів Щербаківських («Видавництво Олександра Савчука», Харків). На ранок голова боліла і від вечірки, і від виставлених рахунків, які потрібно було оплачувати. Проте вибір був вдалим, всі замовлені «Збіркою» книги з цього тиражу ми продали.
Найцікавіше починається, коли фотографи розповідають історію знятої фотографії: додають контекст, розширюють поле, обрамлюють основну частину власне світлини зачином та кінцівкою, створюючи неповторну історію поза межами кадру. Мені пощастило почути такі історії від Олександра Ляпіна про фотографії з книги «Дірки», Михайла Палінчака про фотографії з книги «Незалежні», історії Дмитра Стойкова про фотографії з книги «Flow», Владислава Мусієнка про його фотографії з Майдану теж у книзі «Незалежні», Олександра Чекменьова про фотографії з книги «Донбас».
— Розкажіть про видання у «Збірці», присвячені фотографіям.
— Напрям фотокниг курує фотограф Михайло Палінчак. Він знаходить найкращі з доступних фотокниг по всьому світу й ставить на полиці «Збірки». Щодо цікавих видань, то у нас кожен знайде своє. Люди по-різному оцінюють книжки. В цьому книжки дещо схожі з фотографіями. Ролан Барт в книзі «Сamera lucida» дуже влучно про це пише. Він пояснює, що цінності фотографії надає реципієнт. Те, що для вас може бути звичайним, для іншого — надважливо.
Якось я викуповувала книжки з приватної бібліотеки й серед купи дорогих і рідкісних книг про мистецтво знайшла фотокнигу з вуличною фотографією Києва 90-х років. Це була звичайна книга каталожного типу в м'якій обкладинці. Власник бібліотеки зголосився продати мені всі книжки, крім цієї, з коментарем «ні за які гроші не продам», що вкрай мене здивувало. Виявилось, що на одній з фотографій його бабуся і мама в молодості щасливо крокують Хрещатиком, зараз обидві вже покійні, і ця фотографія є теплим спогадом, певним пунктумом для власника в книзі. Натомість якось у букіністки я дуже дешево купила фотокнигу Мартіна Парра, він їй був просто не цікавий. Фактично про кожну книжку з полиці в мене знайдеться історія, проте нехай вони поки що залишаться нерозказаними. Відлежаться.
Зараз книгарня «Збірка» працює щоденно: з 12:00 до 20:00 у будні дні, і з 10:00 до 21:00 у вихідні.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
.jpg)
