Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG, Українська правова консультативна група) — громадська організація, яка займається правосуддям в умовах збройного конфлікту. Юристи ULAG представляють постраждалих у національних та міжнародних судах, здійснюють юридичний аналіз, працюють з архівами. Їхня робота також передбачає адвокаційну, аналітичну та консультативну діяльність. Усе заради того, щоб посилити систему правосуддя, аби вона була більш спроможною здійснювати правосуддя щодо найтяжчих міжнародних злочинів.
«У нас є декілька тематичних напрямів. І один з напрямів нашої роботи це, зокрема, розвиток інфраструктури, документування, — пояснює Арьє Мора, комунікаційний та адвокатський менеджер Ukrainian Legal Advisory Group. — Тобто ми докладаємо зусиль для того, щоб щодо найтяжчих міжнародних злочинів в Україні була нормальна інфраструктура: щоб люди коректно збирали, зберігали та опрацьовували інформацію відповідно до міжнародних стандартів. Важливо, щоб потім ця інформація могла бути потенційно використана як доказ в суді. Ми ведемо справи, так би мовити, стратегічні, тобто представляємо постраждалих, щоб також цими справами змінити систему правосуддя і підсвітити певні проблеми. Ми говоримо і про питання, які пов'язані з цією архітектурою правосуддя, його стандартами, а також йдеться і про компенсації та репарації тощо.
До повномасштабного вторгнення більшість справ, які вели юристи ULAG, були пов'язані з військовополоненими, після — список розшився. Окрім військовополонених, громадська організація працює із постраждалими від сексуального насильства, проблемою депортації українських дітей на територію РФ, убивствами та іншими злочинами росіян проти цивільних під час війни.
Арьє Мора каже, що є базові правила, дотримання яких суттєво збільшує надійність та подальшу користь задокументованої інформації у встановленні правосуддя.
Перш ніж поринути в основи міжнародного кримінального права, треба зрозуміти, що вважається воєнним злочином і які бувають порушення в умовах війни. Хоч війна сама по собі є жахливим явищем, проте існують певні правила, які покликані зменшити кількість та обсяг трагічних наслідків у результаті збройних конфліктів.
«Наприклад, обстрілювати житлову будівлю, якщо там живуть цивільні або могли жити, і щодо цього є надійна інформація — це порушення. А от обстрілювати житловий будинок, в якому нікого нема, окрім військових, це може не бути порушенням. Це може бути легітимною ціллю, бо атакувати супротивну сторону згідно із міжнародним гуманітарним правом — можна. Таких правил є багато, але є найбільш поширені події, з якими ми стикаємося в умовах війни Росії проти України. Відштовхуючись від цього, слід визначити, що саме є злочином, що і як треба задокументувати, аби потім довести цей злочин у суді», — каже Арьє Мора.
Документуючи наслідки обстрілу, варто зафіксувати вирву та спробувати визначити її обсяг чи розмір. Якщо є залишки зброї — теж обов’язково звернути на них увагу. Також, якщо будівля вважалась захищеним об’єктом, тобто могла бути об’єктом культурної спадщини чи, наприклад, лікарня, то сфотографувати табличку чи якісь інші аспекти, які могли б підтвердити це. «Такі дії допоможуть визначити, що ціллю цієї атаки був захищений об'єкт. Відповідно, його не мали б атакувати», — говорить він.
Арьє Мора каже, що для документування достатньо навіть смартфона — з його допомогою можна зробити фото і відеозйомку, які можуть бути корисними в суді для аналізу даних: «Хоч це може і не стати ключовим доказом в суді, але така інформація може допомогти встановити обставини й дати більше інформації для слідчих чи юристів, які будуть аналізувати справу».
Рекомендується зробити панорамний знімок, а також фото загального, середнього та крупного планів, щоб добре зафіксувати як загальну картину, так і потрібний вам об'єкт. Важливо також за допомогою фото показати відношення об’єкта до інших об'єктів та предметів навколо, аби було чітко зрозуміло, що відбувалось на місці. При документуванні наслідків у відеоформаті варто знімати плавно, повільно переміщуючи камеру, аби зображення було якісним.
Арьє Мора зауважує, що ці прості основи фіксації допомагають зробити відео чи фото інформаційно наповненими, і потім їх можна буде використовувати при притягненні винних до відповідальності.
Важливо також не втратити зібраний матеріал, тому краще відразу зберегти мінімум дві копії оригіналу: у хмарному середовищі та на фізичному носії.
«Якщо слідувати цим настановам, то із більшою ймовірністю інформація, яку ви заберете, буде надійною, її можна буде перевірити й встановити її відношення до іншої інформації. Ваш матеріал буде інформативним і міститиме саме ту інформацію, яка стане важливою для аналізу подій», — наголошує Арьє Мора.
«Такі фільми, як «20 днів у Маріуполі», є безумовно важливими, тому що це інформація, отримана унікальним способом. Тобто у багатьох не було доступу до цих подій і, відповідно, іншим чином отримати цю інформацію може бути просто неможливо, — наголошує Арьє Мора. — Із точки зору правосуддя, я вважаю, що будь-яка подібна інформація, будь-які подібні зйомки можуть допомогти встановити картину подій і нададуть додаткового контексту».
Крім того, з погляду адвокації встановлення правосуддя, нагородження «Оскаром» цієї стрічки — це велике досягнення, оскільки привертає увагу всього світу до дій росіян у Маріуполі. Арьє покладає надії, що, зокрема, і суспільний резонанс зможе посприяти подальшому створенню цілісної архітектури правосуддя щодо протиправних дій окупантів під час російсько-української війни.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Літературна редакторка: Юлія Футей
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG, Українська правова консультативна група) — громадська організація, яка займається правосуддям в умовах збройного конфлікту. Юристи ULAG представляють постраждалих у національних та міжнародних судах, здійснюють юридичний аналіз, працюють з архівами. Їхня робота також передбачає адвокаційну, аналітичну та консультативну діяльність. Усе заради того, щоб посилити систему правосуддя, аби вона була більш спроможною здійснювати правосуддя щодо найтяжчих міжнародних злочинів.
«У нас є декілька тематичних напрямів. І один з напрямів нашої роботи це, зокрема, розвиток інфраструктури, документування, — пояснює Арьє Мора, комунікаційний та адвокатський менеджер Ukrainian Legal Advisory Group. — Тобто ми докладаємо зусиль для того, щоб щодо найтяжчих міжнародних злочинів в Україні була нормальна інфраструктура: щоб люди коректно збирали, зберігали та опрацьовували інформацію відповідно до міжнародних стандартів. Важливо, щоб потім ця інформація могла бути потенційно використана як доказ в суді. Ми ведемо справи, так би мовити, стратегічні, тобто представляємо постраждалих, щоб також цими справами змінити систему правосуддя і підсвітити певні проблеми. Ми говоримо і про питання, які пов'язані з цією архітектурою правосуддя, його стандартами, а також йдеться і про компенсації та репарації тощо.
До повномасштабного вторгнення більшість справ, які вели юристи ULAG, були пов'язані з військовополоненими, після — список розшився. Окрім військовополонених, громадська організація працює із постраждалими від сексуального насильства, проблемою депортації українських дітей на територію РФ, убивствами та іншими злочинами росіян проти цивільних під час війни.
Арьє Мора каже, що є базові правила, дотримання яких суттєво збільшує надійність та подальшу користь задокументованої інформації у встановленні правосуддя.
Перш ніж поринути в основи міжнародного кримінального права, треба зрозуміти, що вважається воєнним злочином і які бувають порушення в умовах війни. Хоч війна сама по собі є жахливим явищем, проте існують певні правила, які покликані зменшити кількість та обсяг трагічних наслідків у результаті збройних конфліктів.
«Наприклад, обстрілювати житлову будівлю, якщо там живуть цивільні або могли жити, і щодо цього є надійна інформація — це порушення. А от обстрілювати житловий будинок, в якому нікого нема, окрім військових, це може не бути порушенням. Це може бути легітимною ціллю, бо атакувати супротивну сторону згідно із міжнародним гуманітарним правом — можна. Таких правил є багато, але є найбільш поширені події, з якими ми стикаємося в умовах війни Росії проти України. Відштовхуючись від цього, слід визначити, що саме є злочином, що і як треба задокументувати, аби потім довести цей злочин у суді», — каже Арьє Мора.
Документуючи наслідки обстрілу, варто зафіксувати вирву та спробувати визначити її обсяг чи розмір. Якщо є залишки зброї — теж обов’язково звернути на них увагу. Також, якщо будівля вважалась захищеним об’єктом, тобто могла бути об’єктом культурної спадщини чи, наприклад, лікарня, то сфотографувати табличку чи якісь інші аспекти, які могли б підтвердити це. «Такі дії допоможуть визначити, що ціллю цієї атаки був захищений об'єкт. Відповідно, його не мали б атакувати», — говорить він.
Арьє Мора каже, що для документування достатньо навіть смартфона — з його допомогою можна зробити фото і відеозйомку, які можуть бути корисними в суді для аналізу даних: «Хоч це може і не стати ключовим доказом в суді, але така інформація може допомогти встановити обставини й дати більше інформації для слідчих чи юристів, які будуть аналізувати справу».
Рекомендується зробити панорамний знімок, а також фото загального, середнього та крупного планів, щоб добре зафіксувати як загальну картину, так і потрібний вам об'єкт. Важливо також за допомогою фото показати відношення об’єкта до інших об'єктів та предметів навколо, аби було чітко зрозуміло, що відбувалось на місці. При документуванні наслідків у відеоформаті варто знімати плавно, повільно переміщуючи камеру, аби зображення було якісним.
Арьє Мора зауважує, що ці прості основи фіксації допомагають зробити відео чи фото інформаційно наповненими, і потім їх можна буде використовувати при притягненні винних до відповідальності.
Важливо також не втратити зібраний матеріал, тому краще відразу зберегти мінімум дві копії оригіналу: у хмарному середовищі та на фізичному носії.
«Якщо слідувати цим настановам, то із більшою ймовірністю інформація, яку ви заберете, буде надійною, її можна буде перевірити й встановити її відношення до іншої інформації. Ваш матеріал буде інформативним і міститиме саме ту інформацію, яка стане важливою для аналізу подій», — наголошує Арьє Мора.
«Такі фільми, як «20 днів у Маріуполі», є безумовно важливими, тому що це інформація, отримана унікальним способом. Тобто у багатьох не було доступу до цих подій і, відповідно, іншим чином отримати цю інформацію може бути просто неможливо, — наголошує Арьє Мора. — Із точки зору правосуддя, я вважаю, що будь-яка подібна інформація, будь-які подібні зйомки можуть допомогти встановити картину подій і нададуть додаткового контексту».
Крім того, з погляду адвокації встановлення правосуддя, нагородження «Оскаром» цієї стрічки — це велике досягнення, оскільки привертає увагу всього світу до дій росіян у Маріуполі. Арьє покладає надії, що, зокрема, і суспільний резонанс зможе посприяти подальшому створенню цілісної архітектури правосуддя щодо протиправних дій окупантів під час російсько-української війни.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Літературна редакторка: Юлія Футей
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
