Вранці 2 січня росіяни обстріляли Україну ударними дронами й ракетами різних типів. Спершу військові РФ запустили хвилю «Шахедів» по різних регіонах, після цього націлили на Київ майже сотню крилатих та аеробалітистичних ракет. Повітряна тривога сумарно тривала майже 6 годин.
«Основний напрямок удару — столиця України», — підкреслив Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Він зазначив, що російські військові атакували цивільну та критичну інфраструктуру, а також промислові та військові об’єкти.
У ДСНС повідомили, що станом на 14:00 в багатоповерховому житловому будинку Солом'янського району загинули дві людини, ще 48 — отримали травми. Також на місці працюють психологи, які вже надали допомогу 80-ти людям.
Президент Володимир Зеленський також відреагував на ранкову атаку по столиці: «Знову удар російських нелюдів. Майже 100 ракет різних типів. Щонайменше 70 ракет збито, із них майже 60 — в районі Києва. Мої співчуття усіх рідним та близьким загиблим».
Уламки від збиття ворожих цілей впали у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському, Печерському, Святошинському, Шевченківському, Подільському та Соломʼянському районах столиці. Саме в останні два райони поїхав фотограф Павло Флореску. Він каже, що очікував повторний масований удар ракетами по столиці після хвилі БпЛА, як це було і 29 грудня. Тож підготував камеру і відстежував місця ураження.
«Важливо знімати це все. Світлина — це документація того, що відбувається. Раніше я фотографував автоспорт по всьому світу. За мною в соцмережах стежать з колеги з Європи, США та Канади. Мені важливо доносити ці знімки і до них», — зазначив Флореску.
На відміну від Флореску, його колега В’ячеслав Ратинський після перших вибухів залишався вдома. Він продовджував спостерігати з вікна свого будинку за свистом ворожих ракет. Фотограф бачив клуби диму, палаючі багатоповерхівки та склади. «Відразу з’являтися на місці руйнування не варто, бо інколи росіяни практикують повторні атаки», — пояснює В’ячеслав.
Фотокореспондент радить дочекатись відбою повітряної тривоги перш, ніж починати фотофіксацію наслідків: «Російські військові можуть вдарити ще раз, щоб завдати якомога більше шкоди, особливо, якщо на місці вже працюють ДСНС та поліція».
Коли небезпека минула, Ратинський подався у Подільський та Солом’янський райони. Він побачив, як біля одного з пошкоджених будинків продовжували метушитись люди, намагаючись потрапити у свій поранений дім. «Проте рятувальники їх не впускали», — каже фотограф: «Усі хотіли побачити, в якому стані їхні квартири і чи можливо щось врятувати. Адже вони залишились без нічого. Деякі жінки просили своїх чоловіків піднятися в квартиру, аби взяти хоча б найнеобхідніші речі: взуття чи білизну. Усе, що вони мали залишилось всередині».
Фотограф Костянтин Ліберов, який теж фіксував наслідки наймасованішої атаки по столиці, додав, що «до цього неможливо бути готовим. Навіть, якщо в твоїй країні вже майже два роки повномасштабна війна, це завжди, наче вперше», — каже він.
Важким ранок був і для харків’ян. «Постраждала навіть підземка, яка була поруч з влучанням ракети «Кинджал», — розповідає місцевий фотограф Євгеній Гертнер.
Починаючи із 07:30 у Харкові лунали чотири вибухи. Унаслідок ворожої атаки загинула одна людина, ще пів сотні отримали поранення. Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Поміж будинками — гігантські вирви, а навколо — спалені автівки. Пошкоджено кілька багатоквартирних житлових будинків.
«Найбільше мене вразило місце, куди прилетів «Кинджал». Це спричинило доволі великі руйнування і це при тому, що ракета впала не біля будинку, а трохи дальше», — каже Євгеній Гертнер.
Інформація щодо жертв і постраждалих у Харкові оновлюється, на місці продовжують працювати рятувальники.
Матеріал створено за підтримки The Foundation for Polish-German Cooperation.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Вранці 2 січня росіяни обстріляли Україну ударними дронами й ракетами різних типів. Спершу військові РФ запустили хвилю «Шахедів» по різних регіонах, після цього націлили на Київ майже сотню крилатих та аеробалітистичних ракет. Повітряна тривога сумарно тривала майже 6 годин.
«Основний напрямок удару — столиця України», — підкреслив Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Він зазначив, що російські військові атакували цивільну та критичну інфраструктуру, а також промислові та військові об’єкти.
У ДСНС повідомили, що станом на 14:00 в багатоповерховому житловому будинку Солом'янського району загинули дві людини, ще 48 — отримали травми. Також на місці працюють психологи, які вже надали допомогу 80-ти людям.
Президент Володимир Зеленський також відреагував на ранкову атаку по столиці: «Знову удар російських нелюдів. Майже 100 ракет різних типів. Щонайменше 70 ракет збито, із них майже 60 — в районі Києва. Мої співчуття усіх рідним та близьким загиблим».
Уламки від збиття ворожих цілей впали у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському, Печерському, Святошинському, Шевченківському, Подільському та Соломʼянському районах столиці. Саме в останні два райони поїхав фотограф Павло Флореску. Він каже, що очікував повторний масований удар ракетами по столиці після хвилі БпЛА, як це було і 29 грудня. Тож підготував камеру і відстежував місця ураження.
«Важливо знімати це все. Світлина — це документація того, що відбувається. Раніше я фотографував автоспорт по всьому світу. За мною в соцмережах стежать з колеги з Європи, США та Канади. Мені важливо доносити ці знімки і до них», — зазначив Флореску.
На відміну від Флореску, його колега В’ячеслав Ратинський після перших вибухів залишався вдома. Він продовджував спостерігати з вікна свого будинку за свистом ворожих ракет. Фотограф бачив клуби диму, палаючі багатоповерхівки та склади. «Відразу з’являтися на місці руйнування не варто, бо інколи росіяни практикують повторні атаки», — пояснює В’ячеслав.
Фотокореспондент радить дочекатись відбою повітряної тривоги перш, ніж починати фотофіксацію наслідків: «Російські військові можуть вдарити ще раз, щоб завдати якомога більше шкоди, особливо, якщо на місці вже працюють ДСНС та поліція».
Коли небезпека минула, Ратинський подався у Подільський та Солом’янський райони. Він побачив, як біля одного з пошкоджених будинків продовжували метушитись люди, намагаючись потрапити у свій поранений дім. «Проте рятувальники їх не впускали», — каже фотограф: «Усі хотіли побачити, в якому стані їхні квартири і чи можливо щось врятувати. Адже вони залишились без нічого. Деякі жінки просили своїх чоловіків піднятися в квартиру, аби взяти хоча б найнеобхідніші речі: взуття чи білизну. Усе, що вони мали залишилось всередині».
Фотограф Костянтин Ліберов, який теж фіксував наслідки наймасованішої атаки по столиці, додав, що «до цього неможливо бути готовим. Навіть, якщо в твоїй країні вже майже два роки повномасштабна війна, це завжди, наче вперше», — каже він.
Важким ранок був і для харків’ян. «Постраждала навіть підземка, яка була поруч з влучанням ракети «Кинджал», — розповідає місцевий фотограф Євгеній Гертнер.
Починаючи із 07:30 у Харкові лунали чотири вибухи. Унаслідок ворожої атаки загинула одна людина, ще пів сотні отримали поранення. Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Поміж будинками — гігантські вирви, а навколо — спалені автівки. Пошкоджено кілька багатоквартирних житлових будинків.
«Найбільше мене вразило місце, куди прилетів «Кинджал». Це спричинило доволі великі руйнування і це при тому, що ракета впала не біля будинку, а трохи дальше», — каже Євгеній Гертнер.
Інформація щодо жертв і постраждалих у Харкові оновлюється, на місці продовжують працювати рятувальники.
Матеріал створено за підтримки The Foundation for Polish-German Cooperation.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
.jpg)
