5 жовтня 2023 року російська армія обстріляла село Гроза Куп’янського району Харківської області. Удар прийшовся на сільське кафе-магазин. Загинуло 59 людей, серед яких 8-річний хлопчик.
Обласна прокуратура Харкова повідомила про загибель фактично половини місцевих мешканців, які на той час залишалися у Грозі.
Російські пропагандистські медіа зманіпулювали поїздкою президента України на саміт ЄС до Іспанії, назвавши обстріл села Гроза «фоном для заяв Зеленського про російську загрозу».
«Село Гроза Куп'янського району. В кафе проходили поминки. Не міг, як бачимо, Зеленський без презентації в Іспанії поїхати до «західних партнерів»».
Інформагенція «Блокнот»:
«5 жовтня близько 13.15 були обстріляні кафе та магазин в с. Гроза Куп'янського району. Майже відразу надійшла інформація про 49 загиблих. Показово, що удар був завданий тоді, коли Володимир Зеленський виступав у Гранаді (Іспанія), доводячи країнам Заходу, що Росія загрожує всьому світу, тому треба дати гроші на зброю Україні. За подібних обставин 17 осіб були вбиті на початку вересня на базарі в Костянтинівці: туди був завданий ракетний удар на фоні візиту в країну держсекретаря США Ентоні Блінкена. Незабаром в США заявили про те, що знайдені неспростовні докази вбивства цивільних громадян ЗСУ».
Обстріл села Гроза — той випадок, коли російська пропаганда не змогла вирішити, якої версії дотримуватись. Бо разом із запереченням своєї вини, російські медіа припускали, з посиланням на «деяких експертів», що удар могла завдати Росія.
«Однак деякі експерти вважають, що удар завдала Росія. Бо 99% загиблих — чоловіки призовного віку. А продуктовий магазин, мовляв, давно не магазин — в ньому базувалися українські військові. За цю версію говорить той факт, що загинуло близько 50 осіб, а значить в будівлі перебувало набагато більше. Чого раптом в робочий день у сільському магазині перебувало майже сто осіб, з яких більшість — чоловіки? Для розуміння, населення с. Гроза — 500 осіб. Стільки своїх чоловіків призовного віку там ніколи не було», — припускає «Блокнот».
Заяви офіційних осіб Кремля також різнилися. Вони не змогли остаточно домовитись, хто ж був у кафе: цивільні люди, чи неонацисти?
Одні просували меседж, що в кафе були українські військові, але обстріляне воно було зі сторони України, щоб звинуватити Росію.
Інформагенція «Блокнот»:
«Росія прокоментувала ракетний удар по Грозі Харківської області. Із заявою виступив офіційний представник РФ в ООН Василь Небензя.
«Як відомо, під час нанесення удару там проходили поминки одного з високопоставлених українських націоналістів. Зрозуміло, що в них брало участь багато його спільників — неонацистів. Не випадково на світлинах в соцмережах, опублікованих відразу після удару, майже всі тіла належать чоловікам призовного віку. З такими ситуаціями ми стикались не раз. Київський режим заламував руки за загиблими в результаті ударів по гуртожитках, кафе, магазинах і так далі, а потім з'явилися некрологи про знищення найманців. Такий ось «випадковий збіг». Не виключаємо, що так буде і з Грозою», — прокоментував він, не підтверджуючи факту причетності до атаки ВС РФ.
Інші, як-от прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи удар по Грозі, заявляли, що «ВС Росії не б'ють по цивільних об'єктах України, а працюють по об'єктах військової інфраструктури».
І російська пропаганда, і офіційні особи були єдині в одному — не зізнаватись у скоєному злочині до кінця.
Мешканці села Гроза зібрались того дня на поминальний обід за загиблим воїном ЗСУ. За даними Нацполіції Харківської області, він загинув у 2022 році, був похований у Дніпрі, а потім його перепоховали у рідному селі.
«Він не був високопосадовцем і не займав високі щаблі в ЗСУ. Він був місцевим жителем і загинув біля Попасної, — заявив Керівник слідчого управління Національної поліції у Харківській області Сергій Болвінов у коментарі Радіо Свобода. — Всі вони загинули через російську ракету. Це звичайні люди. Пенсіонери, вчителі, медики, друзі. Всі загиблі і поранені — цивільні люди. Серед них немає жодного загиблого чи пораненого військовослужбовця», — додав Болвінов.
Пізніше СБУ встановила, що навідниками російської ракети «Іскандер» на село були двоє місцевих жителів-колаборантів, брати Володимир та Дмитро Мамони. Однак після деокупації села вони втекли до Росії.
У звіті Моніторингової місії ООН зазначається, що ракетного удару по селу Гроза, в результаті якого загинули його мешканці — цивільні особи — завдала російська армія.
«Звіт ґрунтувався на інформації, зібраній та перевіреній експертами Моніторингової місії з прав людини в Україні, які здійснили дві місії для встановлення фактів у Грозі 7 та 10 жовтня. Вони оглянули місце вибуху, опитали 35 осіб, серед яких місцеві жителі, свідки, двоє врятованих, медперсонал і працівники моргу», — повідомляє «Голос Америки».
Наслідки прильоту по кафе в селі Гроза зафіксував український фотограф з Харкова Яків Ляшенко.
«Один із найважчих моментів під час зйомки — коли задзвонив телефон загиблої людини. Документи, телефони, речі, які знайшли — зібрали в одне місце», — поділився Яків з UAPP.
5 жовтня 2023 року російська армія обстріляла село Гроза Куп’янського району Харківської області. Удар прийшовся на сільське кафе-магазин. Загинуло 59 людей, серед яких 8-річний хлопчик.
Обласна прокуратура Харкова повідомила про загибель фактично половини місцевих мешканців, які на той час залишалися у Грозі.
Російські пропагандистські медіа зманіпулювали поїздкою президента України на саміт ЄС до Іспанії, назвавши обстріл села Гроза «фоном для заяв Зеленського про російську загрозу».
«Село Гроза Куп'янського району. В кафе проходили поминки. Не міг, як бачимо, Зеленський без презентації в Іспанії поїхати до «західних партнерів»».
Інформагенція «Блокнот»:
«5 жовтня близько 13.15 були обстріляні кафе та магазин в с. Гроза Куп'янського району. Майже відразу надійшла інформація про 49 загиблих. Показово, що удар був завданий тоді, коли Володимир Зеленський виступав у Гранаді (Іспанія), доводячи країнам Заходу, що Росія загрожує всьому світу, тому треба дати гроші на зброю Україні. За подібних обставин 17 осіб були вбиті на початку вересня на базарі в Костянтинівці: туди був завданий ракетний удар на фоні візиту в країну держсекретаря США Ентоні Блінкена. Незабаром в США заявили про те, що знайдені неспростовні докази вбивства цивільних громадян ЗСУ».
Обстріл села Гроза — той випадок, коли російська пропаганда не змогла вирішити, якої версії дотримуватись. Бо разом із запереченням своєї вини, російські медіа припускали, з посиланням на «деяких експертів», що удар могла завдати Росія.
«Однак деякі експерти вважають, що удар завдала Росія. Бо 99% загиблих — чоловіки призовного віку. А продуктовий магазин, мовляв, давно не магазин — в ньому базувалися українські військові. За цю версію говорить той факт, що загинуло близько 50 осіб, а значить в будівлі перебувало набагато більше. Чого раптом в робочий день у сільському магазині перебувало майже сто осіб, з яких більшість — чоловіки? Для розуміння, населення с. Гроза — 500 осіб. Стільки своїх чоловіків призовного віку там ніколи не було», — припускає «Блокнот».
Заяви офіційних осіб Кремля також різнилися. Вони не змогли остаточно домовитись, хто ж був у кафе: цивільні люди, чи неонацисти?
Одні просували меседж, що в кафе були українські військові, але обстріляне воно було зі сторони України, щоб звинуватити Росію.
Інформагенція «Блокнот»:
«Росія прокоментувала ракетний удар по Грозі Харківської області. Із заявою виступив офіційний представник РФ в ООН Василь Небензя.
«Як відомо, під час нанесення удару там проходили поминки одного з високопоставлених українських націоналістів. Зрозуміло, що в них брало участь багато його спільників — неонацистів. Не випадково на світлинах в соцмережах, опублікованих відразу після удару, майже всі тіла належать чоловікам призовного віку. З такими ситуаціями ми стикались не раз. Київський режим заламував руки за загиблими в результаті ударів по гуртожитках, кафе, магазинах і так далі, а потім з'явилися некрологи про знищення найманців. Такий ось «випадковий збіг». Не виключаємо, що так буде і з Грозою», — прокоментував він, не підтверджуючи факту причетності до атаки ВС РФ.
Інші, як-от прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи удар по Грозі, заявляли, що «ВС Росії не б'ють по цивільних об'єктах України, а працюють по об'єктах військової інфраструктури».
І російська пропаганда, і офіційні особи були єдині в одному — не зізнаватись у скоєному злочині до кінця.
Мешканці села Гроза зібрались того дня на поминальний обід за загиблим воїном ЗСУ. За даними Нацполіції Харківської області, він загинув у 2022 році, був похований у Дніпрі, а потім його перепоховали у рідному селі.
«Він не був високопосадовцем і не займав високі щаблі в ЗСУ. Він був місцевим жителем і загинув біля Попасної, — заявив Керівник слідчого управління Національної поліції у Харківській області Сергій Болвінов у коментарі Радіо Свобода. — Всі вони загинули через російську ракету. Це звичайні люди. Пенсіонери, вчителі, медики, друзі. Всі загиблі і поранені — цивільні люди. Серед них немає жодного загиблого чи пораненого військовослужбовця», — додав Болвінов.
Пізніше СБУ встановила, що навідниками російської ракети «Іскандер» на село були двоє місцевих жителів-колаборантів, брати Володимир та Дмитро Мамони. Однак після деокупації села вони втекли до Росії.
У звіті Моніторингової місії ООН зазначається, що ракетного удару по селу Гроза, в результаті якого загинули його мешканці — цивільні особи — завдала російська армія.
«Звіт ґрунтувався на інформації, зібраній та перевіреній експертами Моніторингової місії з прав людини в Україні, які здійснили дві місії для встановлення фактів у Грозі 7 та 10 жовтня. Вони оглянули місце вибуху, опитали 35 осіб, серед яких місцеві жителі, свідки, двоє врятованих, медперсонал і працівники моргу», — повідомляє «Голос Америки».
Наслідки прильоту по кафе в селі Гроза зафіксував український фотограф з Харкова Яків Ляшенко.
«Один із найважчих моментів під час зйомки — коли задзвонив телефон загиблої людини. Документи, телефони, речі, які знайшли — зібрали в одне місце», — поділився Яків з UAPP.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
