27 червня 2023 року російська балістична ракета «Іскандер» влучила в кафе «Ria Pizza» у місті Краматорськ. Піцерія була популярним місцем зустрічей місцевої молоді, волонтерів, журналістів та військових, які дислокувалися поблизу або ж поверталися з «нуля». Місто Краматорськ розташоване менше ніж за годину їзди до лінії фронту, проте у піцерії «Ria Pizza» можна було ненадовго відчути затишок мирного життя.
Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини Саші Маслова, який зафіксував наслідки ракетного обстрілу популярного у Краматорську кафе «Ria Pizza».
27 червня 2023 року близько 19:30 армія РФ завдала ракетного удару по центру Краматорська. Балістична ракета «Іскандер» влучила у популярне в місті кафе «Ria Pizza», яке було переповнене людьми. Приміщення ресторану перетворилось на суміш понівечених вікон, покрученого металу та обвалених стін. Унаслідок ракетного удару загинуло 13 людей, серед яких — 4 дитини. Щонайменше 60 людей отримали поранення, у тому числі й восьмимісячний малюк.
Фотограф Саша Маслов із колегами приїхав на місце події на наступний день — 28 червня. Місцеві мешканці продовжували прибирати свої помешкання, рятувальники ще розбирали завали, а друзі та родичі працівників піцерії очікували новин про своїх близьких.
«Я запам’ятав літніх людей — жінку та чоловіка, який затуляв обличчя руками. Вони сиділи на лавці й сподівались, що їхня онука — жива», — пригадує Саша Маслов.
Пізніше вісімнадцятирічну онучку Тетяни та Юрія знайдуть мертвою під завалами.
«У піцерії завжди збиралося багато журналістів, волонтерів та військових. Ракетний удар був у вівторок, а напередодні, в неділю, ми там провели багато часу з колегами: спілкувалися й працювали над матеріалами з десятої ранку до сьомої вечора», — розповідає фотограф.
Додає, що було дуже важко, коли дізнався про ракетний удар по Краматорську. Там було багато знайомих Саші Маслова, зокрема іноземці-фотографи, які, на щастя, усі вижили.
«Мене завжди вражають рятівники, поліцейські, військові та комунальники, які відповідально та спокійно роблять свою роботу. На наступний день «прильоту» комунальники прибирають уламки скла, усе акуратно чистять, — каже Саша Маслов. — Побачив у вікні сусіднього будинку дівчину, яка прибирала свою квартиру. Піднявся до неї на поверх, постукав у її помешкання. Вона вразила мене своїм спокоєм та умиротворенням».
Саша Маслов пояснює, що намагається не порушувати особисті кордони людей і, якщо вони проти, не фотографуватиме їх. Утім, якщо потрібно зробити портрет людини, Саша завжди запитує дозвіл, намагається акуратно підійти ближче.
«Зазвичай люди хочуть поділитися своїми враженнями та розповісти, що з ними сталося. Люди хочуть поділитися своїм горем — я зберігаю їхні історії, фотографую їх, і в такому випадку відчуваю, що роблю щось корисне», — говорить Маслов.
«Працівники кафе у Краматорську, які декілька днів тому приносили нам їжу, зараз були під завалами чи чекали новин про своїх рідних та друзів. Вони не знали, знайдуть їх чи ні, — каже Саша Маслов. — Це сюрреалізм, у якому ми постійно опиняємось. Здавалось би, ми живемо в таких умовах вже дуже довго, і до всього можна звикнути. Проте я і досі не можу».
Саша Маслов — український документальний фотограф, народився у Харкові. Знімав для українських медіа, потім переїхав до США, де продовжив займатися фотографією, створюючи власні проєкти і співпрацюючи з міжнародними виданнями. У різний час співпрацював із такими виданнями, як The New York Times, The Guardian, Esquire, Billboard, WWD та Wall Street Journal Magazine. З початком повномасштабного вторгнення регулярно приїздить до України та документує російсько-українську війну.
Соціальні мережі: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: «Хвилина від надії до вироку». Наслідки ракетного удару по станції Краматорськ
Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.
27 червня 2023 року російська балістична ракета «Іскандер» влучила в кафе «Ria Pizza» у місті Краматорськ. Піцерія була популярним місцем зустрічей місцевої молоді, волонтерів, журналістів та військових, які дислокувалися поблизу або ж поверталися з «нуля». Місто Краматорськ розташоване менше ніж за годину їзди до лінії фронту, проте у піцерії «Ria Pizza» можна було ненадовго відчути затишок мирного життя.
Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини Саші Маслова, який зафіксував наслідки ракетного обстрілу популярного у Краматорську кафе «Ria Pizza».
27 червня 2023 року близько 19:30 армія РФ завдала ракетного удару по центру Краматорська. Балістична ракета «Іскандер» влучила у популярне в місті кафе «Ria Pizza», яке було переповнене людьми. Приміщення ресторану перетворилось на суміш понівечених вікон, покрученого металу та обвалених стін. Унаслідок ракетного удару загинуло 13 людей, серед яких — 4 дитини. Щонайменше 60 людей отримали поранення, у тому числі й восьмимісячний малюк.
Фотограф Саша Маслов із колегами приїхав на місце події на наступний день — 28 червня. Місцеві мешканці продовжували прибирати свої помешкання, рятувальники ще розбирали завали, а друзі та родичі працівників піцерії очікували новин про своїх близьких.
«Я запам’ятав літніх людей — жінку та чоловіка, який затуляв обличчя руками. Вони сиділи на лавці й сподівались, що їхня онука — жива», — пригадує Саша Маслов.
Пізніше вісімнадцятирічну онучку Тетяни та Юрія знайдуть мертвою під завалами.
«У піцерії завжди збиралося багато журналістів, волонтерів та військових. Ракетний удар був у вівторок, а напередодні, в неділю, ми там провели багато часу з колегами: спілкувалися й працювали над матеріалами з десятої ранку до сьомої вечора», — розповідає фотограф.
Додає, що було дуже важко, коли дізнався про ракетний удар по Краматорську. Там було багато знайомих Саші Маслова, зокрема іноземці-фотографи, які, на щастя, усі вижили.
«Мене завжди вражають рятівники, поліцейські, військові та комунальники, які відповідально та спокійно роблять свою роботу. На наступний день «прильоту» комунальники прибирають уламки скла, усе акуратно чистять, — каже Саша Маслов. — Побачив у вікні сусіднього будинку дівчину, яка прибирала свою квартиру. Піднявся до неї на поверх, постукав у її помешкання. Вона вразила мене своїм спокоєм та умиротворенням».
Саша Маслов пояснює, що намагається не порушувати особисті кордони людей і, якщо вони проти, не фотографуватиме їх. Утім, якщо потрібно зробити портрет людини, Саша завжди запитує дозвіл, намагається акуратно підійти ближче.
«Зазвичай люди хочуть поділитися своїми враженнями та розповісти, що з ними сталося. Люди хочуть поділитися своїм горем — я зберігаю їхні історії, фотографую їх, і в такому випадку відчуваю, що роблю щось корисне», — говорить Маслов.
«Працівники кафе у Краматорську, які декілька днів тому приносили нам їжу, зараз були під завалами чи чекали новин про своїх рідних та друзів. Вони не знали, знайдуть їх чи ні, — каже Саша Маслов. — Це сюрреалізм, у якому ми постійно опиняємось. Здавалось би, ми живемо в таких умовах вже дуже довго, і до всього можна звикнути. Проте я і досі не можу».
Саша Маслов — український документальний фотограф, народився у Харкові. Знімав для українських медіа, потім переїхав до США, де продовжив займатися фотографією, створюючи власні проєкти і співпрацюючи з міжнародними виданнями. У різний час співпрацював із такими виданнями, як The New York Times, The Guardian, Esquire, Billboard, WWD та Wall Street Journal Magazine. З початком повномасштабного вторгнення регулярно приїздить до України та документує російсько-українську війну.
Соціальні мережі: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: «Хвилина від надії до вироку». Наслідки ракетного удару по станції Краматорськ
Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
