27 червня 2017 року близько о 8-ї ранку загинув командир одного із підрозділів спецпризначення Головного управління розвідки Максим Шаповал. Його автівка вибухнула на перехресті вулиць Солом’янської та Механізаторів. Вбивство було кваліфіковано як терористичний акт.
Українська асоціація професійних фотографів публікує знімки Сергія Нужненка, який зафіксував наслідки злочину.
27 червня 2017 року о 8:10 у Києві внаслідок підриву автомобіля загинув полковник ГУР МО, командир 10-го ОЗСпП Максим Шаповал. Під час вибуху постраждало ще двоє людей, вони отримали осколкові поранення, проте їхньому життю нічого не загрожувало. Вбивство Максима Шаповала порівнююють із загибеллю начальника відділу контррозвідки ГУ СБУ в Донецькій області полковника СБУ Олександра Хараберюша, яке відбулося 31 березня 2017 року у Маріуполі. Розслідувала злочин головна військова прокуратура із залученням усіх українських спецслужб. Головна версія – російський слід. Максим Шаповал виконував бойові завдання в зоні АТО та координував дії інших спецпризначенців.
Терористичний акт та його розслідування одразу обговорили на закритій нараді за участю керівників правоохоронних органів. Також над справою працювали представники усіх спецслужби, слідчі військової прокуратури, прокурори, а також оперативні працівники контррозвідки Служби безпеки України та Національної поліції.
«Сила вибухового пристрою, який був приведений у дію о 8.14 ранку, була такою, що на відстані 50 метрів, я прошу вибачення у родини загиблого, що я це говорю, на висоті першого поверху були знайдені частини тіла загиблого», – повідомив журналістам головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Він додав, що Максим Шаповал був бойовим офіцером та, зокрема, командував першою групою спецпризначенців, які звільняли Донецький аеропорт навесні 2014 року. «Вже після цього на об’єкт заходили групи з 3-го і 8-го полку спецпризначення, а першу групу вів і командував зачисткою саме загиблий. Отже, це був перший український «кіборг», – заявив військовий прокурор Анатолій Матіос.
Очевидці події пригадують дуже сильний вибух, його міцність можна оцінити на відео з камери спостереження, яке швидко виклали в Інтернет. За словами начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві Андрія Крищенка, вибухівка була закладена знизу автомобіля, всередині чи під днищем. Міцність саморобного вибухового пристрою складала близько трьох кілограмів у тротиловому еквіваленті. Офіційно МВС повідомило про міцність близько одного кілограма. Для порівняння: ручні гранати мають в собі від 60 до 110 грамів тротилу.
Полковник Максим Шаповал жив неподалік місця вибуху. Автомобіль, який підірвали, був службовим транспортом військового. Зазвичай він їздив із водієм, проте цього дня був за кермом сам. Вибухівку могли закласти, коли машина була на СТО, або ж на підземному паркінгу.
Через декілька годин після вбивству полковника Максима Шаповала, розпочалась хакерська атака на Україну. Імовірно, ці дві події пов’язані та приурочені до Дня Конституції України.У цей же день від вибуху автомобіля загинув співробітник Департаменту контррозвідки полковник Юрій Возний. Злочин відбувся у селі Іллінівка Костянтинівського району у Донецькій області. Даний злочин також кваліфікували як терористичний акт.
Фотограф Сергій Нужненко задокументував наслідки підриву авто Максима Шаповала у Києві. «Це було доволі давно і згадати подробиці важко. Проте я пам’ятаю, що у період 2016-2018 років ось такі вибухи з авто чи інакші вибухи відбувалися періодично. Там і замах на вбивство журналіста Палва Шеремета, ось цей вибух, замах на Мосійчука і тд. Тоді здавалося, що такі події ніби стали якимись закономірними. Це траплялося кожні декілька місяців і тому ти до них звикаєш, – розповідає Сергій Нужненко, – Я пам’ятаю день, коли підірвали авто Максима Шаповала. Я дізнався про вибух у нашому репортеському чаті і поїхав на місце події. Там уже працювала уже поліція. Але я запам’ятав один момент, який мене вразив. Біля знищеного авто я побачив чоловіка, який сидів на колінах і гірко плакав, підіймаючи руки до неба. Ймовірно, це був батько загиблого».
Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.
Матеріал створено за підтримки The Fritt Ord Foundation.
Сергій Нужненко — репортажний фотограф. Фотокореспондент Радіо Свобода з 2016 року. З лютого 2022 року він став воєнним фотокореспондентом: знімав події на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, а зараз переважно працює на Донбасі. Він є автором фото з Бучі й Ірпеня, які у своїх марках до річниці звільнення Київщини у березні 2023 року використала Укрпошта. Роботи Сергія Нужненка доповнили міжнародну виставку #OntheFrontlinesofTruth, яку організували громадська організація «Інститут масової інформації» та міжнародна організація в галузі розвитку незалежних медіа Internews. Фотографії виставили на вокзалі у Вільнюсі. Також знімок Нужненка про російську агресію в Україні увійшов у 100 фотографій 2022 року за версією журналу Time. За часів Революції Гідності Нужненко був одним з дев’яти «в’язнів Банкової».
27 червня 2017 року близько о 8-ї ранку загинув командир одного із підрозділів спецпризначення Головного управління розвідки Максим Шаповал. Його автівка вибухнула на перехресті вулиць Солом’янської та Механізаторів. Вбивство було кваліфіковано як терористичний акт.
Українська асоціація професійних фотографів публікує знімки Сергія Нужненка, який зафіксував наслідки злочину.
27 червня 2017 року о 8:10 у Києві внаслідок підриву автомобіля загинув полковник ГУР МО, командир 10-го ОЗСпП Максим Шаповал. Під час вибуху постраждало ще двоє людей, вони отримали осколкові поранення, проте їхньому життю нічого не загрожувало. Вбивство Максима Шаповала порівнююють із загибеллю начальника відділу контррозвідки ГУ СБУ в Донецькій області полковника СБУ Олександра Хараберюша, яке відбулося 31 березня 2017 року у Маріуполі. Розслідувала злочин головна військова прокуратура із залученням усіх українських спецслужб. Головна версія – російський слід. Максим Шаповал виконував бойові завдання в зоні АТО та координував дії інших спецпризначенців.
Терористичний акт та його розслідування одразу обговорили на закритій нараді за участю керівників правоохоронних органів. Також над справою працювали представники усіх спецслужби, слідчі військової прокуратури, прокурори, а також оперативні працівники контррозвідки Служби безпеки України та Національної поліції.
«Сила вибухового пристрою, який був приведений у дію о 8.14 ранку, була такою, що на відстані 50 метрів, я прошу вибачення у родини загиблого, що я це говорю, на висоті першого поверху були знайдені частини тіла загиблого», – повідомив журналістам головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Він додав, що Максим Шаповал був бойовим офіцером та, зокрема, командував першою групою спецпризначенців, які звільняли Донецький аеропорт навесні 2014 року. «Вже після цього на об’єкт заходили групи з 3-го і 8-го полку спецпризначення, а першу групу вів і командував зачисткою саме загиблий. Отже, це був перший український «кіборг», – заявив військовий прокурор Анатолій Матіос.
Очевидці події пригадують дуже сильний вибух, його міцність можна оцінити на відео з камери спостереження, яке швидко виклали в Інтернет. За словами начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві Андрія Крищенка, вибухівка була закладена знизу автомобіля, всередині чи під днищем. Міцність саморобного вибухового пристрою складала близько трьох кілограмів у тротиловому еквіваленті. Офіційно МВС повідомило про міцність близько одного кілограма. Для порівняння: ручні гранати мають в собі від 60 до 110 грамів тротилу.
Полковник Максим Шаповал жив неподалік місця вибуху. Автомобіль, який підірвали, був службовим транспортом військового. Зазвичай він їздив із водієм, проте цього дня був за кермом сам. Вибухівку могли закласти, коли машина була на СТО, або ж на підземному паркінгу.
Через декілька годин після вбивству полковника Максима Шаповала, розпочалась хакерська атака на Україну. Імовірно, ці дві події пов’язані та приурочені до Дня Конституції України.У цей же день від вибуху автомобіля загинув співробітник Департаменту контррозвідки полковник Юрій Возний. Злочин відбувся у селі Іллінівка Костянтинівського району у Донецькій області. Даний злочин також кваліфікували як терористичний акт.
Фотограф Сергій Нужненко задокументував наслідки підриву авто Максима Шаповала у Києві. «Це було доволі давно і згадати подробиці важко. Проте я пам’ятаю, що у період 2016-2018 років ось такі вибухи з авто чи інакші вибухи відбувалися періодично. Там і замах на вбивство журналіста Палва Шеремета, ось цей вибух, замах на Мосійчука і тд. Тоді здавалося, що такі події ніби стали якимись закономірними. Це траплялося кожні декілька місяців і тому ти до них звикаєш, – розповідає Сергій Нужненко, – Я пам’ятаю день, коли підірвали авто Максима Шаповала. Я дізнався про вибух у нашому репортеському чаті і поїхав на місце події. Там уже працювала уже поліція. Але я запам’ятав один момент, який мене вразив. Біля знищеного авто я побачив чоловіка, який сидів на колінах і гірко плакав, підіймаючи руки до неба. Ймовірно, це був батько загиблого».
Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.
Матеріал створено за підтримки The Fritt Ord Foundation.
Сергій Нужненко — репортажний фотограф. Фотокореспондент Радіо Свобода з 2016 року. З лютого 2022 року він став воєнним фотокореспондентом: знімав події на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, а зараз переважно працює на Донбасі. Він є автором фото з Бучі й Ірпеня, які у своїх марках до річниці звільнення Київщини у березні 2023 року використала Укрпошта. Роботи Сергія Нужненка доповнили міжнародну виставку #OntheFrontlinesofTruth, яку організували громадська організація «Інститут масової інформації» та міжнародна організація в галузі розвитку незалежних медіа Internews. Фотографії виставили на вокзалі у Вільнюсі. Також знімок Нужненка про російську агресію в Україні увійшов у 100 фотографій 2022 року за версією журналу Time. За часів Революції Гідності Нужненко був одним з дев’яти «в’язнів Банкової».
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
.jpg)
