«Робітник електростанції Тарас саме працював у диспетчерській, коли російські ракети масовано налетіли на станцію. Він мав затриматись, щоб завершити важливі задачі, коли завила сирена повітряної тривоги, а його колеги втекли рятуватися.
Після гучних вибухів здійнялася хмара диму, настала темрява. Спалахнули пожежі, уламки ракет, пробивши дах величезного комплексу, обвалили його на голови працівників. Дотримуючись протоколу, Тарас із прискореним серцебиттям закрив вугільну електростанцію», — Associated Press.
Російсько-українська війна — безпрецедентна у світі, адже ціллю ворожих атак стала енергетична система. Перші обстріли об'єктів енергетики російська армія розпочала напередодні опалювального сезону в жовтні 2022 року.
«Виголошуючи промову на засіданні Ради безпеки РФ, Володимир Путін повідомив, що російські збройні сили завдали масованого удару високоточною зброєю великої дальності по об'єктах енергетики, військового управління та зв'язку України», — повідомили «Аргументы и Факты».
Масований удар президент РФ назвав «відповідною мірою на дії київського режиму», нагадавши також про «атаки диверсантів на Курській АЕС та підрив газопроводу «Турецький потік»».
«Довгі місяці всі гадали, де ж проходить головна червона лінія, що розмежовує жорстку російську реакцію від полегшених заходів. Здається, ця межа принаймні щодо України визначилась — нею став теракт на Кримському мосту», — пише АиФ.
«США вважають, що Російська Федерація планувала масовані обстріли України ще до вибуху на Керченському мосту, який трапився 8 жовтня.
Про це заявив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, передає CNN. «Найімовірніше, це було те, що вони планували протягом досить тривалого часу. Це не означає, що вибух на Кримському мосту міг прискорити деякі з їхніх планів», — сказав Кірбі. Він зауважив, атаки такого масштабу не могли бути сплановані за кілька днів», — цитує речника Білого дому «Новинарня».
«Всього за останні три дні зафіксовано 128 обстрілів. Як наслідок, було пошкоджено понад двісті різних об'єктів, у тому числі 28 об’єктів енергетичної інфраструктури», — цитує Шмигаля Укрінформ.
Українці навчились жити за графіками відключення світла, користуватись газовими пальниками в домашніх умовах, звикли до шуму від генераторів на вулицях.
«Надихає бачити, як люди роблять те, що мають, попри безперервні відключення та перебої електропостачання після регулярних російських ракетних атак по електромережі країни», — прокоментував світлину у своєму інстаграмі Саша Маслов.
В новорічні свята російська армія інтенсивно обстрілювала Україну, зокрема, через нічну новорічну атаку мешканці Запоріжжя та області зустріли Новий 2023 рік без світла.
Масовані обстріли об'єктів критичної інфраструктури впливають на роботу атомних електростанцій. Після обстрілу 23 листопада 2022 року менш ніж на добу одночасно зупинилися всі чотири українські АЕС. А ЗАЕС, що з початку війни перебуває під окупацією росіян, періодично втрачає зовнішнє живлення та переходить в аварійний стан.
«За даними ООН і Світового банку, Україна втратила більш ніж половину своїх енергетичних потужностей за перші 14 місяців війни, і ситуація продовжує погіршуватися. Велика частина виробництва сонячної енергії в країні також була втрачена через те, що райони на півдні країни з більшою кількістю сонячного світла потрапили під російську окупацію», — відзначило AP.
13 грудня 2022 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв прокоментував заклики президента України відправити місії ЄС на енергетичні об'єкти для міжнародного контролю.
«Москва, 13 грудня — АиФ-Москва.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв рекомендував Євросоюзу не реагувати на заклик президента України Володимира Зеленського відправити місії на критичні об'єкти інфраструктури.
Лідер України «хоче, щоб європейці сиділи там, як живий щит», позаяк загибелі військових ЗСУ йому недостатньо і «потрібна свіжа кров», припустив Медведєв».
Перед українською владою постала необхідність консолідувати світову спільноту навколо питання відновлення й захисту енергетичної системи України, а також підсилення протиповітряної оборони.
Навесні 2024 року російська армія поновила обстріли енергетичних об'єктів. Було виведено з ладу станцію ГЕС-2 на Дніпрогесі, знищено Трипільську ТЕЦ у Київській області та ТЕЦ-5 у Харкові, атаковано Канівську та Дністровську ГЕС. Росіяни неодноразово цілилися в Київську ГЕС.
Російська армія почала застосовувати тактику «подвійних ударів». Витримавши певний інтервал, удар завдається в ту саму ціль. Ця тактика, націлена на всіх, хто рятує постраждалих на місці влучань та документує воєнні злочини.
Нові удари по енергетиці та запроваджені графіки відключення світла відновили спогади про минулу зиму.
Навесні 2024 року президент РФ на зустрічі з Олександром Лукашенком розповів, хто винний в тому, що російські війська обстрілюють енергетичні об'єкти.
«Останнім часом ми спостерігали серію ударів по наших енергооб’єктах. Й змушені були відповідати. Я хочу підкреслити: ми навіть, виходячи з гуманітарних міркувань, взимку не завдавали ударів. Але вони хотіли залишити без енергозабезпечення соціальні установи, лікарні й так далі (Росії). Однак після серії ударів по наших енергооб’єктах ми змушені були відповісти», — сказав голова держави на зустрічі зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком, — цитує Путіна АиФ. — Удари по об'єктах енергетики пов'язані також з розв’язанням однієї з задач, котру собі ставила країна на спецоперацію (СВО), — це демілітаризація України, продовжив Путін».
«Чому саме енергетика
Об'єкти енергетики — це об'єкти критичної інфраструктури, які дозволяють виготовляти зброю, тому вони є законною ціллю російських військ, пояснив aif член президії Загальноросійської громадської організації «Офіцери Росії» полковник Левон Арзанов.
«Уся світова практика сучасних війн диктує удари по об'єктах критичної інфраструктури, включаючи енергетику, залізниці та автомобільні шляхи. Тому що там, де немає електроенергії, немає управління. Де немає управління — виникає хаос. Однак наші удари — точкові та вибіркові. США в Югославії в першу чергу били по критичній інфраструктурі. Але ми, на відміну від західних опонентів, не завдаємо килимових ударів, а знищуємо точково, проявляємо гуманізм щодо мирного населення — знищуємо тільки ті об'єкти енергетики, котрі живлять збройні сили та ВПК. Ми не ставимо завдання занурити у пітьму, в кам'яний вік усю Україну. Як сказав Верховний головнокомандувач, ми воюємо не з населенням, а з керівництвом нацистського київського режиму», — резюмував полковник».
«Мав честь працювати для New Yorker у величезних масштабах російського нападу на енергетичний сектор України та цивільну інфраструктуру», — підписав світлину в інстаграмі Саша Маслов.
Російські пропагандисти однією з причин відновлення обстрілів по енергетиці України називають Курську операцію ЗСУ. Вони закликають не довіряти словам української влади про знищену енергосистему.
Пропагандисти називають це «цілеспрямованою кампанією київського режиму по дезінформації як російського військово-політичного керівництва, так і західних партнерів» для того, щоб залякати власний народ та заплутати партнерів.
«Нічого шукати, у нас все вщент. Розвідка повинна це перевірити, а російські ПКС — зробити контрольний в голову. Ці бандерлоги не соромляться та цілеспрямовано б'ють по Курській АЕС, намагаються вражати сховища ядерних відходів. Не можна більше терпіти і займатись гуманізмом. Ідеально влаштувати Україні повний блекаут. А то в них зараз знову скасовують графіки відключень електроенергії».
Associated Press навесні 2024 року після масованих обстрілів критичної інфраструктури України отримало доступ до двох електростанцій ДТЕК. Журналісти мали змогу поспілкуватися з робітниками та керівництвом станцій та оцінити масштаби руйнувань.
«Атака 22 березня, яка, за словами аналітиків, залишила без світла 1,9 мільйона людей, була однією з найінтенсивніших ракетних атак у російській весняній повітряній кампанії проти цивільної інфраструктури».
«Харківська область, що межує з Росією і постраждала найбільше, все ще терпить відключення електроенергії тижні потому. У четвер безпілотники вдарили по Зміївській електростанції в області, зануривши в темряву 350 тисяч людей.
«Нас намагаються повернути в 17 століття», — сказав Сергій, керівник однієї з електростанцій, що була атакована».
Агенція пише, що Росія взялася вигадувати нову тактику обстрілів об'єктів енергетики, визнавши, що стара стратегія знеструмлення провалилась.
Використовуючи найкращі розвіддані, російська армія відправляла на ціль «не три безпілотники й дві ракети», а «шість ракет і до 15 безпілотників». ДТЕК внаслідок масованих атак росіян 22 та 29 березня втратила 80% генеруючих потужностей.
«Якби небо було захищене, я почувався б спокійніше, — сказав він. — Енергетична інфраструктура — це те, від чого все залежить. Якщо немає електроенергії, нічого не працює: заводи не працюють. Люди без інтернету. Ви навіть не дізнаєтесь, коли на вас полетять ракети», — сказав в інтерв'ю AP робітник електростанції Тарас.
«Ці фото можуть показати лише крихітну частинку трагедії та героїзму працівників енергетики, що несподівано стала мішенню для російських ракет, їм доводиться щодня приходити на роботу зі страхом, що цей день може стати останнім», — написав у своєму інстаграмі під світлиною для New Yorker Саша Маслов.
Напередодні нового опалювального сезону 2024–2025 років російська армія щоночі атакує українську територію ударними БПЛА та балістичними ракетами, завдаючи ударів в тому числі й по енергетичних об'єктах. На Харківщину, Сумщину, Донеччину та Запоріжжя постійно летять КАБи. Російські військові знищують Херсон з усіх видів озброєння.
Як визначити, чи є той, чи інший об'єкт енергетичної інфраструктури законною військовою ціллю? І чи знищення енергетичного об'єкта забезпечило беззаперечну військову перевагу? Адже енергетичні об'єкти часто використовуються на військові та цивільні потреби одночасно.
Відсутність електропостачання призводить до проблем з водопостачанням, водовідведенням, утилізацією побутових відходів.
Від цих факторів залежить функціонування лікарень, виробництв та інших об'єктів критичної інфраструктури.
За цей вид воєнного злочину складніше притягнути до відповідальності, ніж за інші — і це є правовим викликом для міжнародних судів.
Інформаційний вебсайт про міжнародне правосуддя «Justice Info» роз'яснює, що подібні справи складні через відсутність успішного правового прецеденту. Важко визначити, чи є шкода, завдана цивільному населенню, явно надмірною у порівнянні з військовою перевагою.
Юридична радниця Global Rights Compliance, що співпрацює з Генеральною прокуратурою України, Лідія Волкова в інтерв'ю «Justice Info» відмітила важливий, на її думку, елемент, на який можуть звернути увагу судді. Це факт завдання ударів по об'єктах енергетики далеко від лінії фронту, що скоріше за все мало на меті «завдати шкоди цивільній інфраструктурі, розподілу енергії та послабити суспільний моральний дух».
«Судді МКС справді дійшли висновку, що «для тих об'єктів, які могли кваліфікуватися як військові об'єкти у відповідний час, очікувана випадкова шкода і збитки, завдані цивільному населенню, були б явно надмірними порівняно з очікуваною військовою перевагою», що робить ці удари воєнними злочинами», — пише видання.
За ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі, завдані російською армією в період з жовтня 2022 року по березень 2023 року МКС видав ордери на арешт високопоставлених російських командирів Сергія Кобилаша та Віктора Соколова, начальника Генштабу Валерія Герасимова та ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу.
Щоб притягнути російську армію до відповідальності за воєнні злочини МКС у вересні відкрив офіс у Києві. Свідченнями цих злочинів часто стають знімки українських фотодокументалістів, котрі, попри очевидні ризики для життя, зважуються документувати.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
«Робітник електростанції Тарас саме працював у диспетчерській, коли російські ракети масовано налетіли на станцію. Він мав затриматись, щоб завершити важливі задачі, коли завила сирена повітряної тривоги, а його колеги втекли рятуватися.
Після гучних вибухів здійнялася хмара диму, настала темрява. Спалахнули пожежі, уламки ракет, пробивши дах величезного комплексу, обвалили його на голови працівників. Дотримуючись протоколу, Тарас із прискореним серцебиттям закрив вугільну електростанцію», — Associated Press.
Російсько-українська війна — безпрецедентна у світі, адже ціллю ворожих атак стала енергетична система. Перші обстріли об'єктів енергетики російська армія розпочала напередодні опалювального сезону в жовтні 2022 року.
«Виголошуючи промову на засіданні Ради безпеки РФ, Володимир Путін повідомив, що російські збройні сили завдали масованого удару високоточною зброєю великої дальності по об'єктах енергетики, військового управління та зв'язку України», — повідомили «Аргументы и Факты».
Масований удар президент РФ назвав «відповідною мірою на дії київського режиму», нагадавши також про «атаки диверсантів на Курській АЕС та підрив газопроводу «Турецький потік»».
«Довгі місяці всі гадали, де ж проходить головна червона лінія, що розмежовує жорстку російську реакцію від полегшених заходів. Здається, ця межа принаймні щодо України визначилась — нею став теракт на Кримському мосту», — пише АиФ.
«США вважають, що Російська Федерація планувала масовані обстріли України ще до вибуху на Керченському мосту, який трапився 8 жовтня.
Про це заявив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, передає CNN. «Найімовірніше, це було те, що вони планували протягом досить тривалого часу. Це не означає, що вибух на Кримському мосту міг прискорити деякі з їхніх планів», — сказав Кірбі. Він зауважив, атаки такого масштабу не могли бути сплановані за кілька днів», — цитує речника Білого дому «Новинарня».
«Всього за останні три дні зафіксовано 128 обстрілів. Як наслідок, було пошкоджено понад двісті різних об'єктів, у тому числі 28 об’єктів енергетичної інфраструктури», — цитує Шмигаля Укрінформ.
Українці навчились жити за графіками відключення світла, користуватись газовими пальниками в домашніх умовах, звикли до шуму від генераторів на вулицях.
«Надихає бачити, як люди роблять те, що мають, попри безперервні відключення та перебої електропостачання після регулярних російських ракетних атак по електромережі країни», — прокоментував світлину у своєму інстаграмі Саша Маслов.
В новорічні свята російська армія інтенсивно обстрілювала Україну, зокрема, через нічну новорічну атаку мешканці Запоріжжя та області зустріли Новий 2023 рік без світла.
Масовані обстріли об'єктів критичної інфраструктури впливають на роботу атомних електростанцій. Після обстрілу 23 листопада 2022 року менш ніж на добу одночасно зупинилися всі чотири українські АЕС. А ЗАЕС, що з початку війни перебуває під окупацією росіян, періодично втрачає зовнішнє живлення та переходить в аварійний стан.
«За даними ООН і Світового банку, Україна втратила більш ніж половину своїх енергетичних потужностей за перші 14 місяців війни, і ситуація продовжує погіршуватися. Велика частина виробництва сонячної енергії в країні також була втрачена через те, що райони на півдні країни з більшою кількістю сонячного світла потрапили під російську окупацію», — відзначило AP.
13 грудня 2022 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв прокоментував заклики президента України відправити місії ЄС на енергетичні об'єкти для міжнародного контролю.
«Москва, 13 грудня — АиФ-Москва.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв рекомендував Євросоюзу не реагувати на заклик президента України Володимира Зеленського відправити місії на критичні об'єкти інфраструктури.
Лідер України «хоче, щоб європейці сиділи там, як живий щит», позаяк загибелі військових ЗСУ йому недостатньо і «потрібна свіжа кров», припустив Медведєв».
Перед українською владою постала необхідність консолідувати світову спільноту навколо питання відновлення й захисту енергетичної системи України, а також підсилення протиповітряної оборони.
Навесні 2024 року російська армія поновила обстріли енергетичних об'єктів. Було виведено з ладу станцію ГЕС-2 на Дніпрогесі, знищено Трипільську ТЕЦ у Київській області та ТЕЦ-5 у Харкові, атаковано Канівську та Дністровську ГЕС. Росіяни неодноразово цілилися в Київську ГЕС.
Російська армія почала застосовувати тактику «подвійних ударів». Витримавши певний інтервал, удар завдається в ту саму ціль. Ця тактика, націлена на всіх, хто рятує постраждалих на місці влучань та документує воєнні злочини.
Нові удари по енергетиці та запроваджені графіки відключення світла відновили спогади про минулу зиму.
Навесні 2024 року президент РФ на зустрічі з Олександром Лукашенком розповів, хто винний в тому, що російські війська обстрілюють енергетичні об'єкти.
«Останнім часом ми спостерігали серію ударів по наших енергооб’єктах. Й змушені були відповідати. Я хочу підкреслити: ми навіть, виходячи з гуманітарних міркувань, взимку не завдавали ударів. Але вони хотіли залишити без енергозабезпечення соціальні установи, лікарні й так далі (Росії). Однак після серії ударів по наших енергооб’єктах ми змушені були відповісти», — сказав голова держави на зустрічі зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком, — цитує Путіна АиФ. — Удари по об'єктах енергетики пов'язані також з розв’язанням однієї з задач, котру собі ставила країна на спецоперацію (СВО), — це демілітаризація України, продовжив Путін».
«Чому саме енергетика
Об'єкти енергетики — це об'єкти критичної інфраструктури, які дозволяють виготовляти зброю, тому вони є законною ціллю російських військ, пояснив aif член президії Загальноросійської громадської організації «Офіцери Росії» полковник Левон Арзанов.
«Уся світова практика сучасних війн диктує удари по об'єктах критичної інфраструктури, включаючи енергетику, залізниці та автомобільні шляхи. Тому що там, де немає електроенергії, немає управління. Де немає управління — виникає хаос. Однак наші удари — точкові та вибіркові. США в Югославії в першу чергу били по критичній інфраструктурі. Але ми, на відміну від західних опонентів, не завдаємо килимових ударів, а знищуємо точково, проявляємо гуманізм щодо мирного населення — знищуємо тільки ті об'єкти енергетики, котрі живлять збройні сили та ВПК. Ми не ставимо завдання занурити у пітьму, в кам'яний вік усю Україну. Як сказав Верховний головнокомандувач, ми воюємо не з населенням, а з керівництвом нацистського київського режиму», — резюмував полковник».
«Мав честь працювати для New Yorker у величезних масштабах російського нападу на енергетичний сектор України та цивільну інфраструктуру», — підписав світлину в інстаграмі Саша Маслов.
Російські пропагандисти однією з причин відновлення обстрілів по енергетиці України називають Курську операцію ЗСУ. Вони закликають не довіряти словам української влади про знищену енергосистему.
Пропагандисти називають це «цілеспрямованою кампанією київського режиму по дезінформації як російського військово-політичного керівництва, так і західних партнерів» для того, щоб залякати власний народ та заплутати партнерів.
«Нічого шукати, у нас все вщент. Розвідка повинна це перевірити, а російські ПКС — зробити контрольний в голову. Ці бандерлоги не соромляться та цілеспрямовано б'ють по Курській АЕС, намагаються вражати сховища ядерних відходів. Не можна більше терпіти і займатись гуманізмом. Ідеально влаштувати Україні повний блекаут. А то в них зараз знову скасовують графіки відключень електроенергії».
Associated Press навесні 2024 року після масованих обстрілів критичної інфраструктури України отримало доступ до двох електростанцій ДТЕК. Журналісти мали змогу поспілкуватися з робітниками та керівництвом станцій та оцінити масштаби руйнувань.
«Атака 22 березня, яка, за словами аналітиків, залишила без світла 1,9 мільйона людей, була однією з найінтенсивніших ракетних атак у російській весняній повітряній кампанії проти цивільної інфраструктури».
«Харківська область, що межує з Росією і постраждала найбільше, все ще терпить відключення електроенергії тижні потому. У четвер безпілотники вдарили по Зміївській електростанції в області, зануривши в темряву 350 тисяч людей.
«Нас намагаються повернути в 17 століття», — сказав Сергій, керівник однієї з електростанцій, що була атакована».
Агенція пише, що Росія взялася вигадувати нову тактику обстрілів об'єктів енергетики, визнавши, що стара стратегія знеструмлення провалилась.
Використовуючи найкращі розвіддані, російська армія відправляла на ціль «не три безпілотники й дві ракети», а «шість ракет і до 15 безпілотників». ДТЕК внаслідок масованих атак росіян 22 та 29 березня втратила 80% генеруючих потужностей.
«Якби небо було захищене, я почувався б спокійніше, — сказав він. — Енергетична інфраструктура — це те, від чого все залежить. Якщо немає електроенергії, нічого не працює: заводи не працюють. Люди без інтернету. Ви навіть не дізнаєтесь, коли на вас полетять ракети», — сказав в інтерв'ю AP робітник електростанції Тарас.
«Ці фото можуть показати лише крихітну частинку трагедії та героїзму працівників енергетики, що несподівано стала мішенню для російських ракет, їм доводиться щодня приходити на роботу зі страхом, що цей день може стати останнім», — написав у своєму інстаграмі під світлиною для New Yorker Саша Маслов.
Напередодні нового опалювального сезону 2024–2025 років російська армія щоночі атакує українську територію ударними БПЛА та балістичними ракетами, завдаючи ударів в тому числі й по енергетичних об'єктах. На Харківщину, Сумщину, Донеччину та Запоріжжя постійно летять КАБи. Російські військові знищують Херсон з усіх видів озброєння.
Як визначити, чи є той, чи інший об'єкт енергетичної інфраструктури законною військовою ціллю? І чи знищення енергетичного об'єкта забезпечило беззаперечну військову перевагу? Адже енергетичні об'єкти часто використовуються на військові та цивільні потреби одночасно.
Відсутність електропостачання призводить до проблем з водопостачанням, водовідведенням, утилізацією побутових відходів.
Від цих факторів залежить функціонування лікарень, виробництв та інших об'єктів критичної інфраструктури.
За цей вид воєнного злочину складніше притягнути до відповідальності, ніж за інші — і це є правовим викликом для міжнародних судів.
Інформаційний вебсайт про міжнародне правосуддя «Justice Info» роз'яснює, що подібні справи складні через відсутність успішного правового прецеденту. Важко визначити, чи є шкода, завдана цивільному населенню, явно надмірною у порівнянні з військовою перевагою.
Юридична радниця Global Rights Compliance, що співпрацює з Генеральною прокуратурою України, Лідія Волкова в інтерв'ю «Justice Info» відмітила важливий, на її думку, елемент, на який можуть звернути увагу судді. Це факт завдання ударів по об'єктах енергетики далеко від лінії фронту, що скоріше за все мало на меті «завдати шкоди цивільній інфраструктурі, розподілу енергії та послабити суспільний моральний дух».
«Судді МКС справді дійшли висновку, що «для тих об'єктів, які могли кваліфікуватися як військові об'єкти у відповідний час, очікувана випадкова шкода і збитки, завдані цивільному населенню, були б явно надмірними порівняно з очікуваною військовою перевагою», що робить ці удари воєнними злочинами», — пише видання.
За ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі, завдані російською армією в період з жовтня 2022 року по березень 2023 року МКС видав ордери на арешт високопоставлених російських командирів Сергія Кобилаша та Віктора Соколова, начальника Генштабу Валерія Герасимова та ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу.
Щоб притягнути російську армію до відповідальності за воєнні злочини МКС у вересні відкрив офіс у Києві. Свідченнями цих злочинів часто стають знімки українських фотодокументалістів, котрі, попри очевидні ризики для життя, зважуються документувати.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
