Український документаліст та учасник Асоціації з перших місяців вторгнення став знімати для Associated Press та European Pressphoto Agency. Починаючи з Бородянщини, де народився Георгій, продовжуючи подорожжю лінією фронту: Миколаївщиною, Харківщиною, Херсонщиною, зараз його увага зконцентрувалась на Донецькій області. Переломним моментом у його фотографії виступив майже місяць прожитий в Бахмуті. Впродовж грудня-січня він документував життя містян, маючи за плечима рюкзак і спальник, розділяючи побут з місцевими у підвалах, волонтерами, медиками, військовими, та вогнеборцями.
В рамках грантової підтримки документальних фотографів від УАПФ, що реалізується за підтримки International Press Institute ми продовжуємо ділитись документальними проєктами фотографів.
“Я є повсюди, та мене складно відчути чи побачити.
Багато хто прагне мене,
та не всі розуміють який я можу бути.
Моє єство - одвічність,
яка запечатана в дереві,
в степу,
в землі,
і часто поруч зі мною стоїть,
поки йде світ сонця,
-смерть.”
книга Екклезіястова, або проповідника, 3:17-19
- Думаю так би описав себе спокій, якби міг щось сказати.
17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого
й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на
всяке там діло.
18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів,
щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
19 бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля
для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх
один подих, і нема над твариною вищости людям,
марнота бо все!...
книга Екклезіястова, або проповідника, 3:17-19
Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів, час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
книга Екклезіястова, або проповідника, 3:1-8
Багато чого змінилось. Єтап жаху минув, ресурси були пере насичені інформацією, все змішується, біжить без зупинки.
Ми звикаємо до кривавих картин, до епічної роботи артилерії та постійних прильотів та пожеж, ми вцілому побачили що таке війна з усіх її буквальних ракурсів.
Ці ж зоображення пропонують зупинитись у пейзажі, та в чистій смерті, що є більш інтимним та, можливо, трохи романтизованим, але при цьому реалістичним та суворим.
7 І знову я бачив марноту під сонцем:
8 Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно…
9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його…
11 Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
книга Екклезіястова, або проповідника, 4:7-12
6 Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.
7 І світло солодке, і добре очам сонце бачити,
8 і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!
9 Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце
твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх!
І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх,
але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!
10 Тому жени смуток від серця свого, і
віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!
книга Екклезіястова, або проповідника, 11:6-10
Я додаю строки з книги Екклезіястова, щоб поглибити глядача в цінність та принцип життя, яке може в будь-яку мить перерватись.
Та у визначення слова «Бог», я вкладаю більш пантеїстичну доктрину бачення світу, занурюючись цим в контекст природи як чогось вищого та божественого.
4 Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!
5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,
6 і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...
7 Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!
8 Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!
9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!
книга Екклезіястова, або проповідника, 9:4-9
Пейзажі Донеччини та Слобожанщини.
Світлини зібрані в листопаді-грудні 2023 року.
Цим матеріалом я хочу подякувати роботі судмедекспертам, воїнам, рятівникам, та іншим живим істотам, які переживають подібний специфічний біль.
Український документаліст та учасник Асоціації з перших місяців вторгнення став знімати для Associated Press та European Pressphoto Agency. Починаючи з Бородянщини, де народився Георгій, продовжуючи подорожжю лінією фронту: Миколаївщиною, Харківщиною, Херсонщиною, зараз його увага зконцентрувалась на Донецькій області. Переломним моментом у його фотографії виступив майже місяць прожитий в Бахмуті. Впродовж грудня-січня він документував життя містян, маючи за плечима рюкзак і спальник, розділяючи побут з місцевими у підвалах, волонтерами, медиками, військовими, та вогнеборцями.
В рамках грантової підтримки документальних фотографів від УАПФ, що реалізується за підтримки International Press Institute ми продовжуємо ділитись документальними проєктами фотографів.
“Я є повсюди, та мене складно відчути чи побачити.
Багато хто прагне мене,
та не всі розуміють який я можу бути.
Моє єство - одвічність,
яка запечатана в дереві,
в степу,
в землі,
і часто поруч зі мною стоїть,
поки йде світ сонця,
-смерть.”
книга Екклезіястова, або проповідника, 3:17-19
- Думаю так би описав себе спокій, якби міг щось сказати.
17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого
й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на
всяке там діло.
18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів,
щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
19 бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля
для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх
один подих, і нема над твариною вищости людям,
марнота бо все!...
книга Екклезіястова, або проповідника, 3:17-19
Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів, час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
книга Екклезіястова, або проповідника, 3:1-8
Багато чого змінилось. Єтап жаху минув, ресурси були пере насичені інформацією, все змішується, біжить без зупинки.
Ми звикаємо до кривавих картин, до епічної роботи артилерії та постійних прильотів та пожеж, ми вцілому побачили що таке війна з усіх її буквальних ракурсів.
Ці ж зоображення пропонують зупинитись у пейзажі, та в чистій смерті, що є більш інтимним та, можливо, трохи романтизованим, але при цьому реалістичним та суворим.
7 І знову я бачив марноту під сонцем:
8 Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно…
9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його…
11 Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
книга Екклезіястова, або проповідника, 4:7-12
6 Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.
7 І світло солодке, і добре очам сонце бачити,
8 і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!
9 Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце
твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх!
І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх,
але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!
10 Тому жени смуток від серця свого, і
віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!
книга Екклезіястова, або проповідника, 11:6-10
Я додаю строки з книги Екклезіястова, щоб поглибити глядача в цінність та принцип життя, яке може в будь-яку мить перерватись.
Та у визначення слова «Бог», я вкладаю більш пантеїстичну доктрину бачення світу, занурюючись цим в контекст природи як чогось вищого та божественого.
4 Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!
5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,
6 і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...
7 Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!
8 Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!
9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!
книга Екклезіястова, або проповідника, 9:4-9
Пейзажі Донеччини та Слобожанщини.
Світлини зібрані в листопаді-грудні 2023 року.
Цим матеріалом я хочу подякувати роботі судмедекспертам, воїнам, рятівникам, та іншим живим істотам, які переживають подібний специфічний біль.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
