21 листопада Україна відзначає День гідності та свободи, вшановуючи річниці двох знакових подій — Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років. Ці події стали символами прагнення українців до демократії, свободи та європейських цінностей. Сьогодні, під час повномасштабної війни з Росією, боротьба за ці ідеали триває.
Українська асоціація професійних фотографів у цей день публікує кадри Мстислава Чернова, який зафіксував історичні моменти Революції Гідності. Його світлини передають атмосферу тих буремних днів, коли українці розпочали боротьбу за своє демократичне і проєвропейське майбутнє.
Революція Гідності розпочалася в листопаді 2013 року і тривала до лютого 2014 року. Ця символічна дата підкреслює 11 років боротьби українського народу за свободу, гідність та європейський вибір. Масові протести, що охопили Київ і всю країну, переросли у масштабний спротив режиму президента Віктора Януковича, завершились його втечею, кровопролиттям і подальшою боротьбою за незалежність. Відтак змінили політичну ідентичність і ментальність українців.
21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що викликало обурення серед громадськості. У соціальних мережах українці заклика́ли одне одного до протестів, і вже вночі на Майдані Незалежності зібралося понад 1,5 тисячі людей. В наступні дні кількість активістів зросла, а по всіх містах України розпочалися акції солідарності.
30 листопада 2013 року спецпризначенці «Беркут» жорстоко розігнали мирних протестувальників, переважно студентів, на Майдані. Це стало переломним моментом: протести набули масового характеру, акцент змістився з євроінтеграції на боротьбу з режимом Януковича.
1 грудня у Києві пройшов найбільший на той час мітинг, в якому взяли участь близько пів мільйона людей. Мітингувальники зайняли будівлі Київської міської державної адміністрації та Будинок профспілок, створивши Штаб національного спротиву.
8 грудня на бульварі Тараса Шевченка в Києві мітингарі скинули пам'ятник Леніну. Це започаткувало «ленінопад» в усіх регіонах країни.
13 грудня Віктор Янукович вперше сів за стіл переговорів з лідерами опозиції, але діалогу так і не відбувся. 16 січня Верховна Рада ухвалила так звані «диктаторські закони», які значно обмежували права громадян, зокрема на проведення мирних протестів. Це викликало хвилю обурення серед протестувальників, які вирушили до будівлі парламенту. Силовики застосували світло-шумові гранати, помпові рушниці та водомети, а мітингувальники відповідали коктейлями Молотова й підпалювали барикади, щоб захистити себе.
19 січня 2014 року протистояння перейшло у силову фазу. На вулиці Грушевського розпочалися сутички між мітингувальниками й силовиками, які тривали кілька днів. Під час цього протиборства постраждали сотні людей.
22 січня загинули перші активісти Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Ці трагічні події стали символом Революції Гідності, а загиблих назвали першими героями Небесної Сотні. Силові структури почали викрадати активістів, жорстоко бити й катувати їх. Свідки тих подій згадують про масштабний тиск і насильство, з яким довелося зіштовхнутися мітингарям.
18–20 лютого 2014 року відбулися найкривавіші події. Протестувальників відтіснили до Майдану, а влада розпочала штурм. 20 лютого снайпери відкрили вогонь, загинуло понад 100 людей. Попри це, протестувальники перейшли у контрнаступ, змусивши силовиків відступити.
21 лютого Віктор Янукович утік з Києва, а 22 лютого Верховна Рада офіційно оголосила його усунення з посади. Революція Гідності завершилася перемогою активістів. Україна стала на шлях демократичних реформ і євроінтеграції, проте вже у 2014 році стикнулася з новими викликами — російською агресією, анексією Криму та війною на Донбасі.
Мстислав Чернов, відомий український фотожурналіст і документаліст, активно висвітлював події Революції Гідності 2013–2014 років. Він працював у самому епіцентрі протестів у Києві, фіксуючи ключові моменти, які стали частиною новітньої історії України. Під час зйомок на нього кілька разів нападали силовики. У грудні 2013 року працівники міліції пошкодили фотографу руку, розірвали журналістське посвідчення і знищили фотообладнання. У січні 2014 року міліціонер кинув у Мстислава світло-шумову гранату, хоч на ньому була позначка «Преса». Осколки гранати поранили ноги й очі журналіста.
Світлини Чернова стали одним із головних джерел для міжнародних медіа, які висвітлювали Революцію Гідності. Його роботи були опубліковані у таких виданнях як The New York Times, The Washington Post та BBC.
У своїх інтерв'ю Чернов часто наголошував, що Революція Гідності була не лише політичним, а й культурним феноменом. Він говорив про відданість українців своїй меті та їхню здатність об'єднуватися заради майбутнього.
«Майдан — це не лише протест. Це символ змін, на які готове суспільство. Зміни, які дорого коштують, але вони варті того, щоб за них боротися. Я бачив, як люди з відчаєм і вірою одночасно стояли на Інститутській. Війна, Революція Гідності, анексія Криму і вторгнення РФ на Донбас та повномасштабне вторгнення — все це кроки побудови єдності й побудови цілого покоління людей, які розуміють, що саме від них залежить доля їхньої країни», — говорить Мстислав в одному зі своїх інтерв’ю.
Мстислав Чернов — український фотограф, журналіст Associated Press, режисер, воєнний кореспондент, Президент Української асоціації професійних фотографів, почесний член Українського ПЕН та письменник. Висвітлював Революцію Гідності, війну на сході України, наслідки збиття Boeing 777 Malaysia Airlines, сирійську громадянську війну, битви при Мосулі в Іраку, російське вторгнення в Україну 2022 року, включаючи блокаду Маріуполя. За цю роботу отримав нагороди Deutsche Welle Freedom of Speech Award, Премію імені Георгія Ґонґадзе, Knight International Journalism Awards, Biagio Agnes Award, Bayeux Calvados-Normandy Award, Elijah Parish Lovejoy Award, Free Media Awards. За підсумками 2022 року увійшов у рейтинги «Люди НВ 2022 у рік війни» і «14 пісень, фото та артоб'єктів, що стали символами українського спротиву» від «Forbes Україна», а відеоматеріали з Маріуполя стали основою фільму «20 днів у Маріуполі», який у 2024 році вперше в історії української кінематографії був нагороджений премією «Оскар». Соціальні мережі фотографа: Facebook Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
21 листопада Україна відзначає День гідності та свободи, вшановуючи річниці двох знакових подій — Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років. Ці події стали символами прагнення українців до демократії, свободи та європейських цінностей. Сьогодні, під час повномасштабної війни з Росією, боротьба за ці ідеали триває.
Українська асоціація професійних фотографів у цей день публікує кадри Мстислава Чернова, який зафіксував історичні моменти Революції Гідності. Його світлини передають атмосферу тих буремних днів, коли українці розпочали боротьбу за своє демократичне і проєвропейське майбутнє.
Революція Гідності розпочалася в листопаді 2013 року і тривала до лютого 2014 року. Ця символічна дата підкреслює 11 років боротьби українського народу за свободу, гідність та європейський вибір. Масові протести, що охопили Київ і всю країну, переросли у масштабний спротив режиму президента Віктора Януковича, завершились його втечею, кровопролиттям і подальшою боротьбою за незалежність. Відтак змінили політичну ідентичність і ментальність українців.
21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що викликало обурення серед громадськості. У соціальних мережах українці заклика́ли одне одного до протестів, і вже вночі на Майдані Незалежності зібралося понад 1,5 тисячі людей. В наступні дні кількість активістів зросла, а по всіх містах України розпочалися акції солідарності.
30 листопада 2013 року спецпризначенці «Беркут» жорстоко розігнали мирних протестувальників, переважно студентів, на Майдані. Це стало переломним моментом: протести набули масового характеру, акцент змістився з євроінтеграції на боротьбу з режимом Януковича.
1 грудня у Києві пройшов найбільший на той час мітинг, в якому взяли участь близько пів мільйона людей. Мітингувальники зайняли будівлі Київської міської державної адміністрації та Будинок профспілок, створивши Штаб національного спротиву.
8 грудня на бульварі Тараса Шевченка в Києві мітингарі скинули пам'ятник Леніну. Це започаткувало «ленінопад» в усіх регіонах країни.
13 грудня Віктор Янукович вперше сів за стіл переговорів з лідерами опозиції, але діалогу так і не відбувся. 16 січня Верховна Рада ухвалила так звані «диктаторські закони», які значно обмежували права громадян, зокрема на проведення мирних протестів. Це викликало хвилю обурення серед протестувальників, які вирушили до будівлі парламенту. Силовики застосували світло-шумові гранати, помпові рушниці та водомети, а мітингувальники відповідали коктейлями Молотова й підпалювали барикади, щоб захистити себе.
19 січня 2014 року протистояння перейшло у силову фазу. На вулиці Грушевського розпочалися сутички між мітингувальниками й силовиками, які тривали кілька днів. Під час цього протиборства постраждали сотні людей.
22 січня загинули перші активісти Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Ці трагічні події стали символом Революції Гідності, а загиблих назвали першими героями Небесної Сотні. Силові структури почали викрадати активістів, жорстоко бити й катувати їх. Свідки тих подій згадують про масштабний тиск і насильство, з яким довелося зіштовхнутися мітингарям.
18–20 лютого 2014 року відбулися найкривавіші події. Протестувальників відтіснили до Майдану, а влада розпочала штурм. 20 лютого снайпери відкрили вогонь, загинуло понад 100 людей. Попри це, протестувальники перейшли у контрнаступ, змусивши силовиків відступити.
21 лютого Віктор Янукович утік з Києва, а 22 лютого Верховна Рада офіційно оголосила його усунення з посади. Революція Гідності завершилася перемогою активістів. Україна стала на шлях демократичних реформ і євроінтеграції, проте вже у 2014 році стикнулася з новими викликами — російською агресією, анексією Криму та війною на Донбасі.
Мстислав Чернов, відомий український фотожурналіст і документаліст, активно висвітлював події Революції Гідності 2013–2014 років. Він працював у самому епіцентрі протестів у Києві, фіксуючи ключові моменти, які стали частиною новітньої історії України. Під час зйомок на нього кілька разів нападали силовики. У грудні 2013 року працівники міліції пошкодили фотографу руку, розірвали журналістське посвідчення і знищили фотообладнання. У січні 2014 року міліціонер кинув у Мстислава світло-шумову гранату, хоч на ньому була позначка «Преса». Осколки гранати поранили ноги й очі журналіста.
Світлини Чернова стали одним із головних джерел для міжнародних медіа, які висвітлювали Революцію Гідності. Його роботи були опубліковані у таких виданнях як The New York Times, The Washington Post та BBC.
У своїх інтерв'ю Чернов часто наголошував, що Революція Гідності була не лише політичним, а й культурним феноменом. Він говорив про відданість українців своїй меті та їхню здатність об'єднуватися заради майбутнього.
«Майдан — це не лише протест. Це символ змін, на які готове суспільство. Зміни, які дорого коштують, але вони варті того, щоб за них боротися. Я бачив, як люди з відчаєм і вірою одночасно стояли на Інститутській. Війна, Революція Гідності, анексія Криму і вторгнення РФ на Донбас та повномасштабне вторгнення — все це кроки побудови єдності й побудови цілого покоління людей, які розуміють, що саме від них залежить доля їхньої країни», — говорить Мстислав в одному зі своїх інтерв’ю.
Мстислав Чернов — український фотограф, журналіст Associated Press, режисер, воєнний кореспондент, Президент Української асоціації професійних фотографів, почесний член Українського ПЕН та письменник. Висвітлював Революцію Гідності, війну на сході України, наслідки збиття Boeing 777 Malaysia Airlines, сирійську громадянську війну, битви при Мосулі в Іраку, російське вторгнення в Україну 2022 року, включаючи блокаду Маріуполя. За цю роботу отримав нагороди Deutsche Welle Freedom of Speech Award, Премію імені Георгія Ґонґадзе, Knight International Journalism Awards, Biagio Agnes Award, Bayeux Calvados-Normandy Award, Elijah Parish Lovejoy Award, Free Media Awards. За підсумками 2022 року увійшов у рейтинги «Люди НВ 2022 у рік війни» і «14 пісень, фото та артоб'єктів, що стали символами українського спротиву» від «Forbes Україна», а відеоматеріали з Маріуполя стали основою фільму «20 днів у Маріуполі», який у 2024 році вперше в історії української кінематографії був нагороджений премією «Оскар». Соціальні мережі фотографа: Facebook Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
%20(1).png)
.jpg)
