31 серпня 2015 року біля Верховної Ради у Києві відбулися сутички міліції та активістів, які були проти ухвалення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Понад сто людей отримали поранення, четверо військовослужбовців Національної гвардії загинули.
Український фотограф В’ячеслав Ратинський зняв розвиток драматичних подій усередині та біля стін Верховної Ради.
15 липня 2015 року було оприлюднено президентський проєкт закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Політики та низка експертів загалом схвально оцінювали президентський проєкт передачі повноважень на місця. Натомість один із пунктів Перехідних положень, які планувалося додати до тексту Основного Закону, був надзвичайно дискусійним. Найважливішою відмінністю допрацьованого законопроєкту від його першої редакції було положення про місцеве самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. У фразі «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом» чимало політиків вбачали надання непідконтрольній Києву частині Донбасу «особливого статусу» та вважали це «капітуляцією» України у конфлікті на сході.
16 липня Верховна Рада ухвалила постанову про направлення до Конституційного Суду президентського законопроєкту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. 31 липня 2015 року Конституційний Суд України визнав законопроєкт таким, що відповідає вимогам Основного Закону. Розгляд цього законопроєкту у першому читанні мав відбутися 31 серпня 2015 року.
31 серпня, у день засідання Верховної Ради, декілька політичних сил, а зокрема «Свобода», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Громадська платформа» та «УКРОП», організували мітинг. Люди зібрались під стінами Верховної Ради, щоб не допустити прийняття законопроєкту щодо децентралізації влади. У цей же час паралельний мітинг проводила Українська асоціація власників зброї з метою прийняття закону про цивільний обіг зброї та боєприпасів. Спочатку мітинги відбувалися доволі спокійно. Конфлікти на площі виникали тільки через те, що звук з двох сцен, встановлених протестувальниками, накладався і промовці заглушали один одного.
У той час у Верховній Раді, після бурхливого обговорення та сутичок біля трибуни, рівно о 13 годині 265 депутатів підтримали законопроєкт у першому читанні. Одразу після розгляду єдиного пункту порядку денного засідання парламенту закрилося, у залі залунав гімн України. На площі також зазвучав гімн і люди дізналися, що депутати проголосували за зміни до Конституції України. На вулиці одразу почалися сутички між правоохоронцями та учасниками мітингу. Протестувальники підійшли впритул до металевої огорожі, почали її розгойдувати, щоб прорватися до парламенту. Учасники акції почали кидати у міліцію пляшки з водою та бити їх палицями. У декількох місцях розпочалася штовханина активістів із силовиками. У хід пішли сльозогінний газ, димові шашки, шумові гранати й петарди.
Журналістів, які перебували у будівлі парламенту, охорона не випускала на вулицю. Фотографи були змушені спостерігати за подіями з вікон другого й третього поверху Верховної Ради. Поруч з ними біля вікон юрмились і депутати.
Фотограф В’ячеслав Ратинський 31 серпня 2015 року фотографував засідання Верховної Ради. Він тоді працював у новинній агенції й робота у парламенті була частиною щоденної рутини. Однак того дня відчувалося напруження і виникнення конфлікту було прогнозованим. В’ячеслав Ратинський пригадує, що після Революції Гідності сутички біля парламенту були явищем частим та звичним. «Я прийшов у Верховну Раду знімати, як прийматимуть закон про децентралізацію. Було зрозуміло, що проблем не уникнути. Тогочасний спікер Парубій був оточений депутатами з усіх сторін, трибуна — заблокована. Йому не давали змоги поставити законопроєкт на голосування», — розповідає Ратинський. Проте о 13 годині законопроєкт таки прийняли. В’ячеслав говорить, що у нього навіть збереглась фотографія із назвою законопроекту на табло у Верховній Раді.
Після того, як депутати проголосували, а засідання Верховної Ради негайно завершили, усі журналісти й фотографи почали швидко рухатись до виходу із зали. «Я пам’ятаю, як серед колег пройшов якийсь шепіт, і всі почали кудись бігти. Я також побіг з усіма, — розповідає В’ячеслав Ратинський. — Із сесійної зали вихід у коридори, з вікон яких добре видно всю площу Конституції. Там вже була серйозна штовханина — активісти з палицями атакували на нацгвардійців. Ніхто тоді не розумів, наскільки це все серйозно, та навіть не уявляв, чим закінчиться». Слава Ратинський пригадує, що під час Революції Гідності представники партії «Свобода» складали кістяк протестувальників. Потім більшість із них пішли добровольцями воювати на схід, в АТО. Партія Олега Тягнибока залишалась активною і впродовж перших років після Майдану.
«Я підійшов до вікна і побачив, що міліція та протестувальники б’ються серйозно. Почав фотографувати, але з однієї точки кадри виходили майже однаковими і я вирішив вийти на площу», — говорить фотограф. В’ячеслав пригадує, що усі центральні виходи були заблоковані. «Я хотів потрапити в підземний перехід та вийти на площу з боку Кабміну. Зустрів у коридорі Ірину Луценко і вона мене провела до переходу», — пригадує деталі того дня В’ячеслав Ратинський. На вулиці було дуже шумно, навколо стояв дим від шашок, а дихати було дуже важко через перцеві балони. «Атмосфера після Майдану та першого року АТО була дуже наелектризована. На площі було багато ветеранів-добровольців, які щойно повернулись із зони бойових дій», — говорить Ратинський. Він знімав на площі активістів та їхні сутички із силовиками. Постійно вибухали петарди й було дуже шумно.
О 13:46 на площі пролунав вибух, який був значно голоснішим за попередні. «Протестувальники намагались прорватися до Верховної Ради. Проте ніхто не чекав, що події матимуть таке завершення. Один з активістів кинув бойову гранату, яка потрапила в нацгвардійців», — розповідає В’ячеслав Ратинський. Перед ним та місцем вибуху було три шеренги силовиків. Серед людей на площі почала ширитись паніка та продовжувалась штовханина. За кілька хвилин до парламенту під’їхали машини швидкої. Юрма людей перемістилась до готелю «Київ», а потім поволі розійшлась. У той день загинуло четверо військовослужбовців Національної гвардії, десятки правоохоронців отримали поранення.
31 серпня правоохоронці затримали близько трьох десятків активістів, які брали участь у протесті перед Верховною Радою. 16 протестувальників за кілька днів заарештували на два місяці. Серед затриманих був 21-річний Ігор Гуменюк, якого звинуватили у тому, що він кинув гранату у військовослужбовців Національної гвардії. При затриманні, за даними представників силових структур, у нього знайшли ще одну гранату. Ігор Гуменюк на час затримання був добровольцем батальйону «Січ», згодом підпорядкованому МВС. Незадовго до подій біля стін парламенту він написав рапорт про звільнення з батальйону й приїхав з міста Курахове Донецької області до Києва. До вступу на службу Гуменюк був активним учасником партії «Свобода». Ігор Гуменюк, за словами його адвоката Олександра Свиридовського, «не визнає своєї вини у наслідках подій, які сталися 31 серпня 2015 року».
В’ячеслав Ратинський знімав один із судів. «Я так і не зміг сфотографувати хлопця, якого обвинувачували у скоєному злочині. Він виглядав якось непримітно. Навіть не можу його знайти на своїх світлинах серед протестувальників. Прийшов фотографувати засідання Верховної Ради, а там сутички, у ході яких загинули люди. Навіть рутинна зйомка у якийсь момент може стати небезпечною», — каже В’ячеслав Ратинський.Ігор Гуменюк, обвинувачуваний у скоєнні теракту під Верховною Радою, загинув 5 липня 2023 року унаслідок спрацювання свого ж вибухового пристрою в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва. Як він приніс вибухівку у зал суду — невідомо.
В'ячеслав Ратинський — український документальний фотограф та фоторепортер. Працює у сфері фотожурналістики понад 10 років. Співпрацює з міжнародними та українськими новинними агенціями й медіа, серед яких Reuters, The Guardian, Le Monde, Süddeutsche Zeitung Magazine та інші. Публікувався у багатьох західних та українських медіа, серед них: The Time, The Wall Street Journal, The Washington Post, The Telegraph, The New York Times, El Pais, Der Spiegel та інші.
Учасник багатьох фотовиставок у Європі, США, Японії та Південній Кореї. Його фотографії опубліковані у кількох книгах. В'ячеслав Ратинський працює в Україні. У своїй роботі фотограф досліджує вплив війни на суспільство, соціальні й політичні проблеми.
Соціальні мережі: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катя Москалюк
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
31 серпня 2015 року біля Верховної Ради у Києві відбулися сутички міліції та активістів, які були проти ухвалення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Понад сто людей отримали поранення, четверо військовослужбовців Національної гвардії загинули.
Український фотограф В’ячеслав Ратинський зняв розвиток драматичних подій усередині та біля стін Верховної Ради.
15 липня 2015 року було оприлюднено президентський проєкт закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Політики та низка експертів загалом схвально оцінювали президентський проєкт передачі повноважень на місця. Натомість один із пунктів Перехідних положень, які планувалося додати до тексту Основного Закону, був надзвичайно дискусійним. Найважливішою відмінністю допрацьованого законопроєкту від його першої редакції було положення про місцеве самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. У фразі «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом» чимало політиків вбачали надання непідконтрольній Києву частині Донбасу «особливого статусу» та вважали це «капітуляцією» України у конфлікті на сході.
16 липня Верховна Рада ухвалила постанову про направлення до Конституційного Суду президентського законопроєкту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. 31 липня 2015 року Конституційний Суд України визнав законопроєкт таким, що відповідає вимогам Основного Закону. Розгляд цього законопроєкту у першому читанні мав відбутися 31 серпня 2015 року.
31 серпня, у день засідання Верховної Ради, декілька політичних сил, а зокрема «Свобода», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Громадська платформа» та «УКРОП», організували мітинг. Люди зібрались під стінами Верховної Ради, щоб не допустити прийняття законопроєкту щодо децентралізації влади. У цей же час паралельний мітинг проводила Українська асоціація власників зброї з метою прийняття закону про цивільний обіг зброї та боєприпасів. Спочатку мітинги відбувалися доволі спокійно. Конфлікти на площі виникали тільки через те, що звук з двох сцен, встановлених протестувальниками, накладався і промовці заглушали один одного.
У той час у Верховній Раді, після бурхливого обговорення та сутичок біля трибуни, рівно о 13 годині 265 депутатів підтримали законопроєкт у першому читанні. Одразу після розгляду єдиного пункту порядку денного засідання парламенту закрилося, у залі залунав гімн України. На площі також зазвучав гімн і люди дізналися, що депутати проголосували за зміни до Конституції України. На вулиці одразу почалися сутички між правоохоронцями та учасниками мітингу. Протестувальники підійшли впритул до металевої огорожі, почали її розгойдувати, щоб прорватися до парламенту. Учасники акції почали кидати у міліцію пляшки з водою та бити їх палицями. У декількох місцях розпочалася штовханина активістів із силовиками. У хід пішли сльозогінний газ, димові шашки, шумові гранати й петарди.
Журналістів, які перебували у будівлі парламенту, охорона не випускала на вулицю. Фотографи були змушені спостерігати за подіями з вікон другого й третього поверху Верховної Ради. Поруч з ними біля вікон юрмились і депутати.
Фотограф В’ячеслав Ратинський 31 серпня 2015 року фотографував засідання Верховної Ради. Він тоді працював у новинній агенції й робота у парламенті була частиною щоденної рутини. Однак того дня відчувалося напруження і виникнення конфлікту було прогнозованим. В’ячеслав Ратинський пригадує, що після Революції Гідності сутички біля парламенту були явищем частим та звичним. «Я прийшов у Верховну Раду знімати, як прийматимуть закон про децентралізацію. Було зрозуміло, що проблем не уникнути. Тогочасний спікер Парубій був оточений депутатами з усіх сторін, трибуна — заблокована. Йому не давали змоги поставити законопроєкт на голосування», — розповідає Ратинський. Проте о 13 годині законопроєкт таки прийняли. В’ячеслав говорить, що у нього навіть збереглась фотографія із назвою законопроекту на табло у Верховній Раді.
Після того, як депутати проголосували, а засідання Верховної Ради негайно завершили, усі журналісти й фотографи почали швидко рухатись до виходу із зали. «Я пам’ятаю, як серед колег пройшов якийсь шепіт, і всі почали кудись бігти. Я також побіг з усіма, — розповідає В’ячеслав Ратинський. — Із сесійної зали вихід у коридори, з вікон яких добре видно всю площу Конституції. Там вже була серйозна штовханина — активісти з палицями атакували на нацгвардійців. Ніхто тоді не розумів, наскільки це все серйозно, та навіть не уявляв, чим закінчиться». Слава Ратинський пригадує, що під час Революції Гідності представники партії «Свобода» складали кістяк протестувальників. Потім більшість із них пішли добровольцями воювати на схід, в АТО. Партія Олега Тягнибока залишалась активною і впродовж перших років після Майдану.
«Я підійшов до вікна і побачив, що міліція та протестувальники б’ються серйозно. Почав фотографувати, але з однієї точки кадри виходили майже однаковими і я вирішив вийти на площу», — говорить фотограф. В’ячеслав пригадує, що усі центральні виходи були заблоковані. «Я хотів потрапити в підземний перехід та вийти на площу з боку Кабміну. Зустрів у коридорі Ірину Луценко і вона мене провела до переходу», — пригадує деталі того дня В’ячеслав Ратинський. На вулиці було дуже шумно, навколо стояв дим від шашок, а дихати було дуже важко через перцеві балони. «Атмосфера після Майдану та першого року АТО була дуже наелектризована. На площі було багато ветеранів-добровольців, які щойно повернулись із зони бойових дій», — говорить Ратинський. Він знімав на площі активістів та їхні сутички із силовиками. Постійно вибухали петарди й було дуже шумно.
О 13:46 на площі пролунав вибух, який був значно голоснішим за попередні. «Протестувальники намагались прорватися до Верховної Ради. Проте ніхто не чекав, що події матимуть таке завершення. Один з активістів кинув бойову гранату, яка потрапила в нацгвардійців», — розповідає В’ячеслав Ратинський. Перед ним та місцем вибуху було три шеренги силовиків. Серед людей на площі почала ширитись паніка та продовжувалась штовханина. За кілька хвилин до парламенту під’їхали машини швидкої. Юрма людей перемістилась до готелю «Київ», а потім поволі розійшлась. У той день загинуло четверо військовослужбовців Національної гвардії, десятки правоохоронців отримали поранення.
31 серпня правоохоронці затримали близько трьох десятків активістів, які брали участь у протесті перед Верховною Радою. 16 протестувальників за кілька днів заарештували на два місяці. Серед затриманих був 21-річний Ігор Гуменюк, якого звинуватили у тому, що він кинув гранату у військовослужбовців Національної гвардії. При затриманні, за даними представників силових структур, у нього знайшли ще одну гранату. Ігор Гуменюк на час затримання був добровольцем батальйону «Січ», згодом підпорядкованому МВС. Незадовго до подій біля стін парламенту він написав рапорт про звільнення з батальйону й приїхав з міста Курахове Донецької області до Києва. До вступу на службу Гуменюк був активним учасником партії «Свобода». Ігор Гуменюк, за словами його адвоката Олександра Свиридовського, «не визнає своєї вини у наслідках подій, які сталися 31 серпня 2015 року».
В’ячеслав Ратинський знімав один із судів. «Я так і не зміг сфотографувати хлопця, якого обвинувачували у скоєному злочині. Він виглядав якось непримітно. Навіть не можу його знайти на своїх світлинах серед протестувальників. Прийшов фотографувати засідання Верховної Ради, а там сутички, у ході яких загинули люди. Навіть рутинна зйомка у якийсь момент може стати небезпечною», — каже В’ячеслав Ратинський.Ігор Гуменюк, обвинувачуваний у скоєнні теракту під Верховною Радою, загинув 5 липня 2023 року унаслідок спрацювання свого ж вибухового пристрою в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва. Як він приніс вибухівку у зал суду — невідомо.
В'ячеслав Ратинський — український документальний фотограф та фоторепортер. Працює у сфері фотожурналістики понад 10 років. Співпрацює з міжнародними та українськими новинними агенціями й медіа, серед яких Reuters, The Guardian, Le Monde, Süddeutsche Zeitung Magazine та інші. Публікувався у багатьох західних та українських медіа, серед них: The Time, The Wall Street Journal, The Washington Post, The Telegraph, The New York Times, El Pais, Der Spiegel та інші.
Учасник багатьох фотовиставок у Європі, США, Японії та Південній Кореї. Його фотографії опубліковані у кількох книгах. В'ячеслав Ратинський працює в Україні. У своїй роботі фотограф досліджує вплив війни на суспільство, соціальні й політичні проблеми.
Соціальні мережі: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катя Москалюк
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
