Back

«Силовики виявились слабовиками». Як Україна втрачала Донецьк на світлинах Сергія Ваганова

June 21, 2024
2
хвилини читання

What’s a Rich Text element?

What’s a Rich Text element?

The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.

The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.

Static and dynamic content editing

Static and dynamic content editing

A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!

A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!

How to customize formatting for each rich text

How to customize formatting for each rich text

Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.

Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Дедлайн
June 21, 2024

Десять років тому, у березні 2014 року, російські гібридні сили почали захоплювати органи влади на Донбасі. Перед цим російські «зелені чоловічки» анексували Крим, а потім почали поступово окуповувати Донеччину та Луганщину. Українські міста чинили спротив, серед них і місто-мільйонник — Донецьк.

Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини  фотографа з Донецька Сергія Ваганова. На його очах проросійські найманці забирали в українців  — Донецьк, а у нього самого  — дім.  

Початок десятирічної окупації  

Після втечі Януковича під час Революції Гідності в південних та східних регіонах України активізувалися проросійські сили. Вони організовували мітинги за участі завезених громадян РФ вимагаючи федералізації та відокремлення від України.  

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

5 березня 2014-го у Донецьку відбувся найчисленніший  проукраїнський мітинг під гаслом «10 000 сміливих за 45 мільйонів єдиних». Масштабна акція суттєво затьмарила проплачені проросійські мітинги з  фразами «Почуйте Донбас». Через три роки ця дата офіційно стане Днем громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Це був останній мирний мітинг у місті. Через тиждень, 13 березня, на акції протесту вбили громадського активіста, учасника Революції Гідності, 22-річного Дмитра Чернявського. Українські силовики не розганяли проросійських найманців, а мовчазно спостерігали,  як ті нападали на мирних активістів з різними видами зброї: ножами, арматурою, битами тощо.  Проукраїнські мітинги на сході тривали до 28 квітня 2014-го. Проте далі: окупація і війна, що тривають дотепер.

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

«Силовики виявились слабовиками»

На очах фотографа Сергія Ваганова росіяни забирали місто, в якому він прожив 15 років. Його Донецьк росіяни займали поступово. Спочатку проросійські активісти виходили на вихідних, потім взялись до захоплення адміністративних будівель.  

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

«Тоді у мене не було відчуття, що ми втратимо Донецьк на 10 років, — говорить Сергій.  —  Із самого початку я та мої друзі очікували, що наші силовики якось наведуть лад. На жаль, силовики виявилися слабовиками. Дуже багато зрадників було. Це була гібридна атака, до якої ніхто не був готовий. Ні влада на місцях, ні влада в Києві. Вони поступово захопили місто, область. Було таке відчуття, ніби якась змія задушує тебе, але поступово.  Не було такого — раз і все! Спочатку вони у вихідні робили мітинги.  Потім почали захоплювати міліцію, прокуратуру, СБУ та військові частини. Жодного опору з боку силовиків не було. Ось це було найстрашніше. Досить довго був такий період, коли довкола захопленої Донецької адміністрації стояли барикади, вони копіювали Майдан».

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Проголошення «ДНР»

7 квітня 2014-го у Донецьку натовп  проросійських найманців захопив будівлю облдержадміністрації, заявивши про створення так званої «Донецької народної республіки». За день до цього, 6 квітня, у Харкові за таким же сценарієм проголошують «ХНР», яка проіснувала лише добу.

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Сергій Ваганов спостерігав за подіями в обох містах сподіваючись, що «ДНР» повторить долю «ХНР», тобто зазначає фіаско. «Ми чекали на допомогу. І я пам'ятаю, ось у Харкові поліція спецпідрозділу прогнала цих проросійських людей із Харківської облдержадміністрації. Ми чекали, що таке станеться і в Донецьку. Наступного дня теж чекали. І нічого не сталося»,  — не приховує розчарування фотограф.

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Сергій наголошує, що в Донецьку було дуже багато приїжджих людей.  Пригадує, що їх було дуже легко відрізнити від місцевих: «Вони запитували, де знаходяться туалети. Не орієнтувалися у місті зовсім.  

Вони йшли захоплювати обласну міліцію, а зупинилися біля міської. Те саме з прокуратурами було. Я не кажу, що там не було донеччан, але cправді багато приїжджих завозили».

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Згодом Москва почне використовувати «ДНР» як інструмент контролю українських територій для розв’язання великої війни.  

Сергій з болем згадує ці події. Він зізнається, що допомагали хоча б якось витримувати все це — антидепресанти. Фотограф до останнього продовжував документувати все, що відбувалося в місті. Навіть коли бойовики вже проголосили себе «владою». 5 липня 2014-го Ігор Гіркін увійшов до Донецька. Він втік туди із сусіднього Слов’янська, яке Збройні сили України звільнили 4 липня.

Сергій Ваганов пішов знімати  пресконференцію ватажка сепаратистів. Хоч і до приходу Гіркіна у місті вже було чимало російських бойовиків: «І чеченці були, і осетини, і донські козаки, і оця вся різношерста мерзота. І 10 липня вже було захоплено обидві адміністрації, була пресконференція Гіркіна».

Ватажок, так званої, ДНР Ігор Гіркін. Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Перед конференцією Сергія затримали невідомі люди, які сказали,  що цінують його професіоналізм та «не рекомендують працювати на ворогів», тобто на Україну. Фотографу запропонували працювати на телеканалі Міністерства оборони РФ  «Звезда». «Я їм сказав: «А якщо я відмовлюсь?» Мені відповіли: «Тоді підеш безкоштовно окопи рити!» Я сказав, що у мене астма і показав інгалятор. А мені сказали: «Ну тоді здохнеш скоріше». І поки вони чекали якогось керівника, щоб вирішити моє питання, я попросився познімати Гіркіна. Вони мене відпустили і сказали, що знайдуть потім. Але я відзняв зйомку і полетів додому, зібрав речі та поїхав до Маріуполя», — говорить Сергій.

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Сергій Ваганов прожив у Маріуполі до березня 2022 року. Йому знову довелося покидати своє місто через окупантів.

«Я школу закінчив у Маріуполі. А потім 15 років працював в Авдіївці лікарем. Потім пішов у журналістику, 15 років прожив у Донецьку, де працював фотографом та відеографом. Усі ці мої міста уже або захоплені, або зруйновані. Вся моя географія залишилася там».

Фото Сергія Ваганова. Донецьк, 2014 рік.

Матеріал створено за підтримки The Fritt Ord Foundation.

Сергій Ваганов — український репортажний і документальний фотограф. 1958 року народження. Закінчив Донецький медінститут, після якого 15 років працював травматологом в Авдіївці. З 1999 року працював фотокореспондентом в Донецьку. Після окупації переїхав до Маріуполя, де у 2022 році пережив облогу міста. Соціальні мережі фотографа: Facebook

Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.

Окупація, звільнення, обстріл, окупація. Трагічна доля Маріуполя на фото Сергія Ваганова та Мстислава Чернова

Новини

Приєднуйтесь до події

Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Продовжувати читання

Новини
January 15, 2025
Революція Гідності: як українські фотодокументалісти зберегли історію боротьби за європейські цінності
Новини
January 9, 2025
Фото як зброя правди: як FotoEvidence та УАПФ документують війну в Україні
Новини
December 29, 2024
«Бути українцем дорівнює бути мішенню для Росії?» 2024-й — рік протидії пропаганді на знімках українських фотодокументалістів
переглянути всі проекти UAPP

Наші партнери

Розповідаємо світові про Україну крізь призму фотографії.

Приєднуйся і підтримуй спільноту українських фотографів.

UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.

Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.

UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу. 

Доєднатися і підтримати нас