Як віртуальний онлайн-музей 360war.in.ua фіксує масштаби руйнувань, спричинених російською агресією
What’s a Rich Text element?
What’s a Rich Text element?The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.
The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.Static and dynamic content editing
Static and dynamic content editingA rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!
A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!How to customize formatting for each rich text
How to customize formatting for each rich textHeadings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Не тільки побачити жахи війни на карті, а й увійти у зруйновані будівлі та крокувати вулицями, якими ще вчора їздили російські танки. В Україні створили віртуальний музей 360war.in.ua, аби зберегти пам’ять про наслідки вторгнення РФ. Панорамні фотографії зруйнованих українських міст та сіл у форматі 360, тобто кут огляду яких складає 360 градусів, доступні на онлайн-мапі України.Зруйнована будівля у Гостомелі на вулиці Проскурівській, Київська область. Фото Дмитра Малишева Зруйнована будівля у Гостомелі на вулиці Проскурівській, Київська область. Фото Дмитра Малишева
Зруйнована будівля у Гостомелі на вулиці Проскурівській, Київська область. Фото Дмитра Малишева
«Наша карта показує масштаб руїн в країні. Географія руйнувань є величезною. Куди не клацнути на карті — всюди будуть руйнування», — пояснює автор візуального медіапроєкту Тарас Волянюк.
Руїни готелю «Україна» у Чернігові. Фото Дмитра Малишева
Ідея створити таку карту виникла в березні 2022 року, після звільнення Київщини. Чоловік задумав фіксувати антилюдські дії росіян у ширшому кругозорі: «На мій погляд, це дуже документальний підхід. Ми не обираємо фокус. Ми просто фіксуємо рівно 360 градусів довкола себе. Зберігаємо, як воно є».
Залишки житлового комплексу «Ірпінські Липки», Ірпінь, Київська область. Фото Дмитра Малишева
Тарас переконаний, що зараз треба спішити документувати історію, бо завтра цього може не бути, і саме деокупована Київщина це продемонструвала. Тарас із командою їздив туди двічі з різницею в один тиждень, проте застав уже зовсім іншу картину.
«Після того, як сапери розмінували більшість об'єктів, люди почали повертатися і, відповідно, прибирати. Із вулиць зникла спалена ворожа техніка, у дворах почали садити квіти. Тоді ми зрозуміли, що люди дуже швидко хочуть повернутися до нормальності та почистити все те сміття, залишене окупантами. Зі своїх вулиць і зі свого життя», — згадує автор проєкту.
Панорамний огляд всередині Харківської обласної державної адміністрації після влучання двох російських ракет. Фото Дмитра Малишева
Він захотів підійти до реалізації ідеї якісно, тому залучив до команди професійного фотографа Дмитра Малишева, сертифікованого у Google Street Wiew. Він уже зробив понад 1500 панорам, доступних на сайті. До кожного фото є опис: дата й місце документування, а також пояснення, що спричинило руйнування. Крім Києва та Київщини, на сайті можна побачити панорами руйнувань зі Львова, Чернігівщини, Харківщини, Миколаївщини та Херсонщини.
Тарас зізнається, що інколи важко отримати дозвіл на фіксацію наслідків російських атак або окупації: «Чим ближче до фронту та бойових дій, тим складніше отримати погодження на зйомку саме у форматі 360. А таку із дрона — це взагалі майже неможливо».
Руїни Миколаївської обласної державної адміністрації. Фото Дмитра Малишева
Мета проєкту — розповісти міжнародній аудиторії про обсяги та розміри страждань, які принесли з війною росіяни на українські землі. Тарас відчуває, що війна в Україні «уже всім набридла», тому переконаний, що варто шукати нові способи й формати для привернення уваги міжнародної аудиторії. Одним із нових напрямів роботи проєкту є залучення технологій віртуальної реальності — VR. Ефект від перегляду через окуляри VR значно емоційніший, ніж від будь-якого відео через те, що є можливість поринути у певні місця, а також глибше і гостріше відчути, з чим стикається чимало українців останні два роки.
«Ми розуміємо, що переглядаючи ці панорами, можна глибше зануритись у реальність завдяки VR-окулярам. Тож працюємо з різними організаціями та шукаємо виходи на виставки й конференції, де зможемо представити наші напрацювання», — Тарас вважає, що такий спосіб може зацікавити іноземців глибше вникнути у тему російсько-української війни.
Один із поранених житлових будинків Харкова у районі Північної Салтівки. Фото Дмитра Малишева
Станом на кінець 2023 року на сайті проєкту доступні до перегляду 1620 панорам із 243 локації у 39 населених пунктах. Надалі команда 360war.in.ua планує розширити проєкт: додати відеоінтерв'ю з людьми, які є на місцях, спробувати знімати відео у форматі 360 та дещо оновити сайт. Тарас мріє про деокупацію тимчасово окупованих територій, аби задокументувати наслідки російської агресії для наступних поколінь, зберегти їх в історії й після цього перейти до етапу відбудови країни.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Літературна редакторка: Юлія Футей
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Менеджер сайту: Владислав Кухар
