Фото з історією: Щось у цих невпізнаних Касандрах є від простих жінок
What’s a Rich Text element?
What’s a Rich Text element?The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.
The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.Static and dynamic content editing
Static and dynamic content editingA rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!
A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!How to customize formatting for each rich text
How to customize formatting for each rich textHeadings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Ці жінки в жовтих хустках на лавках біля своїх домів при дорозі, як не те щоби непочуті Касандри — невпізнані.
Моя баба зішкріба залишок мила з коробочки на умивальнику, зминає його в потрісканій долоні, відтак знімає накривку банки з-під кави «Галка» і складає той залишок до інших таких же незмилених покинутих шматків мила. «По що, бабо, робиш так, — питаю дуже маленька я. — Аби їм не одиноко?». Світ ще для мене такий, що все в ньому не просто живе, а живе цілком таємно, умисно ховаючись від мого ока, аби я його відшукала й дослідила. «Бо кади начнеться война — усе кончиться».
Бабина донька, себто моя мама, не може пояснити мені, чому і вона складає кусні липкого мила в одну й ту саму скляну банку, просто складає і все на тому. Років у десять я зрозуміла, що моя мама просто нічого не знала про майбутнє, а у двадцять сім, що не знаючи нічого, вона рухалася до нього безперервно. Та й у ті далекі часи дитинства тато і взагалі радив мені, аби не дивувалася причудам жінок сімейства, а тим паче не слухала старих бабів. Через сімнадцять років з окопу посеред самісінької війни тато мені вже нічого не радив.
Це село на Сумщині, українсько-російський кордон, перший тиждень курської операції, українська техніка постійно рухається в бік Росії, а з Росії летять керовані бомби, ніщо не спиняється. Літня жінка в жовтій хустці сидить край свого двору біля дороги, якою проїжджають військові машини. Цей знімок зробив В’ячеслав Ратинський, і, благо, він із жінкою і поговорив. Завдяки цьому маємо історію. І вже тоді не просто собі літня жінка в жовтій хустці, повз яку несеться війна. Найперше, можливо, жінка на межі максимального досвіду, і війна мчить не повз, а крізь (і скрізь).
Жінці, з її слів, вісімдесят вісім років, й автор фотографії інтуїтивно вгадує її ім’я — вона має бути Марією. У Другу світову й ще якийсь час після неї, цією самою дорогою, край якої сидить Марія, як вона пам’ятає, тягнулися траншеї і окопи, а тепер тягнеться техніка. Можна підступно й по-літературному подумати, що Марія сидить тут усе життя. Але ні, бо в ту свою першу війну Марія була мала й перебувала війну в селі неподалік. Але якщо таки звернутися до літератури й метафори, тоді, звісно, так: вона сидить тут усе життя.
І щось у цих жінках на межі досвіду, країн чи століть — чи під обстрілом, чи під хрестом, — є від невпізнаних Касандр. Просто до одних заговорють, а інших не мають часу вислухати. Але, Маріє, жінко біля дороги, де так довго триває війна, скажіть, коли ж вона закінчиться. «Ніколи».
І щось у цих невпізнаних Касандрах є від простих жінок.
Матеріал створено за підтримки The Fritt Ord Foundation.
Текст: Віра Курико
Фото: В’ячеслав Ратинський
.jpeg)
