“Тут був мій дім”: у Львові відкриється імерсивна виставка з панорамних фото війни
What’s a Rich Text element?
What’s a Rich Text element?The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.
The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.Static and dynamic content editing
Static and dynamic content editingA rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!
A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!How to customize formatting for each rich text
How to customize formatting for each rich textHeadings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.У Львові вперше покажуть першу виставку з найбільшої колекції панорамних фото війни проєкту 360war.in.ua.
Колись наповнені життям, а тепер пусті вулиці, зруйновані міста, знищені квартири, покинуті села — команда імерсивного виставкового проєкту «Тут був мій дім» демонструє наслідки російського вторгнення в Україну в форматі VR та панорамної фотографії «на 360 градусів».
До початку повномасштабного російського вторгнення фотограф Дмитро Малишев знімав Україну для сервісів Google Street View та «Virtual Ukraine». В березні 2024 р., коли хвилі російського наступу діставали до Києва, Дмитра запросив до проєкту його автор та керівник Тарас Волянюк, який зрозумів, що треба фіксувати жахіття, котрі приніс з собою ворог. Тарас взяв на себе за керування проєктом і його представлення й оформлення. Дмитро почав створювати фотоконтент. Під час звільнення Київщини вони працювали у Гостомелі, Ірпені, Бучі, Бородянці. Потім були Чернігівщина, Харківщина, Херсонщина, Миколаївщина, Донеччина. Зафіксовані наслідки ракетних обстрілів в Умані та Львові.
«Зранку їду на зйомки, ввечері повертаюся додому. Мене переслідував запах горілого, розлитого мастила і пального. Перед очима — згорілі авто та будинки, особисті речі, іграшки, коляски, — пригадує Дмитро Малишев. — Мені 46 років, я й до того постійно співпрацював зі збройними силами, допомагав зі зйомками військовому телебаченню України. Я думав, що я морально готовий побачити справжню війну, але приїжджаючи додому я не роздягаючись сидів в коридорі, мене нудило від побаченого».
Проєкт «360war.in.ua», на основі якого сформована виставка «Тут був мій дім», — це перший та найбільший в Україні проєкт цифрової фіксації наслідків російської агресії у форматі панорамної фотографії та віртуальної реальності. Тарас та Дмитро планують ще створення панорамних відео.
«Це — не блокбастер, не екшн, не репортаж з місця подій. Це фотографії, які треба розглядати через нескінченність деталей. Тому так важливий текстовий супровід фото, який зробила наша головна редакторка Ірина Клачек — він має бути беземоційний, фактологічний, а це дуже складно зробити, коли бачиш ці фото», — каже Тарас Волянюк.
Панорамна фотографія принципово відрізняється від репортажної чи документальної, попереджають організатори — формат передбачає, що автор не може ані підсилити щось, ані приховати.
«Коли світлину робить класичний репортажний фотограф, він може обрати ракурс, освітлення, фокус, вирішує, що буде в кадрі, а що залишиться непобаченим, він може емоційно вибудувати кадр., — пояснює фотограф Дмитро Малишев. — Панорамні фото не мають меж, вони охоплюють все навколо, таким, яким воно є. Тому по-справжньому унікальними вийшли фото знищеного літака АН-225 «Мрія» — саме через можливість показати масштабність того, що відбулося».
Первинною ідеєю команди було використовувати панорами в дипломатії, показувати їх іноземцям, впливати на допомогу Україні. «Але зараз ми розуміємо, що треба показати це й українцям, які теж можуть бути дипломатами й показувати людям за кордоном, як виглядає сьогодні їхня Батьківщина», — розповідає Тарас Волянюк.
Вперше продемонструвати проєкт наочно вирішили у «Пороховій ВЕЖІ». Директорка центру та кураторка виставки Ангеліна Єфименко, говорить, що демонстрація фотографій, які створені у форматі «360» — унікальний виклик. Тому експозиція буде організована дуже незвично. QR-коди біля світлин, за якими можна побачити цифрову панораму на сайті, та можливість роздивитися фото у VR-окулярах — очікуване від такого формату виставки. Але, окрім цього, на глядачів чекають три дуже різних поверхи експозиції, на кожному з яких — окремий етап. Перший нагадує загальну хронологію вторгнення, його глобальні наслідки — втрату домівок, еміграцію, вплив на світ. Другий поверх розповідає про руйнацію життя — важливих для кожної людини місць: улюблені парки, дитячі садочки, школи, будинки культури, суспільні простори. Окрема частина виставки буде присвячена «Мрії» — інженерному і культурному надбанню українців. Третій поверх розповідає, мабуть, найемоційнішу історію — втраченого будинку, квартири, житла. Панорами, зроблені з середини знищених осель, занурюють глядача в цей трагічний для вже мільйонів українців досвід.
«Імерсивність проєкту полягає в тому, що з кожним елементом виставки ви можете взаємодіяти, навіть із фотографіями, які є фрагментами панорам. Це — у всіх сенсах шлях для глядача, — попереджає кураторка виставки Ангеліна Єфименко. — Ми заздалегідь кажемо, що це може бути емоційно складно. Але це наша мета — викликати емоцію, дозволити прожити і збагнути, те, що відбувається понад 740 днів в Україні».
Відкриття: 19 березня о 17:00, вхід вільний.
Період роботи виставки: з 19 березня до 17 квітня.
Розклад: з вівторка до неділі з 12:00 по 20:00.
Вхід: в день відкриття вхід безкоштовний, в інші дні — за внесок від 200 грн. на подальший розвиток проєкту.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар