«Хочемо, щоб наша фотографія кричала»
What’s a Rich Text element?
What’s a Rich Text element?The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.
The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.Static and dynamic content editing
Static and dynamic content editingA rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!
A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!How to customize formatting for each rich text
How to customize formatting for each rich textHeadings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Свій шлях у фотографії Костянтин і Влада Ліберови почали 4 роки тому, зосередившись спочатку на творчих та емоційних лавсторі. На початку війни в Україні змінили вектор своєї роботи, зосередившись на художній документалістиці: їх фотографії з гарячих точок України стають вірусними в соціальних мережах, набираючи сотні тисяч репостів, їх публікують впливові ЗМІ, такі як BBC, Welt, Vogue, Forbes, а також беруть до своїх соціальних мереж Президент України та інші високопоставлені особи. Ми поспілкувались про об'єктивність у документалістиці, звідки брати ресурс та як відновлюватись.
На яку аудиторію ви зараз спрямовуєте відзнятий контент?
Як би це дивно не звучало, але в першу чергу нашу фотографію спрямовуємо на пересічного українця. У 2015 році я, як і абсолютна більшість українців, забули що у нас в країні йде війна. І ця війна, яка тривала на той час вже вісім років — ніяк не потрапляла у моє медійне поле. Я, Влада, поставили собі на меті зробити так, щоб пересічні українці не забували про війну. Документувати події так, робити таку фотографію, яка не буде просто інформувати, а яка буде намагатися розмовляти з глядачем. Хочемо, щоб наша фотографія кричала. Показувати біль, піт і сльози, яких вистачає на війні.
Висвітлення війни в Україні громадянином України часто сприймається як заангажованість та необ'єктивність жителями ЄС. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що українці не обʼєктивні у висвітленні подій в Україні?
Абсолютно обʼєктивної фотографії не існує. У будь-якому випадку поверх фотографії буде відчуватися особистість автора: його цінності, біль, інтерес тощо. Якщо взяти до уваги топових закордонних фотографів, які зараз знімають війну в Україні — їх фотографії, навіть з одних і тих самих подій, — будуть різні. І якщо брати світові тенденції висвітлювання війни — світу все менш цікаві факти, але їх цікавлять відчуття автора від цих фактів. Тому правильніше буде сказати, що ми всі несемо ПРАВДУ: через призму свого «я», свого бачення, та свого болю.
Де берете ресурс документувати? Мотивація це, звісно, добре, але її вистачає лише на певний час.
Повертаючись до відповіді на перше питання: ми з Владою працюємо на українця. Може це трохи зухвало, але вважаю, що наша фотографія виходить за бульбашку військової сфери та може достукатися до умовної дівчини, яка зараз лежить на шезлонгу десь в Одесі й не дати їй забути, в цей самий час — війна триває. Бо я сам вісім років лежав на тому шезлонгу і не памʼятав, що у нас війна. І саме тому сьогодні ми робимо таку фотографію, яка просто не має меж в медійному просторі. Де б ти не був, ти зупинишся, ти подивишся, і, якщо ми все зробили правильно — ти замислишся. І якщо ми говоримо про ресурс, то це відчуття цієї місії: постійно давати Українцю відчуття війни. Занурювати людей в окоп. Давати відчути кров, біль, та піт. Щоб хлопці з цього самого окопу ніколи більше не відчували себе самотніми.
Ваш особистий топ-5 неочевидних речей, які повинен мати документаліст
Скотч, запас чистих шкарпеток, американський сухпай, зручна сумка, рушник. А ще ми наче розучились розмовляти про щось інше, окрім війни.
Як ви відновлюєтесь після поїздок на нуль та що можете порадити документалістам із власного досвіду?
На цей момент я можу сказати, що не виходить ніяк відновлюватися. На додаток, коли ми приїздимо до Одеси, де наша світла, простора квартира — то на другий день тебе вже переповнює відчуття «як мене все бісить». Це абсолютно ірраціональне відчуття, яке ні на що не спирається. Але я дивлюсь на людей, які живуть звичайне життя і це ніяк не стикується з тим життям, що ми бачимо на нулі. Як солдати без ротації вже майже другий рік в окопі, а тут хлопці ходять у зал займатися спортом. У мене немає пропозицій. Це тільки відчуття, яке переповнює. А ще ми наче розучились розмовляти про щось інше, окрім війни. Вже як відзнімемо свято перемоги, поїдемо десь на острови і будемо відпочивати. А як повернемося — будемо думати, як залишити памʼять про героїв і як допомогти з реабілітацією після війни.
Костянтин Ліберов — український фотограф, фотожурналіст. Кавалер ордену «За заслуги» III ступеня (2023). Одна з його фотографій була обрана журналом Time серед 100 найкращих фотографій 2022 року. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну разом з дружиною Владою Ліберовою знімали наслідки війни в Харкові, Сєверодонецьку, Лисичанську, Святогірську, Миколаєві, Бучі, Ірпені, Києві та інших містах. Фотографії Костянтина публікували The Kyiv Independent, The New York Times, Los Angeles Times, The Wall Street Journa, The Insider, The Independent.
Соціальні мережі фотографа: Instagram, Facebook
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Маруся Маруженко
Менеджер сайту: Владислав Кухар
