У ніч на 23 липня 2023 року армія РФ завдала чергового ракетного удару по Одесі. Унаслідок удару частково зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор та низку пам’яток архітектури у центрі міста. Більше двадцяти людей отримали поранення, а двоє – загинули.
Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини Валентина Кузана, який задокументував наслідки ракетної атаки на історичний центр міста Одеса.
Російські війська у ніч на 23 липня випустили 19 ракет по Одеській області. Постраждав історичний центр Одеси: зруйновані або пошкоджені більше 20 пам’яток архітектури, зокрема Спасо-Преображенський собор та Будинок вчених. У багатьох житлових будинках у центрі міста вибиті вікна та пошкоджені фасади. Також постраждала портова інфраструктура Одеси. Внаслідок ракетного обстрілу поранено більше 20 людей, з них – 4 дитини. Двоє людей загинуло.
Наслідки ракетної атаки на історичний центр Одеси зняв фотограф Валентин Кузан. У рамках проекту з документування впливу війни від Інституту масової інформації та UNESCO Валентин Кузан планував сфотографувати один із зруйнованих об’єктів на Донеччині. Утім, коли дізнався про вибухи в Одесі, одразу вирушив туди.
«До Одеси я приїхав надвечір. Біля Спасо-Преображенського собору метушилось багато людей – дещо вже відремонтували, а вікна, де були вибиті шибки, позакривали. По храму ходив священник і дивився на наслідки прильоту, – пригадує Валентин Кузан. – Усередині собору потріскались стіни, похилились колони і здавалось, що от-от щось впаде на голову. Проте потрібно було все задокументувати. Я акуратно походив довкола, зняв багато кадрів, зокрема деталей, щоб зафіксувати цей злочин ретельно».
Валентин Кузан пригадує, що у 2008 році жив у Одесі та працював фотокором у місцевій газеті.
«По роботі мені доводилось відвідувати усі знакові для міста події. Відповідно знімав і приїзд одного із російських священників московського патріархату у Спасо-Преображенський собор. У цього отця була така риторика, наче України як держави не існує. РФ довго готувала ґрунт для вторгнення через російську церкву, – говорить Кузан. – Відповідно російська армія вдарила по місцю, де відбувались такі події. Для мене це виглядало дуже парадоксально – наскільки змінились умови, в яких я там був декілька років тому і тепер».
Коли Валентин Кузан зайшов усередину Спасо-Преображенського собору, там вже було багато будівельників. Вони усували наслідки «прильоту» – розбирали завали, збирали шматки скла та зруйнованих стін.
«Пригадую, в окремий куток знесли стійки, на яких у храмі запалюють свічки. Вони були погнуті, почорнілі, всі у кіптяві», – пригадує деталі зйомок Валентин Кузан.
Фотограф наголошує, що одесити просто обожнюють своє місто.
«Коли жив у Одесі, зрозумів, наскільки воно дороге місцевим мешканцям. Кожна подія в Одесі розпочиналась із того, як вони люблять своє місто. Пригадую, як перед собором висаджували дерева. Просто сторонній чоловік, який там стояв і лузгав насіння, одразу кинувся допомагати садити дерева», – каже Валентин Кузан.
У день ракетної атаки на Одесу також було відчутно, наскільки люди переймаються долею своєї архітектурної пам’ятки. До Спасо-Преображенського собору прийшло багато одеситів і кожен намагався десь бути корисним.
«Познайомився із одним бородатим чолов’ягою, який керував частиною робіт у соборі. Коли він дізнався, що я фотограф, хотів мене мало не за руку водити собором і показувати руйнування. Примовляв, ось поглянь, о тут росіяни наробили. На жаль, тільки через такі трагічні та сумні події, більшість людей тепер зрозуміли, хто справжній ворог», – підсумовує Валентин Кузан.
Валентин Кузан — народився у 1986 році в селі Довге на Закарпатті, де закінчив школу і музичну школу по класу гітари. Захопився фотографією, першу комерційну зйомку мав, коли вчився в десятому класі школи. 2003 року вступив до Ужгородського національного університету на філологічний факультет, відділення журналістики. За п'ять років вів прямі ефіри на телебаченні і радіо, проходив практику як фотокореспондент за програмою ОБСЄ, брав участь у фотосемінарі від Reuters, був співорганізатором літературних подій, концертів і двох мистецьких фестивалів, один із яких протривав 13 років. Як поет друкувався в альманахах, найцікавішим з яких був "Потяг 76" за редакторством Андруховича і Бойченка.
Соціальні мережі фотографа: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: Десятки загиблих після ракетного удару по Одесі. Трагедія у фото Олександра Гіманова
Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.
У ніч на 23 липня 2023 року армія РФ завдала чергового ракетного удару по Одесі. Унаслідок удару частково зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор та низку пам’яток архітектури у центрі міста. Більше двадцяти людей отримали поранення, а двоє – загинули.
Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини Валентина Кузана, який задокументував наслідки ракетної атаки на історичний центр міста Одеса.
Російські війська у ніч на 23 липня випустили 19 ракет по Одеській області. Постраждав історичний центр Одеси: зруйновані або пошкоджені більше 20 пам’яток архітектури, зокрема Спасо-Преображенський собор та Будинок вчених. У багатьох житлових будинках у центрі міста вибиті вікна та пошкоджені фасади. Також постраждала портова інфраструктура Одеси. Внаслідок ракетного обстрілу поранено більше 20 людей, з них – 4 дитини. Двоє людей загинуло.
Наслідки ракетної атаки на історичний центр Одеси зняв фотограф Валентин Кузан. У рамках проекту з документування впливу війни від Інституту масової інформації та UNESCO Валентин Кузан планував сфотографувати один із зруйнованих об’єктів на Донеччині. Утім, коли дізнався про вибухи в Одесі, одразу вирушив туди.
«До Одеси я приїхав надвечір. Біля Спасо-Преображенського собору метушилось багато людей – дещо вже відремонтували, а вікна, де були вибиті шибки, позакривали. По храму ходив священник і дивився на наслідки прильоту, – пригадує Валентин Кузан. – Усередині собору потріскались стіни, похилились колони і здавалось, що от-от щось впаде на голову. Проте потрібно було все задокументувати. Я акуратно походив довкола, зняв багато кадрів, зокрема деталей, щоб зафіксувати цей злочин ретельно».
Валентин Кузан пригадує, що у 2008 році жив у Одесі та працював фотокором у місцевій газеті.
«По роботі мені доводилось відвідувати усі знакові для міста події. Відповідно знімав і приїзд одного із російських священників московського патріархату у Спасо-Преображенський собор. У цього отця була така риторика, наче України як держави не існує. РФ довго готувала ґрунт для вторгнення через російську церкву, – говорить Кузан. – Відповідно російська армія вдарила по місцю, де відбувались такі події. Для мене це виглядало дуже парадоксально – наскільки змінились умови, в яких я там був декілька років тому і тепер».
Коли Валентин Кузан зайшов усередину Спасо-Преображенського собору, там вже було багато будівельників. Вони усували наслідки «прильоту» – розбирали завали, збирали шматки скла та зруйнованих стін.
«Пригадую, в окремий куток знесли стійки, на яких у храмі запалюють свічки. Вони були погнуті, почорнілі, всі у кіптяві», – пригадує деталі зйомок Валентин Кузан.
Фотограф наголошує, що одесити просто обожнюють своє місто.
«Коли жив у Одесі, зрозумів, наскільки воно дороге місцевим мешканцям. Кожна подія в Одесі розпочиналась із того, як вони люблять своє місто. Пригадую, як перед собором висаджували дерева. Просто сторонній чоловік, який там стояв і лузгав насіння, одразу кинувся допомагати садити дерева», – каже Валентин Кузан.
У день ракетної атаки на Одесу також було відчутно, наскільки люди переймаються долею своєї архітектурної пам’ятки. До Спасо-Преображенського собору прийшло багато одеситів і кожен намагався десь бути корисним.
«Познайомився із одним бородатим чолов’ягою, який керував частиною робіт у соборі. Коли він дізнався, що я фотограф, хотів мене мало не за руку водити собором і показувати руйнування. Примовляв, ось поглянь, о тут росіяни наробили. На жаль, тільки через такі трагічні та сумні події, більшість людей тепер зрозуміли, хто справжній ворог», – підсумовує Валентин Кузан.
Валентин Кузан — народився у 1986 році в селі Довге на Закарпатті, де закінчив школу і музичну школу по класу гітари. Захопився фотографією, першу комерційну зйомку мав, коли вчився в десятому класі школи. 2003 року вступив до Ужгородського національного університету на філологічний факультет, відділення журналістики. За п'ять років вів прямі ефіри на телебаченні і радіо, проходив практику як фотокореспондент за програмою ОБСЄ, брав участь у фотосемінарі від Reuters, був співорганізатором літературних подій, концертів і двох мистецьких фестивалів, один із яких протривав 13 років. Як поет друкувався в альманахах, найцікавішим з яких був "Потяг 76" за редакторством Андруховича і Бойченка.
Соціальні мережі фотографа: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: Десятки загиблих після ракетного удару по Одесі. Трагедія у фото Олександра Гіманова
Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
.jpg)
