Росія впродовж свого існування розхитувала українську державність, зневажаючи її кордони та відкидаючи незалежність.
Під фальшивими лозунгами «денацифікація, демілітаризація, захист Донбасу, російськомовних» тощо Росія вдерлась на українські землі, щоб руйнувати та вбивати. Ці слова могли б сприйматись як маніпуляція, якби не статистика загиблих і тисячі зафіксованих кадрів кривавих російських воєнних злочинів проти цивільних українців.
«У листопаді 2024 року в Україні загинуло щонайменше 165 цивільних осіб, ще 887 зазнали поранень, йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). У повідомленні вказано, що восьмеро серед загиблих і 57 серед поранених були дітьми», — повідомляє «Радіо Свобода». Видання зазначає, що більшість жертв сталися через посилення обстрілів і використання озброєння великої дальності.
Улюблені «розваги» Росії — невибіркові обстріли української території, випробовування нової зброї на українцях, обстріли на свята.
Ця тактика націлена на утримування українців у перманентному страху.
25 березня 2024 року російська армія запустила по Києву 2 балістичні ракети типу «Циркон» з тимчасово окупованого Криму по «центрах прийняття рішень», як тоді заявляла пропаганда.
Щоб порадувати внутрішню аудиторію, пропагандистські видання описували обстріл як «пекельний вогонь, яким вони живцем смажать чортів в Києві», припускаючи, що в будівлі, яку зруйнували уламки ракети, міг знаходитись сам Малюк (голова СБУ Василь Малюк. — Прим. авт.).
«Українські тг-канали публікують кадри зруйнованого будинку Служби безпеки України. На них чітко видно, що самої будівлі практично не існує. Вціліло лише декілька стін не вище другого поверху, а решта — тільки звалище, що димить. Поряд — засипані по дах цеглою та завалені бетонними конструкціями автомобілі».
Вибухи пролунали відразу після оголошення повітряної тривоги.
Від уламків постраждало кілька районів столиці, найбільше Печерський. Була суттєво пошкоджена будівля Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Тип ракет встановили експерти після ідентифікації уламків.
Гіперзвукову протикорабельну ракету «Циркон» РФ прийняла на озброєння у 2023 році.
А вже в листопаді 2024 року Росія запустила по місту Дніпро міжконтинентальну балістичну ракету «Орєшнік». Відтоді президент РФ використовує «Орєшнік» як важіль психологічного тиску на українців та політичного — на західних партнерів.
«Путін запропонував «поєдинок» Заходу: зосередити усі свої ППО в одному місці в Києві, а Росія вдарить туди «Орєшніком».
Росія прямо зараз готова до технологічного поєдинку з використанням «Орєшніка», заявив Путін. З його слів, поєдинок можна провести не тільки у Києві, а й в іншому місті».
Запуск цих ракет обійшовся, на щастя, без жертв для населення, проте ударні безпілотники здатні сіяти біль, сльози та смерті, не менш ніж ракетні обстріли.
Нічна атака російських дронів-камікадзе на Тернопіль забрала життя батька сімейства. Ця трагедія показує, що в Україні немає безпечних міст.
«За статистикою, яку наводить Центр стратегічних комунікацій ЗСУ, три з чотирьох російських ракетних ударів Росії по Україні влучають саме в цивільні об’єкти», — пише «Детектор Медіа».
Пропагандисти заперечують обстріли цивільних об'єктів на території України, водночас закликають до знищення українського народу. Під прицілом російської армії українські сім'ї.
«На жаль, вигнавши з України фашистів, бандерівців тоді так і не добили. Протягом довгих десятиліть вся нечисть, що вижила, не згнила в таборах і втекла за межі СРСР при підтримці Заходу давала потомство, що з молоком матері ввібрало ненависть до Росії. Відтепер нам доводиться воювати з тими, чиї діди/прадіди до 60-х років бігали карпатськими лісами та стріляли у спину росіянам.
Помилки минулого треба виправляти. Щоб не доводилось стикатись з наслідками в майбутньому».
8 липня 2024 року Росія масовано обстріляла Україну ракетами, поціливши по найбільшій дитячій лікарні країни «Охматдит».
«Російські військові ранком понеділка 8 липня завдали груповий удар по українських об'єктах військової промисловості та авіабазах ЗСУ, повідомив телеграм-канал Міноборони РФ».
Посилаючись на українські тг-канали та жителів міста, пропагандисти заявили про удари по аеропорту «Жуляни», заводу «Артем» та «по прихованому штабу центру прийняття рішень силовиків (СБУ)».(«Аргументы и Факты»).
Тоді у Шевченківському районі через ракетний удар під зруйнованими під’їздами загинуло 13 українців. Серед загиблих 10-річний каратист Максим Симанюк з мамою та сестрою.
«Я не знаю, чи дивляться ті, хто приймає рішення, націлює і випускає ракети, потім новини. Не їхні брехливі про «поражени воєнниє об'єкти», а справжні, з наслідками їхніх дій. Навряд, бо для цього треба мати совість і сумління, яких у наших ворогів немає.[...]
Щоб 10-річний Максимчик Симанюк, його на рік молодша сестричка Настя, мама, яку витягли з-під завалів ще живою і перш ніж знепритомніти вона просила врятувати двох її дітей, приходили до них навіть у снах», — написала Ліна», — цитують «Texty.org.ua» Ліну Тесленко, співробітницю Національного музею Голодомору-геноциду, донька якої була однокласницею загиблого хлопчика.
У ніч на 4 вересня російські війська завдали удару по Львову дронами та ракетами.
Як писали пропагандисти, удари по місту Львів були спрямовані на знищення транспортної інфраструктури. Пропагандисти впевнено заявили про важливість виявленої цілі через приліт туди відразу двох «Кинджалів». При цьому провину за обстріл житлових будинків переклали на українську ППО.
«У Львові українські сили ППО не втримались від обстрілу власної території. Одна з зенітних ракет ЗСУ підірвалась у повітрі над міськими кварталами».
Удар припав на історичну частину міста. Тоді у власному будинку загинула родина Базилевичів: мама Євгенія і троє доньок: Ярина, Дарина та Емілія. Вижив лише батько Ярослав.
«У центрі Європи Росія винищує українців цілими сім’ями. Росіяни вбивають наших дітей, наше майбутнє. Я не знаю, якими словами підтримати батька Ярослава. Сьогодні ми всі з вами. Щирі співчуття і світла пам’ять», — цитує мера Андрія Садового «UAPP».
«Львів. 5 ранку. 50 км до країн НАТО. Сотні — від передової. Ярослав [...] втратив всю свою родину, включно з дружиною Євгенією та їхніми трьома доньками — Яриною, Дариною, Емілією. Він бився з поліцією та намагався повернутися до своєї зруйнованої квартири. Кілька чоловіків тримали його, аби зупинити.
Чому сьогодні вранці Росія вбила сім'ю Ярослава та інших мирних семи жителів? Чи бути українцем дорівнює бути мішенню для Росії? О боже! Так. Давайте випустимо наші супер мега сучасні аеробалістичні ракети «Кинджал» у бік дітей, що сплять у своїх ліжечках. Давайте їх вб’ємо. Ось чим треба пишатися. Ось що значить бути росіянами», — написав у своєму інстаграмі фотожурналіст Сергій Коровайний, який того ранку документував наслідки російського удару по Львову.
25 жовтня 2024 року ввечері російські ударні БПЛА атакували Київ, поціливши у багатоповерхівку в Солом'янському районі та вбивши 14-річну дівчину.
«З 25-поверхового будинку на київській Солом’янці, де в результаті попадання української ППО загорілись верхні поверхи, евакуювали біля ста мешканців. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко».
Це відверта дезінформація від російської пропаганди.
Мер Києва дійсно повідомляв про евакуацію з будинку — решту пропагандисти вигадали самі.
Це була 16-та атака на столицю у жовтні, яка тривала понад 7 годин.
Сумщина постійно перебуває під ворожим вогнем. Російські пропагандисти поширюють наративи, що Сумщина не потрібна українському керівництву. Мовляв, «Сумська область не виконала план з мобілізації, не доплатила податків у бюджет і не піддалась русофобській пропаганді. Саме тому звідси був наступ на Курщину. Якщо ЗС РФ створять на Сумщині буферну зону безпеки, Суми буде не шкода київському режиму». («Аргументы и Факты»).
Росіяни заявляють про влучання в пункти дислокації військових, склади зі зброєю та енергетичні об'єкти. Однак все більше ми спостерігаємо зафіксовані влучання в житлові будинки та гуртожитки зі смертельними наслідками для сум’ян.
22 жовтня в Сумах ударний безпілотник вбив 14-річну школярку Анну Кушнарьову разом з мамою та тіткою.
А в ніч на 19 листопада від удару безпілотників по гуртожитку в Глухові загинуло 12 людей, серед них ціла родина: 43-річна жінка Тетяна Чала та двоє її синів — 7-річний Нікіта й 21-річний Василь.
«Нагадаємо, що удари по Сумській області та обласному центру завдаються регулярно. Недавно російські ракети вразили корпус одного з місцевих інститутів. Студентів там давно немає, зате повно бойовиків ЗСУ. Це ті, кого вивели на ротацію з Курської області, та нові підрозділи з мобілізованих. Розміщувати їх немає де, тому вони використовують пусті гуртожитки, які перетворюють на казарми. Суми вже фактично у воєнному стані, місто заповнене українськими націоналістами».
17 листопада внаслідок удару російською балістичною ракетою по багатоквартирному будинку в Сумах загинуло 10 людей, серед них двоє дітей: 9-річний Ілля та 14-річна Анастасія.
«Росія 2 дні тому атакувала житловий район Сум балістичними ракетами. Сьогодні місце ще повне комунальників та рятувальників, які прибирають та документують пошкодження.
17 листопада росіяни вбили 12 людей, двоє з них — діти. 84 мешканці були поранені.
18 листопада [...] 12 людей, включно з матір'ю та дітьми були вбиті російськими дронами у Глухові, на батьківщині моєї дружини. Тисяча днів скорботи», — прокоментував Сергій Коровайний свій знімок з міста Суми.
7 листопада Росія завдала 6 авіаударів по Запоріжжю та району, вбивши 10 людей, серед них — півторарічного Адама, його 27-річну маму Софію, та молоде подружжя.
Того дня Росія звітувала про удар по підприємству «Мотор Січ».
«По одному з великих авіапідприємств України «Мотор Січ» був завданий удар. За деякими даними, там збирали бойові безпілотники та тренували операторів ЗСУ.
Україна намагається приховати масштаб руйнувань та втрат, повідомляє РИА Новости. Місцева влада заявила з місць про 6 убитих та більш ніж 20 поранених. Накрили виробничий цех на території заводу».
Від квартири залишилась одна пом’ята світлина загиблих мами та дитини.
Про вбивства сімей з Одеси, Кривого Рогу, трагічний День Святого Миколая в Запоріжжі пропаганда мовчала. Однак ці та інші криваві злочини російської армії задокументовані й чекають на встановлення справедливості.
З погляду росіян свята — не привід влаштовувати перемир'я, навпаки саме час посилити атаки на цивільних.
Минулий 2023 рік українці проводжали під масованими обстрілами російської армії з усіх видів озброєння.
Багатоповерхівки та приватні будинки, пологові, торгові центри, музей, університет, школи, життя людей у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Запоріжжі стали ціллю російської армії.
Тоді обстріли на новорічні свята Росія називала «ударом відплати за терористичну атаку на Білгород та Донецьк», яку нібито влаштував київський режим з підтримкою спецслужб західних країн.
«Високоточним ракетним ударом по колишньому готельному комплексу «Харків Палас» знищені представники ГУР та ЗСУ, які брали участь в плануванні та виконанні теракту в Білгороді».
«Це фактично явка з повинною, визнання чергових воєнних злочинів РФ проти українського цивільного населення та українських міст. Жоден військовий обʼєкт не уражений. Росія навмисне обирала цивільні обʼєкти, щоб завдати якнайбільше уражень цивільної інфраструктури та жертв серед цивільного населення. Жоден працівник Головного управління розвідки України, спецпідрозділу ГУР МО «Кракен» не поранений», — цитує представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова «Суспільне Харків».
В новорічну ніч та перші дні нового 2024 року масові атаки російської армії по території України продовжились.
«Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова прокоментувала обстріл Донецька українськими військами в новорічну ніч, в результаті якого загинули мирні жителі.
Вогонь знову вівся по цивільних об'єктах. Є загиблі та поранені. Так могли вчинити тільки терористичні звірі, — написала вона у своєму телеграм-каналі».
«Новий рік почався з масованих ракетних обстрілів. Стільки кинджалів за раз на Київ не летіло, наче, за весь час великої війни.
Ми прокинулись від вибухів. Багатоповерхівка, яка постраждала, знаходиться в 3 км від нашої квартири. Підіймаючийся дим пожежі було видно просто з вікон. Тремтіло скло від вибухів, тремтів наш собака. Та й ми самі, якщо чесно.
Біля будівлі — величезна вирва. На місці працюють наші герої ДСНС. Рятують всіх: і людей, і тварин. До цього неможливо бути готовим. Навіть, якщо у твоїй країні вже майже два роки повномасштабна війна, це завжди наче вперше», — написав Костянтин у своєму інстаграмі.
«У січні 2024 року Моніторингова місія ООН задокументувала 641 випадок вбивства або поранення серед цивільних осіб унаслідок бойових дій, зокрема російських обстрілів. Ідеться про 158 загиблих і 483 поранених», — передає «Новинарня».
Минув ще один рік терору. Напередодні Різдвяних свят рано-вранці 20 грудня 2024 року Росія обстріляла Київ п’ятьма балістичними ракетами. Всі ракети було збито, уламки впали в центрі столиці, завдавши значних руйнувань, зачепивши Костел святого Миколая та вбивши людину.
Росія відзвітувала, що ракетний удар був відповіддю на атаку західними ракетами по Ростовській області, мовляв, цілями були ППО, конструкторське бюро, управління СБУ. Всі об'єкти уражені. І додала:
«По Києву не просто так прилетіло в район ТЦ «Торонто».
Там знаходиться так званий «центр операцій по боротьбі з тероризмом», а фактично — це центр організації терористичних операцій».
«4 дні до Різдва. Країна-терорист продовжує вбивати мирних людей та бити по цивільній інфраструктурі міста. Війна не просто продовжується, а стає страшнішою щодня», — прокоментували Ліберови свій знімок в інстаграмі.
«Різдвяні іграшки та ялинки на землі, пошкоджена прекрасна католицька церква. Я бачив мертве тіло бідного чоловіка на тротуарі. 7 ранку, мабуть, проходив повз, йшов на роботу тощо. Не можу перестати думати про це. Ніякого Різдва, поки існує Росія. Росія продовжує вбивати нас і не має наміру зупинятись», — написав Сергій Коровайний у своєму інстаграму.
Того ж дня на сайті BBC News вийшла стаття під назвою «П'ятеро людей загинули внаслідок удару по російському Курську після смертоносного ракетного обстрілу Києва». Автор розповідає про наслідки обстрілів Рильська та Києва в одному матеріалі. Головним до статті обрали фото українців посеред Києва, що палає після російського обстрілу. Про це повідомила у фейсбук ініціатива «По той бік новин».
Автор світлини — фотограф видання «Телеграф» Ян Доброносов.
Фактчекери інформаційного проєкту кажуть, що схожі публікації вийшли й в інших західних виданнях. До того ж це не вперше західні медіа маніпулюють свідомістю своїх читачів щодо війни в Україні, використовуючи знімки українських фотодокументалістів.
«Такі редакторські рішення зміщують емоційний акцент, викликаючи гіперболізоване співчуття до росіян, тоді як українські трагедії сприймаються як рутина.
Подібні маніпуляції впливають на формування громадської думки англомовної аудиторії, яка через емоційні заголовки та фото може неправильно трактувати ролі агресора та жертви у війні, що ще більше ускладнює боротьбу України за підтримку в світі», — йдеться у повідомленні.
Поки весь світ стривожено спостерігає за «апокаліптичними картинками» з обстріляних українських міст, українці продовжують боротьбу за свободу усієї Європи, гасять пекельні пожежі, рятують життя, фіксують російські злочини, щоб доносити світові правду про цю війну.
Росія впродовж свого існування розхитувала українську державність, зневажаючи її кордони та відкидаючи незалежність.
Під фальшивими лозунгами «денацифікація, демілітаризація, захист Донбасу, російськомовних» тощо Росія вдерлась на українські землі, щоб руйнувати та вбивати. Ці слова могли б сприйматись як маніпуляція, якби не статистика загиблих і тисячі зафіксованих кадрів кривавих російських воєнних злочинів проти цивільних українців.
«У листопаді 2024 року в Україні загинуло щонайменше 165 цивільних осіб, ще 887 зазнали поранень, йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). У повідомленні вказано, що восьмеро серед загиблих і 57 серед поранених були дітьми», — повідомляє «Радіо Свобода». Видання зазначає, що більшість жертв сталися через посилення обстрілів і використання озброєння великої дальності.
Улюблені «розваги» Росії — невибіркові обстріли української території, випробовування нової зброї на українцях, обстріли на свята.
Ця тактика націлена на утримування українців у перманентному страху.
25 березня 2024 року російська армія запустила по Києву 2 балістичні ракети типу «Циркон» з тимчасово окупованого Криму по «центрах прийняття рішень», як тоді заявляла пропаганда.
Щоб порадувати внутрішню аудиторію, пропагандистські видання описували обстріл як «пекельний вогонь, яким вони живцем смажать чортів в Києві», припускаючи, що в будівлі, яку зруйнували уламки ракети, міг знаходитись сам Малюк (голова СБУ Василь Малюк. — Прим. авт.).
«Українські тг-канали публікують кадри зруйнованого будинку Служби безпеки України. На них чітко видно, що самої будівлі практично не існує. Вціліло лише декілька стін не вище другого поверху, а решта — тільки звалище, що димить. Поряд — засипані по дах цеглою та завалені бетонними конструкціями автомобілі».
Вибухи пролунали відразу після оголошення повітряної тривоги.
Від уламків постраждало кілька районів столиці, найбільше Печерський. Була суттєво пошкоджена будівля Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Тип ракет встановили експерти після ідентифікації уламків.
Гіперзвукову протикорабельну ракету «Циркон» РФ прийняла на озброєння у 2023 році.
А вже в листопаді 2024 року Росія запустила по місту Дніпро міжконтинентальну балістичну ракету «Орєшнік». Відтоді президент РФ використовує «Орєшнік» як важіль психологічного тиску на українців та політичного — на західних партнерів.
«Путін запропонував «поєдинок» Заходу: зосередити усі свої ППО в одному місці в Києві, а Росія вдарить туди «Орєшніком».
Росія прямо зараз готова до технологічного поєдинку з використанням «Орєшніка», заявив Путін. З його слів, поєдинок можна провести не тільки у Києві, а й в іншому місті».
Запуск цих ракет обійшовся, на щастя, без жертв для населення, проте ударні безпілотники здатні сіяти біль, сльози та смерті, не менш ніж ракетні обстріли.
Нічна атака російських дронів-камікадзе на Тернопіль забрала життя батька сімейства. Ця трагедія показує, що в Україні немає безпечних міст.
«За статистикою, яку наводить Центр стратегічних комунікацій ЗСУ, три з чотирьох російських ракетних ударів Росії по Україні влучають саме в цивільні об’єкти», — пише «Детектор Медіа».
Пропагандисти заперечують обстріли цивільних об'єктів на території України, водночас закликають до знищення українського народу. Під прицілом російської армії українські сім'ї.
«На жаль, вигнавши з України фашистів, бандерівців тоді так і не добили. Протягом довгих десятиліть вся нечисть, що вижила, не згнила в таборах і втекла за межі СРСР при підтримці Заходу давала потомство, що з молоком матері ввібрало ненависть до Росії. Відтепер нам доводиться воювати з тими, чиї діди/прадіди до 60-х років бігали карпатськими лісами та стріляли у спину росіянам.
Помилки минулого треба виправляти. Щоб не доводилось стикатись з наслідками в майбутньому».
8 липня 2024 року Росія масовано обстріляла Україну ракетами, поціливши по найбільшій дитячій лікарні країни «Охматдит».
«Російські військові ранком понеділка 8 липня завдали груповий удар по українських об'єктах військової промисловості та авіабазах ЗСУ, повідомив телеграм-канал Міноборони РФ».
Посилаючись на українські тг-канали та жителів міста, пропагандисти заявили про удари по аеропорту «Жуляни», заводу «Артем» та «по прихованому штабу центру прийняття рішень силовиків (СБУ)».(«Аргументы и Факты»).
Тоді у Шевченківському районі через ракетний удар під зруйнованими під’їздами загинуло 13 українців. Серед загиблих 10-річний каратист Максим Симанюк з мамою та сестрою.
«Я не знаю, чи дивляться ті, хто приймає рішення, націлює і випускає ракети, потім новини. Не їхні брехливі про «поражени воєнниє об'єкти», а справжні, з наслідками їхніх дій. Навряд, бо для цього треба мати совість і сумління, яких у наших ворогів немає.[...]
Щоб 10-річний Максимчик Симанюк, його на рік молодша сестричка Настя, мама, яку витягли з-під завалів ще живою і перш ніж знепритомніти вона просила врятувати двох її дітей, приходили до них навіть у снах», — написала Ліна», — цитують «Texty.org.ua» Ліну Тесленко, співробітницю Національного музею Голодомору-геноциду, донька якої була однокласницею загиблого хлопчика.
У ніч на 4 вересня російські війська завдали удару по Львову дронами та ракетами.
Як писали пропагандисти, удари по місту Львів були спрямовані на знищення транспортної інфраструктури. Пропагандисти впевнено заявили про важливість виявленої цілі через приліт туди відразу двох «Кинджалів». При цьому провину за обстріл житлових будинків переклали на українську ППО.
«У Львові українські сили ППО не втримались від обстрілу власної території. Одна з зенітних ракет ЗСУ підірвалась у повітрі над міськими кварталами».
Удар припав на історичну частину міста. Тоді у власному будинку загинула родина Базилевичів: мама Євгенія і троє доньок: Ярина, Дарина та Емілія. Вижив лише батько Ярослав.
«У центрі Європи Росія винищує українців цілими сім’ями. Росіяни вбивають наших дітей, наше майбутнє. Я не знаю, якими словами підтримати батька Ярослава. Сьогодні ми всі з вами. Щирі співчуття і світла пам’ять», — цитує мера Андрія Садового «UAPP».
«Львів. 5 ранку. 50 км до країн НАТО. Сотні — від передової. Ярослав [...] втратив всю свою родину, включно з дружиною Євгенією та їхніми трьома доньками — Яриною, Дариною, Емілією. Він бився з поліцією та намагався повернутися до своєї зруйнованої квартири. Кілька чоловіків тримали його, аби зупинити.
Чому сьогодні вранці Росія вбила сім'ю Ярослава та інших мирних семи жителів? Чи бути українцем дорівнює бути мішенню для Росії? О боже! Так. Давайте випустимо наші супер мега сучасні аеробалістичні ракети «Кинджал» у бік дітей, що сплять у своїх ліжечках. Давайте їх вб’ємо. Ось чим треба пишатися. Ось що значить бути росіянами», — написав у своєму інстаграмі фотожурналіст Сергій Коровайний, який того ранку документував наслідки російського удару по Львову.
25 жовтня 2024 року ввечері російські ударні БПЛА атакували Київ, поціливши у багатоповерхівку в Солом'янському районі та вбивши 14-річну дівчину.
«З 25-поверхового будинку на київській Солом’янці, де в результаті попадання української ППО загорілись верхні поверхи, евакуювали біля ста мешканців. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко».
Це відверта дезінформація від російської пропаганди.
Мер Києва дійсно повідомляв про евакуацію з будинку — решту пропагандисти вигадали самі.
Це була 16-та атака на столицю у жовтні, яка тривала понад 7 годин.
Сумщина постійно перебуває під ворожим вогнем. Російські пропагандисти поширюють наративи, що Сумщина не потрібна українському керівництву. Мовляв, «Сумська область не виконала план з мобілізації, не доплатила податків у бюджет і не піддалась русофобській пропаганді. Саме тому звідси був наступ на Курщину. Якщо ЗС РФ створять на Сумщині буферну зону безпеки, Суми буде не шкода київському режиму». («Аргументы и Факты»).
Росіяни заявляють про влучання в пункти дислокації військових, склади зі зброєю та енергетичні об'єкти. Однак все більше ми спостерігаємо зафіксовані влучання в житлові будинки та гуртожитки зі смертельними наслідками для сум’ян.
22 жовтня в Сумах ударний безпілотник вбив 14-річну школярку Анну Кушнарьову разом з мамою та тіткою.
А в ніч на 19 листопада від удару безпілотників по гуртожитку в Глухові загинуло 12 людей, серед них ціла родина: 43-річна жінка Тетяна Чала та двоє її синів — 7-річний Нікіта й 21-річний Василь.
«Нагадаємо, що удари по Сумській області та обласному центру завдаються регулярно. Недавно російські ракети вразили корпус одного з місцевих інститутів. Студентів там давно немає, зате повно бойовиків ЗСУ. Це ті, кого вивели на ротацію з Курської області, та нові підрозділи з мобілізованих. Розміщувати їх немає де, тому вони використовують пусті гуртожитки, які перетворюють на казарми. Суми вже фактично у воєнному стані, місто заповнене українськими націоналістами».
17 листопада внаслідок удару російською балістичною ракетою по багатоквартирному будинку в Сумах загинуло 10 людей, серед них двоє дітей: 9-річний Ілля та 14-річна Анастасія.
«Росія 2 дні тому атакувала житловий район Сум балістичними ракетами. Сьогодні місце ще повне комунальників та рятувальників, які прибирають та документують пошкодження.
17 листопада росіяни вбили 12 людей, двоє з них — діти. 84 мешканці були поранені.
18 листопада [...] 12 людей, включно з матір'ю та дітьми були вбиті російськими дронами у Глухові, на батьківщині моєї дружини. Тисяча днів скорботи», — прокоментував Сергій Коровайний свій знімок з міста Суми.
7 листопада Росія завдала 6 авіаударів по Запоріжжю та району, вбивши 10 людей, серед них — півторарічного Адама, його 27-річну маму Софію, та молоде подружжя.
Того дня Росія звітувала про удар по підприємству «Мотор Січ».
«По одному з великих авіапідприємств України «Мотор Січ» був завданий удар. За деякими даними, там збирали бойові безпілотники та тренували операторів ЗСУ.
Україна намагається приховати масштаб руйнувань та втрат, повідомляє РИА Новости. Місцева влада заявила з місць про 6 убитих та більш ніж 20 поранених. Накрили виробничий цех на території заводу».
Від квартири залишилась одна пом’ята світлина загиблих мами та дитини.
Про вбивства сімей з Одеси, Кривого Рогу, трагічний День Святого Миколая в Запоріжжі пропаганда мовчала. Однак ці та інші криваві злочини російської армії задокументовані й чекають на встановлення справедливості.
З погляду росіян свята — не привід влаштовувати перемир'я, навпаки саме час посилити атаки на цивільних.
Минулий 2023 рік українці проводжали під масованими обстрілами російської армії з усіх видів озброєння.
Багатоповерхівки та приватні будинки, пологові, торгові центри, музей, університет, школи, життя людей у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Запоріжжі стали ціллю російської армії.
Тоді обстріли на новорічні свята Росія називала «ударом відплати за терористичну атаку на Білгород та Донецьк», яку нібито влаштував київський режим з підтримкою спецслужб західних країн.
«Високоточним ракетним ударом по колишньому готельному комплексу «Харків Палас» знищені представники ГУР та ЗСУ, які брали участь в плануванні та виконанні теракту в Білгороді».
«Це фактично явка з повинною, визнання чергових воєнних злочинів РФ проти українського цивільного населення та українських міст. Жоден військовий обʼєкт не уражений. Росія навмисне обирала цивільні обʼєкти, щоб завдати якнайбільше уражень цивільної інфраструктури та жертв серед цивільного населення. Жоден працівник Головного управління розвідки України, спецпідрозділу ГУР МО «Кракен» не поранений», — цитує представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова «Суспільне Харків».
В новорічну ніч та перші дні нового 2024 року масові атаки російської армії по території України продовжились.
«Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова прокоментувала обстріл Донецька українськими військами в новорічну ніч, в результаті якого загинули мирні жителі.
Вогонь знову вівся по цивільних об'єктах. Є загиблі та поранені. Так могли вчинити тільки терористичні звірі, — написала вона у своєму телеграм-каналі».
«Новий рік почався з масованих ракетних обстрілів. Стільки кинджалів за раз на Київ не летіло, наче, за весь час великої війни.
Ми прокинулись від вибухів. Багатоповерхівка, яка постраждала, знаходиться в 3 км від нашої квартири. Підіймаючийся дим пожежі було видно просто з вікон. Тремтіло скло від вибухів, тремтів наш собака. Та й ми самі, якщо чесно.
Біля будівлі — величезна вирва. На місці працюють наші герої ДСНС. Рятують всіх: і людей, і тварин. До цього неможливо бути готовим. Навіть, якщо у твоїй країні вже майже два роки повномасштабна війна, це завжди наче вперше», — написав Костянтин у своєму інстаграмі.
«У січні 2024 року Моніторингова місія ООН задокументувала 641 випадок вбивства або поранення серед цивільних осіб унаслідок бойових дій, зокрема російських обстрілів. Ідеться про 158 загиблих і 483 поранених», — передає «Новинарня».
Минув ще один рік терору. Напередодні Різдвяних свят рано-вранці 20 грудня 2024 року Росія обстріляла Київ п’ятьма балістичними ракетами. Всі ракети було збито, уламки впали в центрі столиці, завдавши значних руйнувань, зачепивши Костел святого Миколая та вбивши людину.
Росія відзвітувала, що ракетний удар був відповіддю на атаку західними ракетами по Ростовській області, мовляв, цілями були ППО, конструкторське бюро, управління СБУ. Всі об'єкти уражені. І додала:
«По Києву не просто так прилетіло в район ТЦ «Торонто».
Там знаходиться так званий «центр операцій по боротьбі з тероризмом», а фактично — це центр організації терористичних операцій».
«4 дні до Різдва. Країна-терорист продовжує вбивати мирних людей та бити по цивільній інфраструктурі міста. Війна не просто продовжується, а стає страшнішою щодня», — прокоментували Ліберови свій знімок в інстаграмі.
«Різдвяні іграшки та ялинки на землі, пошкоджена прекрасна католицька церква. Я бачив мертве тіло бідного чоловіка на тротуарі. 7 ранку, мабуть, проходив повз, йшов на роботу тощо. Не можу перестати думати про це. Ніякого Різдва, поки існує Росія. Росія продовжує вбивати нас і не має наміру зупинятись», — написав Сергій Коровайний у своєму інстаграму.
Того ж дня на сайті BBC News вийшла стаття під назвою «П'ятеро людей загинули внаслідок удару по російському Курську після смертоносного ракетного обстрілу Києва». Автор розповідає про наслідки обстрілів Рильська та Києва в одному матеріалі. Головним до статті обрали фото українців посеред Києва, що палає після російського обстрілу. Про це повідомила у фейсбук ініціатива «По той бік новин».
Автор світлини — фотограф видання «Телеграф» Ян Доброносов.
Фактчекери інформаційного проєкту кажуть, що схожі публікації вийшли й в інших західних виданнях. До того ж це не вперше західні медіа маніпулюють свідомістю своїх читачів щодо війни в Україні, використовуючи знімки українських фотодокументалістів.
«Такі редакторські рішення зміщують емоційний акцент, викликаючи гіперболізоване співчуття до росіян, тоді як українські трагедії сприймаються як рутина.
Подібні маніпуляції впливають на формування громадської думки англомовної аудиторії, яка через емоційні заголовки та фото може неправильно трактувати ролі агресора та жертви у війні, що ще більше ускладнює боротьбу України за підтримку в світі», — йдеться у повідомленні.
Поки весь світ стривожено спостерігає за «апокаліптичними картинками» з обстріляних українських міст, українці продовжують боротьбу за свободу усієї Європи, гасять пекельні пожежі, рятують життя, фіксують російські злочини, щоб доносити світові правду про цю війну.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.png)
