Росія окупувала українські території ще у 2014 році. На третій рік повномасштабної війни в руках росіян ще залишається значна частина українських земель. Частково окуповані п’ять областей України та півострів Крим, серед них — великі портові міста й критична інфраструктура.
«Росіяни ніколи не приходять з пустими руками. Тільки в них — не мечі, а ті самі орала, якими й буде зорана давно занедбана та всохла земля, котру десятки років не удобрювали.
Так що прихід росіян — це не кара, а благодіяння».
За часів повномасштабного вторгнення після звільнення територій від загарбницької армії слово «окупація» для українців тепер не просто слово з вікіпедії.
2024 рік відзначився значним просуванням та захопленням населених пунктів російської армії на Донеччині.
На тлі збільшення розмов про ймовірні перемовини, мирні плани та сценарії закінчення війни просування росіян стає темою для маніпуляцій ворожої пропаганди. Цим вони намагаються підживлювати конфлікти всередині України.
«Противник реалізує комплексну стратегію виснаження України — поєднанням воєнних (дії на фронті й удари в тил) і невоєнних інструментів (інформаційні кампанії) підірвати волю до подальшого спротиву», — цитує аналітика Миколу Белескова «Детектор Медіа».
На Донеччині окупанти намагаються захопити чимбільше територій, зробити прорив на півдні та вийти на кордон з Дніпропетровською областю.
Лякати українців наступом і посилити обстріли — тактика росіян, яка має змусити до капітуляції.
21 листопада 2024 року російська армія застосувала по Україні новий вид озброєння. Росія вустами свого президента назвала цей обстріл «випробуванням в бойових умовах». Як повідомив Центр стратегічних комунікацій ЗСУ, Україна стала першою країною світу, проти якої застосували міжконтинентальну балістичну ракету. Повітряні сили України повідомляли, що ракета «Орєшнік» полетіла на Дніпро разом з іншими ракетами.
«Володимир Путін заявив, що Росія вдарила по українському заводу «Южмаш» в Дніпрі балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні, пише агенція ТАРС».
Британська агенція Reuters цитуючи Путіна написала, що цей удар «попередження Заходу проти підтримки військових зусиль України».
«Одне з джерел повідомило, що ракета несла фіктивні боєголовки, і описало завдані збитки як «досить незначні», — пише Reuters.
Як пише BBC News, ракета була оснащена шістьма боєголовками, кожна з яких мала шість суббоєприпасів. Вона спричинила вибухи, що тривали три години. Це підтвердилось відеозаписом удару.
Видання зазначає, що зона ураження цієї ракети — майже вся Європа, до того ж вона здатна подолати будь-які наявні сучасні системи ППО.
Російська влада заявила, що випробування ракети триватимуть, «в тому числі в бойових умовах».
«Звісно, від цього російський агресор не став менш небезпечним, але він програв черговий бій на інформаційному полі. Росіяни не врахували резистентності українців, підтримуваної почуттям гумору і загартованої, зокрема, їхніми ж ракетами та вимахуванням ядерною палицею, до якого Москва повертається знову і знову з маніакальною наполегливістю», — написав Інститут масової інформації.
Маємо пам'ятати, що російська армія щодня обстрілює територію України ракетами, здатними нести ядерні боєголовки.
Якщо відмотати майже два роки назад, у тому ж таки Дніпрі 14 січня внаслідок російського ракетного удару ракетами Х-22 по багатоповерхівці 46 людей загинуло, а 79 травмовано.
«Російська ракета, запущена по об'єкту енергетичної інфраструктури, була підбита силами ППО України. Оскільки встановлення ППО порушувало норми міжнародного права, про яке ви всі так дбаєте, розміщена в житловому кварталі, підбита ракета впала на житловий будинок», — зазначив в ході засідання (ООН — ред.) Небензя».
«Так було в Кременчуці та Дніпрі, українські ракети, що не досягли цілі, залітали в Польщу та Молдову», — підкреслив Небензя».
«Як пише проєкт «НотаЄнота», за словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, запуск ракети над Дніпром відбувався з бомбардувальника дальньої дії Ту-22М3 з Курської області та Азовського моря. Загалом було 5 пусків таких ракет. Х-22 називають «убивцею авіаносців». Ракета бойовою частиною 950 кілограмів може оснащуватись ядерною боєголовкою. Вона призначена для знищення авіаносних груп у морі. Такі ракети не застосовують у містах, проте саме її Росія запустила над Дніпром», — повідомляє «Детектор медіа». — «На ситуацію ще раз зреагували й у командуванні Повітряних сил України й повідомили, що радіолокаційні засоби виявили приблизне місце запуску, висоту, швидкість польоту. «Жодних сумнівів, що це була саме ракета Х-22 — немає. У Збройних силах України немає вогневих засобів, здатних збивати цей тип ракет», — заявили у відомстві».
Росія — диктаторська держава, що не може існувати без війни та захоплення чужих територій.
Третій рік окупанти тримають в заручниках найбільшу атомну станцію Європи ЗАЕС та місто Енергодар.
Тільки за листопад через обстріли з боку російської армії ЗАЕС тричі втрачала живлення.
Російська армія перетворила станцію на військову базу та інструмент ядерного шантажу. Натомість російська влада та рупори Кремля, призначені керувати ЗАЕС в окупації, звинувачують українську владу та ЗСУ в ядерному тероризмі.
«Терористи у Києві під керівництвом колективного Заходу знищили свою країну, занапастили народ України, підірвали світову енергетичну та продовольчу безпеку, тепер вони взялись за ядерний терор континенту», — написала Захарова в телеграмі».
Пропагандисти називають інспекторів МАГАТЕ, які перебувають на території ЗАЕС, ймовірними шпигунами, а військових РФ на території станції «особовим складом Росгвардії, що забезпечує безпеку на станції».
Із захопленого Енергодара через річку під постійним російським обстрілом перебуває місто Нікополь та район.
«Сьогодні російські війська використовують Запорізьку атомну електростанцію як щит та інструмент провокацій: ворог щодня тероризує місто Нікополь з території АЕС, користуючись тим, що ЗСУ не можуть відповісти, адже відповідний удар може призвести до другого Чорнобиля», — написали Ліберови у своєму інстаграмі.
Російські пропагандисти, говорячи про «ядерний тероризм української влади», згадують ще один об'єкт на території Запорізької області, а саме ДніпроГЕС, яку вони обстріляли під час масованої ракетної атаки по Україні 22 березня 2024 року. Пропагандисти поширюють повідомлення, що нібито ЗСУ під керівництвом української влади вже давно замінували ГЕС. Її планують підірвати, коли росіяни зайдуть у місто.
Ці фейкові заяви повертають нас до трагічних подій червня 2023 року, коли окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, спричинивши техногенну катастрофу.
«В ніч на 6 червня київський режим пішов на незбагненний злочин — підрив дамби Каховської ГЕС», — підкреслив дипломат (Небензя — ред.)».
Команда OSINT-агенції «Molfar» провівши дослідження зʼясувала, що до підриву Каховської дамби причетна російська армія, ймовірно, перший мотострілецький батальйон у складі 205 ОМСБр 49 загальновійськової армії Південного воєнного округу Ставропольського краю. Також вони спростували версію пропаганди, що дамбу зруйнували ЗСУ, вдаривши з РСЗВ «Вільха», адже зруйнована частина греблі 200 м, що теоретично неможливо зробити бойовою частиною 250 кг.
«Затоплення Каховської ГЕС сталося через те, що росіяни з перших днів повномасштабного вторгнення окупували її й саме вони мали до неї безперебійний доступ. Потім вони її замінували, після чого — навмисне збільшити тиск води, що призвело до руйнування греблі і її опор. І як наслідок — зруйнували греблю ГЕС. Російське керівництво знало про планування теракту й наближення катастрофи й підготувало собі законодавче підґрунтя. Чому для росіян вигідний підрив греблі — сповільнення наступу ЗСУ — говорили самі окупаційні військові кореспонденти. ГУР у жовтні вказували, що мінування було проведене ще у квітні 2022 року, а в жовтні також замінували шлюзи та опори ГЕС, а на самій греблі були розташовані вантажівки з вибухівкою», — висновує «Molfar».
Щобільше, російська армія відкривала вогонь по місцях евакуації.
«Чесно кажучи, ми цього не очікували. Мене вразила максимальна нелюдяність нашого ворога. Мало того, що росіяни затопили місто і здійснили один з найбільших екоцидів за останні десятиріччя, так вони ще й продовжують обстрілювати мирне населення. Тоді прилетіло в житловий квартал. Люди кричали. На щастя, ніхто не постраждав, але ситуація була дуже напружена», — сказав UAPP Костянтин Ліберов, який також фіксував наслідки підриву в Херсоні.
«Коли вже всі поїхали, вода відійшла — і люди сам на сам залишися з цією бідою. Ми побачили реальні масштаби катастрофи. Тисячі сімей лишилися без домівок. Люди казали нам: «Росіяни не добили нас, то затопили». Але у такий важливий момент часто вони мені казали: «Ми все одно з цим впораємося, якби тільки вони сюди не повернулися. Бо під час окупації було гірше». Люди хотіли жити в Україні, господарювати на своїй землі. Цінність свободи для цих людей, для нас усіх — життєво необхідна», — цитує Івана Антипенка UAPP.
Поки такі об'єкти, як Каховська ГЕС та ЗАЕС, залишаються під окупацією країни, яка щодня порушує норми міжнародного права, реальна загроза нависає не тільки над Україною, а й над усією Європою.
Щоб виправдати так звану «спецоперацію» та бажання захопити східні й південні регіони, пропаганда активно розкручує тему «Новоросії», декларуючи: Україна — штучна країна.
«Якщо вам заважають пам’ятники, якщо вам заважає мова, якщо вам заважає історія, якщо вам заважають назви міст і вулиць, якщо вас не влаштовують люди, котрі знаходяться поруч з вами, це означає, що ви будуєте свою державу на чужій території».
«У квітні 2014 року під час «Прямої лінії» Володимир Путін вперше заговорив про Новоросію, точніше — про її історичне коріння. Виступ Путіна вибудовувався на двох тезах: по-перше, Новоросія — це історична назва Сходу і Півдня України, з переважною більшістю етнічного російського населення; по-друге, ці території, як заявляє Путін, були незаконно передані більшовиками Українській РСР в 1920-х роках, — пише «Громадське радіо». — Оксана Популях каже, що як не хотілося Путіну, поняття «Новоросія» не має ніякого національного сенсу. Це лише химерна назва території, що характеризує російську експансіоністську політику. Російська пропаганда активно використовує термін «Новоросія», аби легітимізувати їхню сучасну окупацію півдня України. Його активно почали використовувати з 2014 року».
Російські пропагандисти закликають мешканців Запоріжжя та області евакуюватись, бо російська армія готується захопити всю Донецьку та Запорізьку області. Для посилення психологічного тиску на Запоріжжя полетіли модернізовані КАБи.
«Ми будемо звільняти Запоріжжя, це зрозуміло. Запорізька область — частина РФ згідно з результатами референдуму та рішення більшості громадян, що проживають на цій території».
«Слідом за Запоріжжям, на думку експерта, прийде черга причорноморських територій: Херсон, Миколаїв, Одеса. Після того, як Київ втратить вихід до Чорного моря та дунайських портів, його доля буде вирішена».
«…місто Миколаїв, яке стало переломним моментом для російського південного наступу. Якби місто впало в перші тижні повномасштабного вторгнення, дорога до центральної України, а також такий бажаний шлях до Одеси був би відкритий для жорстокого вторгнення Росії. Для України місто та його мешканці є символом непохитного спротиву та самопожертви», — написав Саша Маслов у своєму інстаграмі.
«Президент Росії Володимир Путін заявив, що Одеса — це російське місто, всі про це знають.
Одеса — взагалі російське місто, ми знаємо про це, але понавигадували історичної нісенітниці, а ми після розпаду СРСР з цим змирилися, — сказав він під час щорічної пресконференції».
Після виходу РФ із зернової угоди російські війська збільшили кількість обстрілів півдня України: намагалися знищити портову інфраструктуру, обстрілюючи її з окупованого Криму, який за роки анексії перетворили на базу для ударів по півдню України.
Росія виправдовує удари по Одесі та Миколаєву стверджуючи, що в порти прибувають кораблі з натівською зброєю. Також Росія поширює фейки про «нелегальні масові перевезення натівської зброї в цивільних кораблях, яку ховають в паливі та зерні».
«В Одесі “Іскандером” накрили суховантаж з боєприпасами. Суховантаж Optima під прапором Палау став ціллю російських розвідників, після того, як вони виявили вивантаження з нього боєприпасів».
Вважаючи Одесу російським містом, росіяни не забувають регулярно обстрілювати місто.
Вночі 23 липня російські війська здійснили масовану атаку на територію Одеси та області, випустивши 19 ракет. Пошкоджень зазнав історичний центр Одеси, що під охороною ЮНЕСКО. Російська армія пошкодила відразу 25 пам’яток архітектури, зокрема Спасо-Преображенський кафедральний собор, показавши світу, що їхнє показне православ'я — це насправді не про релігію.
«Ймовірною причиною руйнування храму в Одесі стало падіння української зенітної ракети в результаті безграмотних дій операторів ППО. Про це повідомили в Міноборони РФ».
«Сильно постраждав Спасо-Преображенський, який, здається, у 2010 році хрестив Московський патріарх Кирило. Той самий, який зараз благословляє приступну загарбницьку війну. Втім, росіяни в черговий раз довели, що в них немає нічого святого», — написали одесити Ліберови у своєму інстаграмі.
Просуваючись на Донбасі, російська армія залишає позаду спустошені міста. Україна вже втратила багато фортець на Донеччині та Луганщині, перетворюючи їх на міста-привиди.
«Ми бачимо на прикладі Криму та Донеччини, що в людей, які споживали російські новини, було викривлене уявлення про те, що із собою несе Росія і взагалі чим вона є», — цитує співзасновника StopFake Руслана Дейниченка «Ukraïner».
Ворожа пропаганда традиційно віддзеркалює власні злочини, звинувачуючи Україну у всіх гріхах. Мовляв, «Київ з 2014 року цілеспрямовано знищує промисловість Донбасу». («Аргументы и Факты»).
Пропаганда розповідає «нібито під Покровськом за наказом Зеленського знищать останні запаси коксівного вугілля, тільки б вони не дістались справжнім господарям — жителям Донбасу». («Аргументы и Факты»).
«Курахове без перебільшень — новий Бахмут». [...] Обабіч дороги лежать спалені автівки з тілами місцевих, які намагалися вирватися з міста», — каже в інтерв'ю UAPP Антон Штука, описуючи складну ситуацію в місті.
«Колись густий величний ліс — тепер нагромадження мертвих розбитих вщент стовбурів, яких зовсім скоро не залишиться також. Ліс, в якому ніколи не буває тихо, і кожен почутий звук може стати останнім», — підписав фотографію Костянтин Ліберов.
Росія ніколи не визнавала жодного злочину, скоєного проти цивільного населення. В Маріуполі, що з початку великої війни окупований росіянами, люди гинули від обстрілів та від нелюдських умов, які створила блокада міста.
Один з кривавих терактів російської армії — бомбардування пологового будинку в Маріуполі. Заради відбілення російська влада наводить свідчення Маріанни Вишемірської з Маріуполя. Дівчина вижила під час бомбардування пологового, згодом переїхала до Росії, де поширює ворожу пропаганду.
«Згідно з розслідуванням, в березні ЗСУ та добровольчі націоналістичні батальйони обстрілювали будівлю пологового будинку на вулиці Пашковського, б. 36. Опісля вони розмістили там техніку та важке озброєння, взяли в полон та утримували в приміщенні не менше 100 осіб, в тому числі й приблизно 40 дітей. У відомстві заявили, що українські військові використовували цивільне населення як живий щит».
«Якби журналісти Associated Press не залишилися в оточеному Маріуполі в березні 2022-го, ризикуючи своїми життями разом із медиками, військовими, поліцією, іншими людьми, то світ би не отримав достовірних фактів звірства російської армії в цьому місті. Або цих фактів було б значно менше і вони б не пролунали так гучно», — сказав Іван Антипенко в інтерв'ю UAPP.
Мстислав Чернов разом із колегами з Associated Press у березні 2022 року були єдиними, хто 20 днів документував злочини російської армії в обложеному Маріуполі. Відзняті кадри лягли в основу документальної стрічки «20 днів у Маріуполі». Ця стрічка отримала «Оскар» як найкращий повнометражний документальний фільм.
Всі ці злочини — обличчя російського вторгнення на українську землю. Ми не знаємо майбутнього, але точно знаємо, що немає майбутнього там, куди приходить «рускій мір». А ще знаємо, що українці героїчно творять майбутнє, творять історію. Та документують її.
Раніше Українська асоціація професійних фотографів вже писала про те, як Росія намагається через обстріли та пропаганду спустошити Харків.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредактор: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Росія окупувала українські території ще у 2014 році. На третій рік повномасштабної війни в руках росіян ще залишається значна частина українських земель. Частково окуповані п’ять областей України та півострів Крим, серед них — великі портові міста й критична інфраструктура.
«Росіяни ніколи не приходять з пустими руками. Тільки в них — не мечі, а ті самі орала, якими й буде зорана давно занедбана та всохла земля, котру десятки років не удобрювали.
Так що прихід росіян — це не кара, а благодіяння».
За часів повномасштабного вторгнення після звільнення територій від загарбницької армії слово «окупація» для українців тепер не просто слово з вікіпедії.
2024 рік відзначився значним просуванням та захопленням населених пунктів російської армії на Донеччині.
На тлі збільшення розмов про ймовірні перемовини, мирні плани та сценарії закінчення війни просування росіян стає темою для маніпуляцій ворожої пропаганди. Цим вони намагаються підживлювати конфлікти всередині України.
«Противник реалізує комплексну стратегію виснаження України — поєднанням воєнних (дії на фронті й удари в тил) і невоєнних інструментів (інформаційні кампанії) підірвати волю до подальшого спротиву», — цитує аналітика Миколу Белескова «Детектор Медіа».
На Донеччині окупанти намагаються захопити чимбільше територій, зробити прорив на півдні та вийти на кордон з Дніпропетровською областю.
Лякати українців наступом і посилити обстріли — тактика росіян, яка має змусити до капітуляції.
21 листопада 2024 року російська армія застосувала по Україні новий вид озброєння. Росія вустами свого президента назвала цей обстріл «випробуванням в бойових умовах». Як повідомив Центр стратегічних комунікацій ЗСУ, Україна стала першою країною світу, проти якої застосували міжконтинентальну балістичну ракету. Повітряні сили України повідомляли, що ракета «Орєшнік» полетіла на Дніпро разом з іншими ракетами.
«Володимир Путін заявив, що Росія вдарила по українському заводу «Южмаш» в Дніпрі балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні, пише агенція ТАРС».
Британська агенція Reuters цитуючи Путіна написала, що цей удар «попередження Заходу проти підтримки військових зусиль України».
«Одне з джерел повідомило, що ракета несла фіктивні боєголовки, і описало завдані збитки як «досить незначні», — пише Reuters.
Як пише BBC News, ракета була оснащена шістьма боєголовками, кожна з яких мала шість суббоєприпасів. Вона спричинила вибухи, що тривали три години. Це підтвердилось відеозаписом удару.
Видання зазначає, що зона ураження цієї ракети — майже вся Європа, до того ж вона здатна подолати будь-які наявні сучасні системи ППО.
Російська влада заявила, що випробування ракети триватимуть, «в тому числі в бойових умовах».
«Звісно, від цього російський агресор не став менш небезпечним, але він програв черговий бій на інформаційному полі. Росіяни не врахували резистентності українців, підтримуваної почуттям гумору і загартованої, зокрема, їхніми ж ракетами та вимахуванням ядерною палицею, до якого Москва повертається знову і знову з маніакальною наполегливістю», — написав Інститут масової інформації.
Маємо пам'ятати, що російська армія щодня обстрілює територію України ракетами, здатними нести ядерні боєголовки.
Якщо відмотати майже два роки назад, у тому ж таки Дніпрі 14 січня внаслідок російського ракетного удару ракетами Х-22 по багатоповерхівці 46 людей загинуло, а 79 травмовано.
«Російська ракета, запущена по об'єкту енергетичної інфраструктури, була підбита силами ППО України. Оскільки встановлення ППО порушувало норми міжнародного права, про яке ви всі так дбаєте, розміщена в житловому кварталі, підбита ракета впала на житловий будинок», — зазначив в ході засідання (ООН — ред.) Небензя».
«Так було в Кременчуці та Дніпрі, українські ракети, що не досягли цілі, залітали в Польщу та Молдову», — підкреслив Небензя».
«Як пише проєкт «НотаЄнота», за словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, запуск ракети над Дніпром відбувався з бомбардувальника дальньої дії Ту-22М3 з Курської області та Азовського моря. Загалом було 5 пусків таких ракет. Х-22 називають «убивцею авіаносців». Ракета бойовою частиною 950 кілограмів може оснащуватись ядерною боєголовкою. Вона призначена для знищення авіаносних груп у морі. Такі ракети не застосовують у містах, проте саме її Росія запустила над Дніпром», — повідомляє «Детектор медіа». — «На ситуацію ще раз зреагували й у командуванні Повітряних сил України й повідомили, що радіолокаційні засоби виявили приблизне місце запуску, висоту, швидкість польоту. «Жодних сумнівів, що це була саме ракета Х-22 — немає. У Збройних силах України немає вогневих засобів, здатних збивати цей тип ракет», — заявили у відомстві».
Росія — диктаторська держава, що не може існувати без війни та захоплення чужих територій.
Третій рік окупанти тримають в заручниках найбільшу атомну станцію Європи ЗАЕС та місто Енергодар.
Тільки за листопад через обстріли з боку російської армії ЗАЕС тричі втрачала живлення.
Російська армія перетворила станцію на військову базу та інструмент ядерного шантажу. Натомість російська влада та рупори Кремля, призначені керувати ЗАЕС в окупації, звинувачують українську владу та ЗСУ в ядерному тероризмі.
«Терористи у Києві під керівництвом колективного Заходу знищили свою країну, занапастили народ України, підірвали світову енергетичну та продовольчу безпеку, тепер вони взялись за ядерний терор континенту», — написала Захарова в телеграмі».
Пропагандисти називають інспекторів МАГАТЕ, які перебувають на території ЗАЕС, ймовірними шпигунами, а військових РФ на території станції «особовим складом Росгвардії, що забезпечує безпеку на станції».
Із захопленого Енергодара через річку під постійним російським обстрілом перебуває місто Нікополь та район.
«Сьогодні російські війська використовують Запорізьку атомну електростанцію як щит та інструмент провокацій: ворог щодня тероризує місто Нікополь з території АЕС, користуючись тим, що ЗСУ не можуть відповісти, адже відповідний удар може призвести до другого Чорнобиля», — написали Ліберови у своєму інстаграмі.
Російські пропагандисти, говорячи про «ядерний тероризм української влади», згадують ще один об'єкт на території Запорізької області, а саме ДніпроГЕС, яку вони обстріляли під час масованої ракетної атаки по Україні 22 березня 2024 року. Пропагандисти поширюють повідомлення, що нібито ЗСУ під керівництвом української влади вже давно замінували ГЕС. Її планують підірвати, коли росіяни зайдуть у місто.
Ці фейкові заяви повертають нас до трагічних подій червня 2023 року, коли окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, спричинивши техногенну катастрофу.
«В ніч на 6 червня київський режим пішов на незбагненний злочин — підрив дамби Каховської ГЕС», — підкреслив дипломат (Небензя — ред.)».
Команда OSINT-агенції «Molfar» провівши дослідження зʼясувала, що до підриву Каховської дамби причетна російська армія, ймовірно, перший мотострілецький батальйон у складі 205 ОМСБр 49 загальновійськової армії Південного воєнного округу Ставропольського краю. Також вони спростували версію пропаганди, що дамбу зруйнували ЗСУ, вдаривши з РСЗВ «Вільха», адже зруйнована частина греблі 200 м, що теоретично неможливо зробити бойовою частиною 250 кг.
«Затоплення Каховської ГЕС сталося через те, що росіяни з перших днів повномасштабного вторгнення окупували її й саме вони мали до неї безперебійний доступ. Потім вони її замінували, після чого — навмисне збільшити тиск води, що призвело до руйнування греблі і її опор. І як наслідок — зруйнували греблю ГЕС. Російське керівництво знало про планування теракту й наближення катастрофи й підготувало собі законодавче підґрунтя. Чому для росіян вигідний підрив греблі — сповільнення наступу ЗСУ — говорили самі окупаційні військові кореспонденти. ГУР у жовтні вказували, що мінування було проведене ще у квітні 2022 року, а в жовтні також замінували шлюзи та опори ГЕС, а на самій греблі були розташовані вантажівки з вибухівкою», — висновує «Molfar».
Щобільше, російська армія відкривала вогонь по місцях евакуації.
«Чесно кажучи, ми цього не очікували. Мене вразила максимальна нелюдяність нашого ворога. Мало того, що росіяни затопили місто і здійснили один з найбільших екоцидів за останні десятиріччя, так вони ще й продовжують обстрілювати мирне населення. Тоді прилетіло в житловий квартал. Люди кричали. На щастя, ніхто не постраждав, але ситуація була дуже напружена», — сказав UAPP Костянтин Ліберов, який також фіксував наслідки підриву в Херсоні.
«Коли вже всі поїхали, вода відійшла — і люди сам на сам залишися з цією бідою. Ми побачили реальні масштаби катастрофи. Тисячі сімей лишилися без домівок. Люди казали нам: «Росіяни не добили нас, то затопили». Але у такий важливий момент часто вони мені казали: «Ми все одно з цим впораємося, якби тільки вони сюди не повернулися. Бо під час окупації було гірше». Люди хотіли жити в Україні, господарювати на своїй землі. Цінність свободи для цих людей, для нас усіх — життєво необхідна», — цитує Івана Антипенка UAPP.
Поки такі об'єкти, як Каховська ГЕС та ЗАЕС, залишаються під окупацією країни, яка щодня порушує норми міжнародного права, реальна загроза нависає не тільки над Україною, а й над усією Європою.
Щоб виправдати так звану «спецоперацію» та бажання захопити східні й південні регіони, пропаганда активно розкручує тему «Новоросії», декларуючи: Україна — штучна країна.
«Якщо вам заважають пам’ятники, якщо вам заважає мова, якщо вам заважає історія, якщо вам заважають назви міст і вулиць, якщо вас не влаштовують люди, котрі знаходяться поруч з вами, це означає, що ви будуєте свою державу на чужій території».
«У квітні 2014 року під час «Прямої лінії» Володимир Путін вперше заговорив про Новоросію, точніше — про її історичне коріння. Виступ Путіна вибудовувався на двох тезах: по-перше, Новоросія — це історична назва Сходу і Півдня України, з переважною більшістю етнічного російського населення; по-друге, ці території, як заявляє Путін, були незаконно передані більшовиками Українській РСР в 1920-х роках, — пише «Громадське радіо». — Оксана Популях каже, що як не хотілося Путіну, поняття «Новоросія» не має ніякого національного сенсу. Це лише химерна назва території, що характеризує російську експансіоністську політику. Російська пропаганда активно використовує термін «Новоросія», аби легітимізувати їхню сучасну окупацію півдня України. Його активно почали використовувати з 2014 року».
Російські пропагандисти закликають мешканців Запоріжжя та області евакуюватись, бо російська армія готується захопити всю Донецьку та Запорізьку області. Для посилення психологічного тиску на Запоріжжя полетіли модернізовані КАБи.
«Ми будемо звільняти Запоріжжя, це зрозуміло. Запорізька область — частина РФ згідно з результатами референдуму та рішення більшості громадян, що проживають на цій території».
«Слідом за Запоріжжям, на думку експерта, прийде черга причорноморських територій: Херсон, Миколаїв, Одеса. Після того, як Київ втратить вихід до Чорного моря та дунайських портів, його доля буде вирішена».
«…місто Миколаїв, яке стало переломним моментом для російського південного наступу. Якби місто впало в перші тижні повномасштабного вторгнення, дорога до центральної України, а також такий бажаний шлях до Одеси був би відкритий для жорстокого вторгнення Росії. Для України місто та його мешканці є символом непохитного спротиву та самопожертви», — написав Саша Маслов у своєму інстаграмі.
«Президент Росії Володимир Путін заявив, що Одеса — це російське місто, всі про це знають.
Одеса — взагалі російське місто, ми знаємо про це, але понавигадували історичної нісенітниці, а ми після розпаду СРСР з цим змирилися, — сказав він під час щорічної пресконференції».
Після виходу РФ із зернової угоди російські війська збільшили кількість обстрілів півдня України: намагалися знищити портову інфраструктуру, обстрілюючи її з окупованого Криму, який за роки анексії перетворили на базу для ударів по півдню України.
Росія виправдовує удари по Одесі та Миколаєву стверджуючи, що в порти прибувають кораблі з натівською зброєю. Також Росія поширює фейки про «нелегальні масові перевезення натівської зброї в цивільних кораблях, яку ховають в паливі та зерні».
«В Одесі “Іскандером” накрили суховантаж з боєприпасами. Суховантаж Optima під прапором Палау став ціллю російських розвідників, після того, як вони виявили вивантаження з нього боєприпасів».
Вважаючи Одесу російським містом, росіяни не забувають регулярно обстрілювати місто.
Вночі 23 липня російські війська здійснили масовану атаку на територію Одеси та області, випустивши 19 ракет. Пошкоджень зазнав історичний центр Одеси, що під охороною ЮНЕСКО. Російська армія пошкодила відразу 25 пам’яток архітектури, зокрема Спасо-Преображенський кафедральний собор, показавши світу, що їхнє показне православ'я — це насправді не про релігію.
«Ймовірною причиною руйнування храму в Одесі стало падіння української зенітної ракети в результаті безграмотних дій операторів ППО. Про це повідомили в Міноборони РФ».
«Сильно постраждав Спасо-Преображенський, який, здається, у 2010 році хрестив Московський патріарх Кирило. Той самий, який зараз благословляє приступну загарбницьку війну. Втім, росіяни в черговий раз довели, що в них немає нічого святого», — написали одесити Ліберови у своєму інстаграмі.
Просуваючись на Донбасі, російська армія залишає позаду спустошені міста. Україна вже втратила багато фортець на Донеччині та Луганщині, перетворюючи їх на міста-привиди.
«Ми бачимо на прикладі Криму та Донеччини, що в людей, які споживали російські новини, було викривлене уявлення про те, що із собою несе Росія і взагалі чим вона є», — цитує співзасновника StopFake Руслана Дейниченка «Ukraïner».
Ворожа пропаганда традиційно віддзеркалює власні злочини, звинувачуючи Україну у всіх гріхах. Мовляв, «Київ з 2014 року цілеспрямовано знищує промисловість Донбасу». («Аргументы и Факты»).
Пропаганда розповідає «нібито під Покровськом за наказом Зеленського знищать останні запаси коксівного вугілля, тільки б вони не дістались справжнім господарям — жителям Донбасу». («Аргументы и Факты»).
«Курахове без перебільшень — новий Бахмут». [...] Обабіч дороги лежать спалені автівки з тілами місцевих, які намагалися вирватися з міста», — каже в інтерв'ю UAPP Антон Штука, описуючи складну ситуацію в місті.
«Колись густий величний ліс — тепер нагромадження мертвих розбитих вщент стовбурів, яких зовсім скоро не залишиться також. Ліс, в якому ніколи не буває тихо, і кожен почутий звук може стати останнім», — підписав фотографію Костянтин Ліберов.
Росія ніколи не визнавала жодного злочину, скоєного проти цивільного населення. В Маріуполі, що з початку великої війни окупований росіянами, люди гинули від обстрілів та від нелюдських умов, які створила блокада міста.
Один з кривавих терактів російської армії — бомбардування пологового будинку в Маріуполі. Заради відбілення російська влада наводить свідчення Маріанни Вишемірської з Маріуполя. Дівчина вижила під час бомбардування пологового, згодом переїхала до Росії, де поширює ворожу пропаганду.
«Згідно з розслідуванням, в березні ЗСУ та добровольчі націоналістичні батальйони обстрілювали будівлю пологового будинку на вулиці Пашковського, б. 36. Опісля вони розмістили там техніку та важке озброєння, взяли в полон та утримували в приміщенні не менше 100 осіб, в тому числі й приблизно 40 дітей. У відомстві заявили, що українські військові використовували цивільне населення як живий щит».
«Якби журналісти Associated Press не залишилися в оточеному Маріуполі в березні 2022-го, ризикуючи своїми життями разом із медиками, військовими, поліцією, іншими людьми, то світ би не отримав достовірних фактів звірства російської армії в цьому місті. Або цих фактів було б значно менше і вони б не пролунали так гучно», — сказав Іван Антипенко в інтерв'ю UAPP.
Мстислав Чернов разом із колегами з Associated Press у березні 2022 року були єдиними, хто 20 днів документував злочини російської армії в обложеному Маріуполі. Відзняті кадри лягли в основу документальної стрічки «20 днів у Маріуполі». Ця стрічка отримала «Оскар» як найкращий повнометражний документальний фільм.
Всі ці злочини — обличчя російського вторгнення на українську землю. Ми не знаємо майбутнього, але точно знаємо, що немає майбутнього там, куди приходить «рускій мір». А ще знаємо, що українці героїчно творять майбутнє, творять історію. Та документують її.
Раніше Українська асоціація професійних фотографів вже писала про те, як Росія намагається через обстріли та пропаганду спустошити Харків.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредактор: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
.png)
