18 січня 2023 року в Броварах на дитячий садок впав вертоліт Super Puma. На його борту перебувало керівництво МВС. Загинули 9 осіб, в тому числі — міністр Денис Монастирський та його перший заступник Євген Єнін. Загинули всі, хто був у гелікоптері, включаючи пілотів. Група прямувала до Харківської та Дніпропетровської областей.
За підсумками слідства ДБР, окрім керівництва МВС та людей, що їх супроводжували, в авіакатастрофі загинули 4 жінки та малолітня дитина, які прийшли до дитсадка. 31 людина, серед яких 13 дітей, були поранені.
В катастрофі загинув український фотограф Микола Анацький, який останнім часом працював у Міністерстві внутрішніх справ. Під час російсько-української війни він був бійцем 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» та батальйону оперативного призначення ім. С. Кульчицького НГУ. Учасник боїв за Дебальцеве, Широкине, Київ. Добровольцем брав участь у бойових виходах, мав поранення.
Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини В’ячеслава Ратинського, зроблені на місці авіакатастрофи у Броварах 18 січня та під час прощання із полеглими в Українському домі у Києві 21 січня.
“Рік тому, як і зараз, війська РФ обстрілювали міста України дуже часто, тривоги лунали ледь не щодня, а ракетні та дронові атаки відбувались і по кілька разів на тиждень. Буквально кілька днів перед цим сталась страшна трагедія у Дніпрі: російська ракета поцілила у багатоквартирний будинок. Тобто ракетний обстріл міг статись у будь-який момент”, — розповідає В’ячеслав Ратинський.
Того ранку він прокинувся від чергового повідомлення у месенджерах: йщлось про те, що у Броварах щось впало на дитячий садок, чи то дрон, чи то ракета.
“Я не роздумуючи сів за кермо та помчав до Броварів. Уже на під’їзді до місця я почув по радіо, що упав гелікоптер, в якому перебувало усе керівництво Міністерства внутрішніх справ. Сказати, що я був шокований — нічого не сказати”, — пригадує фотограф.
Восени 2023 року Державне бюро розслідувань завершило слідство щодо авіакатастрофи гелікоптера. Вони встановили, що група летіла гелікоптером, який не мав дозвільних документів на виконання інших польотів, крім вильотів на надзвичайні події, а сам екіпаж не мав відповідних допусків до польотів у складних метеоумовах та необхідних сертифікатів. Через погану погоду гелікоптер летів гранично низько, висота була менша за будівлі.
"Командир екіпажу побачив перешкоду — багатоповерховий будинок, та почав здійснювати маневр обльоту, однак різко піднявся, втратив орієнтування в просторі й під час завершення маневру, внаслідок відсутності необхідних навичок, допустив зіткнення із землею", — коментують у відомстві.
П'ятьом посадовцям ДСНС оголошено підозри. Їм загрожує до 10 років ув’язнення.
Фотограф В’ячеслав Ратинський розповідає, що працювати на місці катастрофи було дуже важко через засилля силовиків навколо.
“Як завжди на місці ракетних ударів чи катастроф працювати журналістам дуже важко. Все оточено охороною, огороджено парканами та стрічками. Я розумію, що це заходи безпеки на час слідства і збору доказів, але іноді доходить до абсурду. Я не міг зрозуміти, в якому місці сталась трагедія, була огороджена величезна площа. Треба було обійти всі двори навколо, щоб з’ясувати, де приблизно знаходиться гвинтокрил. Час від часу з’являлось високе начальство, то з МВС то з Офісу президента. Тому я орієнтувався на них”, — ділиться В’ячеслав Ратинський.
Зрештою він піднявся на балкон одного з будинків та побачив пошкоджений садок, частина даху якого була зруйнована.
“Звідти не видно було гелікоптера. З землі його теж практично не було видно, а ближче не допускали. Згодом я зрозумів, що можна спробувати піднятись на сусідній будинок. Звісно, до квартир ніхто не пускав, але з крихітного віконця у під'їзді на 8-поверсі я побачив, що місце падіння дуже добре видно”, — пояснює Ратинський.
За словами фотографа, мешканці навколишніх будинків протягом дня несли квіти та іграшки до воріт дитячого садка. Наслідки трагедії стали по-справжньому разючі, коли із будівлі почали виносити тіла.
“Люди довго несли квіти до воріт дитячого садочка, довго стояли і плакали. Я мав надію, що ніхто у садочку не постраждав. На жаль, трагедія трапилась з самого ранку. Батьки разом із дітьми якраз йшли до садка. Я зрозумів, що у садочку є загиблі люди, коли звідти стали виносити тіла. Їх несли і несли. Це були дуже неприємні емоції”, — згадує фотограф.
Церемонія прощання із загиблими в авіакатастрофі відбулась у через три дні, 21 січня. Усі бажаючі могли попрощатись в Українському домі у Києві, де зазвичай проводжають в останню путь і високопосадовців.
“Спочатку була закрита частина церемонії, де зібралось абсолютно усе військово-політичне керівництво держави, духовенство, керівники війська і розвідки, Президент України з дружиною та рідні загиблих. Все було дуже офіційно, труни із загиблими привезли у кількох чорних катафалках. Почесна варта занесла загиблих до приміщення, розтягнули прапори та накрили труни. Прощались сім’ї, плакали рідні, батьки, діти, дружини, плакав і Зеленський з дружиною. Це був дуже щемкий момент”, — розповідає В’ячеслав Ратинський.
Для усіх охочих попрощатись, двері відкрились трохи згодом. Черга розтягнулась від Європейської площі аж до Майдану Незалежності.
В'ячеслав Ратинський — український документальний фотограф та фоторепортер. Працює у сфері фотожурналістики понад 10 років. Співпрацює з міжнародними та українськими новинними агенціями та медіа, серед яких Reuters, The Guardian, Le Monde, Süddeutsche Zeitung Magazine та інші. Публікувався у багатьох західних та українських медіа, серед них: The Time, The Wall Street Journal, The Washington Post, The Telegraph, The New York Times, El Pais, Der Spiegel та інші.
Учасник багатьох фотовиставок у Європі, США, Японії та Південній Кореї. Його фотографії опубліковані у кількох книгах. В'ячеслав Ратинський працює в Україні. У своїй роботі фотограф досліджує вплив війни на суспільство, соціальні та політичні проблеми.
Соціальні мережі: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: Київ в об’єктиві документалістів В’ячеслава Ратинського та Павла Флореску після масованої ракетної атаки росіян
Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.
18 січня 2023 року в Броварах на дитячий садок впав вертоліт Super Puma. На його борту перебувало керівництво МВС. Загинули 9 осіб, в тому числі — міністр Денис Монастирський та його перший заступник Євген Єнін. Загинули всі, хто був у гелікоптері, включаючи пілотів. Група прямувала до Харківської та Дніпропетровської областей.
За підсумками слідства ДБР, окрім керівництва МВС та людей, що їх супроводжували, в авіакатастрофі загинули 4 жінки та малолітня дитина, які прийшли до дитсадка. 31 людина, серед яких 13 дітей, були поранені.
В катастрофі загинув український фотограф Микола Анацький, який останнім часом працював у Міністерстві внутрішніх справ. Під час російсько-української війни він був бійцем 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» та батальйону оперативного призначення ім. С. Кульчицького НГУ. Учасник боїв за Дебальцеве, Широкине, Київ. Добровольцем брав участь у бойових виходах, мав поранення.
Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини В’ячеслава Ратинського, зроблені на місці авіакатастрофи у Броварах 18 січня та під час прощання із полеглими в Українському домі у Києві 21 січня.
“Рік тому, як і зараз, війська РФ обстрілювали міста України дуже часто, тривоги лунали ледь не щодня, а ракетні та дронові атаки відбувались і по кілька разів на тиждень. Буквально кілька днів перед цим сталась страшна трагедія у Дніпрі: російська ракета поцілила у багатоквартирний будинок. Тобто ракетний обстріл міг статись у будь-який момент”, — розповідає В’ячеслав Ратинський.
Того ранку він прокинувся від чергового повідомлення у месенджерах: йщлось про те, що у Броварах щось впало на дитячий садок, чи то дрон, чи то ракета.
“Я не роздумуючи сів за кермо та помчав до Броварів. Уже на під’їзді до місця я почув по радіо, що упав гелікоптер, в якому перебувало усе керівництво Міністерства внутрішніх справ. Сказати, що я був шокований — нічого не сказати”, — пригадує фотограф.
Восени 2023 року Державне бюро розслідувань завершило слідство щодо авіакатастрофи гелікоптера. Вони встановили, що група летіла гелікоптером, який не мав дозвільних документів на виконання інших польотів, крім вильотів на надзвичайні події, а сам екіпаж не мав відповідних допусків до польотів у складних метеоумовах та необхідних сертифікатів. Через погану погоду гелікоптер летів гранично низько, висота була менша за будівлі.
"Командир екіпажу побачив перешкоду — багатоповерховий будинок, та почав здійснювати маневр обльоту, однак різко піднявся, втратив орієнтування в просторі й під час завершення маневру, внаслідок відсутності необхідних навичок, допустив зіткнення із землею", — коментують у відомстві.
П'ятьом посадовцям ДСНС оголошено підозри. Їм загрожує до 10 років ув’язнення.
Фотограф В’ячеслав Ратинський розповідає, що працювати на місці катастрофи було дуже важко через засилля силовиків навколо.
“Як завжди на місці ракетних ударів чи катастроф працювати журналістам дуже важко. Все оточено охороною, огороджено парканами та стрічками. Я розумію, що це заходи безпеки на час слідства і збору доказів, але іноді доходить до абсурду. Я не міг зрозуміти, в якому місці сталась трагедія, була огороджена величезна площа. Треба було обійти всі двори навколо, щоб з’ясувати, де приблизно знаходиться гвинтокрил. Час від часу з’являлось високе начальство, то з МВС то з Офісу президента. Тому я орієнтувався на них”, — ділиться В’ячеслав Ратинський.
Зрештою він піднявся на балкон одного з будинків та побачив пошкоджений садок, частина даху якого була зруйнована.
“Звідти не видно було гелікоптера. З землі його теж практично не було видно, а ближче не допускали. Згодом я зрозумів, що можна спробувати піднятись на сусідній будинок. Звісно, до квартир ніхто не пускав, але з крихітного віконця у під'їзді на 8-поверсі я побачив, що місце падіння дуже добре видно”, — пояснює Ратинський.
За словами фотографа, мешканці навколишніх будинків протягом дня несли квіти та іграшки до воріт дитячого садка. Наслідки трагедії стали по-справжньому разючі, коли із будівлі почали виносити тіла.
“Люди довго несли квіти до воріт дитячого садочка, довго стояли і плакали. Я мав надію, що ніхто у садочку не постраждав. На жаль, трагедія трапилась з самого ранку. Батьки разом із дітьми якраз йшли до садка. Я зрозумів, що у садочку є загиблі люди, коли звідти стали виносити тіла. Їх несли і несли. Це були дуже неприємні емоції”, — згадує фотограф.
Церемонія прощання із загиблими в авіакатастрофі відбулась у через три дні, 21 січня. Усі бажаючі могли попрощатись в Українському домі у Києві, де зазвичай проводжають в останню путь і високопосадовців.
“Спочатку була закрита частина церемонії, де зібралось абсолютно усе військово-політичне керівництво держави, духовенство, керівники війська і розвідки, Президент України з дружиною та рідні загиблих. Все було дуже офіційно, труни із загиблими привезли у кількох чорних катафалках. Почесна варта занесла загиблих до приміщення, розтягнули прапори та накрили труни. Прощались сім’ї, плакали рідні, батьки, діти, дружини, плакав і Зеленський з дружиною. Це був дуже щемкий момент”, — розповідає В’ячеслав Ратинський.
Для усіх охочих попрощатись, двері відкрились трохи згодом. Черга розтягнулась від Європейської площі аж до Майдану Незалежності.
В'ячеслав Ратинський — український документальний фотограф та фоторепортер. Працює у сфері фотожурналістики понад 10 років. Співпрацює з міжнародними та українськими новинними агенціями та медіа, серед яких Reuters, The Guardian, Le Monde, Süddeutsche Zeitung Magazine та інші. Публікувався у багатьох західних та українських медіа, серед них: The Time, The Wall Street Journal, The Washington Post, The Telegraph, The New York Times, El Pais, Der Spiegel та інші.
Учасник багатьох фотовиставок у Європі, США, Японії та Південній Кореї. Його фотографії опубліковані у кількох книгах. В'ячеслав Ратинський працює в Україні. У своїй роботі фотограф досліджує вплив війни на суспільство, соціальні та політичні проблеми.
Соціальні мережі: Facebook, Instagram
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: Київ в об’єктиві документалістів В’ячеслава Ратинського та Павла Флореску після масованої ракетної атаки росіян
Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
.jpg)
