11 вересня 2022 року російські військові завдали удару по ТЕЦ-5 у Харкові і двох об’єктах біля міста. Це призвело до тимчасового зникнення енергопостачання одразу в кількох областях. На Харківській ТЕЦ-5 у той вечір загинуло двоє співробітників «Укренерго». Фотографи Костянтин та Влада Ліберови були у Харові та зняли наслідки обстрілів по енергосистемі міста.
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року війська РФ здійснили запуск крилатих ракет морського то повітряного базування. За даними Повітряних сил ЗСУ, українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет. Російські війська обстріляли Зміївську ТЕС та Харківську ТЕЦ-5, де була частково зруйновна адміністративна будівля та виникла величезна пожежа. Під час обстрілів загинули четверо енергетиків, ще троє – отримали поранення.
Внаслідок ракетних ударів у Харкові та у великій частині області зникло електропостачання, а без електрики не працювали помпи, які подають у будинки воду. Без світла тимчасово залишились сотні мешканців Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Сумської та Донецької областей. Проте енергопостачання вдалось відновити у дуже стислі терміни – через декілька годин.
Фотографи Костянтин та Влада Ліберови документували масштабний контрнаступ Збройних Сил України на Харківщині та знімали помешкання у Харкові.
«Ми були у квартирі та побачили один за одним два дуже яскравих спалахи. Різко вимкнулось світло, зник інтернет, зв’язок. Усе місто враз почорніло, – пригадує фотографка Влада Ліберова. –Було відчуття відірваності від усього світу, неможливо було дізнатись, чи світло зникло лише у Харкові, чи у інших містах також».
У вересні 2022 року розпочались обстріли енергетичної інфраструктури, ніхто ще не знав про блекаути та як діяти у таких випадках.
«Було відчуття сильної тривоги, армагеддону, оскільки після сильного спалаху одразу все вимкнулось», – каже фотографка.
Влада та Костянтин Ліберови дістались на місце обстрілу першими. Костянтин зміг додзвонитися до начальника ДСНС міста Харків та дізнатися адресу.
«Коли ми під’їжджали, побачили величезний масштаб руйнувань. Заграва від полум’я була дуже великою, а сама пожежа дуже сильною», – говорить Влада Ліберова.
Вона додає, що пожежники активно та героїчно боролись із загорянням, йшли в саме полум’я. Після зйомок фотографи зрозуміли, що зняли масштабну та нову події у російсько-українській війні, адже такий масований обстріл критичної інфраструктури відбувся вперше.
Фотографи тоді співпрацювали із агенцією Associated Press і хотіли одразу надіслати відзнятий матеріал.
«Інтернет не працював і ми шукали місце, де би можна було підключитись до мережі та відправити хоча б якісь кадри. Я зібрала публікацію для інстаграму і не змогла її завантажити», – розповідає Влада Ліберова.
Вони з Костянтином так і лягли спати з відчуттям тривоги і нерозумінням ситуації.
Інтернет відновили лише всередині дня і фотографи змогли почитати новини та аналітичні статті про ситуацію в Україні.
«Ми зрозуміли, що це і є стратегія Російської Федерації на найближчий час – нищити нашу інфраструктуру. Ми усі пам’ятаємо, що внаслідок таких обстрілів станцій почались блекаути по всій Україні», – говорить фотографка Влада Ліберова.
Костянтин Ліберов — український фотограф, фотожурналіст. Кавалер орден «За заслуги» III ступеня (2023). Одна з його фотографій була обрана журналом Time серед 100 найкращих фотографій 2022 року. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну разом з дружиною Владою Ліберовою знімали наслідки війни в Харкові, Сіверодонецьку, Лисичанську, Святогірську, Миколаєві, Бучі, Ірпені, Києві та інших містах.
Фотографії Костянтина публікували The Kyiv Independent, The New York Times, Los Angeles Times, The Wall Street Journa, The Insider, The Independent.
Соціальні мережі фотографа: Instagram, Facebook
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: Життя на межі. Боротьба за місто Бахмут на світлинах українських документалістів
Проєкт реалізовується завдяки підтримці ЗМІN.
11 вересня 2022 року російські військові завдали удару по ТЕЦ-5 у Харкові і двох об’єктах біля міста. Це призвело до тимчасового зникнення енергопостачання одразу в кількох областях. На Харківській ТЕЦ-5 у той вечір загинуло двоє співробітників «Укренерго». Фотографи Костянтин та Влада Ліберови були у Харові та зняли наслідки обстрілів по енергосистемі міста.
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року війська РФ здійснили запуск крилатих ракет морського то повітряного базування. За даними Повітряних сил ЗСУ, українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет. Російські війська обстріляли Зміївську ТЕС та Харківську ТЕЦ-5, де була частково зруйновна адміністративна будівля та виникла величезна пожежа. Під час обстрілів загинули четверо енергетиків, ще троє – отримали поранення.
Внаслідок ракетних ударів у Харкові та у великій частині області зникло електропостачання, а без електрики не працювали помпи, які подають у будинки воду. Без світла тимчасово залишились сотні мешканців Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Сумської та Донецької областей. Проте енергопостачання вдалось відновити у дуже стислі терміни – через декілька годин.
Фотографи Костянтин та Влада Ліберови документували масштабний контрнаступ Збройних Сил України на Харківщині та знімали помешкання у Харкові.
«Ми були у квартирі та побачили один за одним два дуже яскравих спалахи. Різко вимкнулось світло, зник інтернет, зв’язок. Усе місто враз почорніло, – пригадує фотографка Влада Ліберова. –Було відчуття відірваності від усього світу, неможливо було дізнатись, чи світло зникло лише у Харкові, чи у інших містах також».
У вересні 2022 року розпочались обстріли енергетичної інфраструктури, ніхто ще не знав про блекаути та як діяти у таких випадках.
«Було відчуття сильної тривоги, армагеддону, оскільки після сильного спалаху одразу все вимкнулось», – каже фотографка.
Влада та Костянтин Ліберови дістались на місце обстрілу першими. Костянтин зміг додзвонитися до начальника ДСНС міста Харків та дізнатися адресу.
«Коли ми під’їжджали, побачили величезний масштаб руйнувань. Заграва від полум’я була дуже великою, а сама пожежа дуже сильною», – говорить Влада Ліберова.
Вона додає, що пожежники активно та героїчно боролись із загорянням, йшли в саме полум’я. Після зйомок фотографи зрозуміли, що зняли масштабну та нову події у російсько-українській війні, адже такий масований обстріл критичної інфраструктури відбувся вперше.
Фотографи тоді співпрацювали із агенцією Associated Press і хотіли одразу надіслати відзнятий матеріал.
«Інтернет не працював і ми шукали місце, де би можна було підключитись до мережі та відправити хоча б якісь кадри. Я зібрала публікацію для інстаграму і не змогла її завантажити», – розповідає Влада Ліберова.
Вони з Костянтином так і лягли спати з відчуттям тривоги і нерозумінням ситуації.
Інтернет відновили лише всередині дня і фотографи змогли почитати новини та аналітичні статті про ситуацію в Україні.
«Ми зрозуміли, що це і є стратегія Російської Федерації на найближчий час – нищити нашу інфраструктуру. Ми усі пам’ятаємо, що внаслідок таких обстрілів станцій почались блекаути по всій Україні», – говорить фотографка Влада Ліберова.
Костянтин Ліберов — український фотограф, фотожурналіст. Кавалер орден «За заслуги» III ступеня (2023). Одна з його фотографій була обрана журналом Time серед 100 найкращих фотографій 2022 року. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну разом з дружиною Владою Ліберовою знімали наслідки війни в Харкові, Сіверодонецьку, Лисичанську, Святогірську, Миколаєві, Бучі, Ірпені, Києві та інших містах.
Фотографії Костянтина публікували The Kyiv Independent, The New York Times, Los Angeles Times, The Wall Street Journa, The Insider, The Independent.
Соціальні мережі фотографа: Instagram, Facebook
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більд-редактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
Читайте також: Життя на межі. Боротьба за місто Бахмут на світлинах українських документалістів
Проєкт реалізовується завдяки підтримці ЗМІN.
UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.
Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.
UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу.
.jpg)
.jpg)
